Вітаю Вас незламні Українці! Сьогоднішній пост хочу присвятити людям, котрі пропускають біля ліфтів людей з інвалідністю, посміхаються тобі і кажуть дякую, спілкуються і підтримують жартики. Хочу також згадати теплими словами фізіотерапевтів, лікарів, і весь медичний персонал що кожен день виборюють нам здоров'я, лікують наші рани та травми і підтримують добрими словами в моменти мінливої слабкості козацького духу. Також хочу попросити вас, шановні друзі, підтримувати наших побратимів що на полі бою продовжують виборювати нашу незалежність, дають нам можливість відновлюватися і жити. Усі мої думки зараз про те, що люди змінюються на краще. Із цим усвідомленням набагато легше переносити біль, набагато легше працювати над собою та відновлюватися. Вірте в людей, вірте в самого себе. Слава Україні!

Вітаю Вас шановні українці, козаки та козачки, побратими та посестри. Коротко про мій стан. Пройшла ще одна операція, нога болить, стала трохи коротшою. Із позитиву - маю надію на фінішній прямій. Негативу немає, тільки стало трохи морально важкувато. Але, прийшло усвідомлення певних речей :
1. Мені жити в цій країні, котру захищав, з людьми котрих захищав
2. Пишаюся тим що боронив свою родину, свою країну, своїх співгромадян
3. Розумію в якому стані і з чим мені жити усе життя
4. Жодного кроку назад. Тільки вперед!
Слава Україні!
Героям Слава!
🫡 Честь тим хто на щиті!