Нещодавно був у стоматолога. І через те, що прийшов трішки завчасно, то підслухав розмову із клієнтом перед мною. Як я зрозумів, то не вдалось їм провести процедури через завеликий біль який не міг терпіти той чоловік. Буває по-різному і я в жодному разі не хочу щось сказати про конкретний випадок.
Але це надихнуло мене на роздуми про те, що і коли треба терпіти та чи треба взагалі? 

Працюючи на судні в морі постійно стикається із тим що ти щось терпиш та чекаєш коли це закінчиться. 

Наприклад шторм. Коли не можеш спати через те, що качає і в ліжку неможливо просто знаходитись. Є варіант стояти, коли тримаєшся за щось. 
Недостатній відпочинок навіть у гарну погоду. 
Вібрація від головного двигуна, коли трясеться так, що зуб на зуб не попадає. 
Погана їжа та її недостатня кількість. Особливо коли є запит повноцінний, а тобі просто присилають мало і ніяких пояснень. 
Піратська зона, коли сподіваєшся, що пронесе і ваше судно проїде через цю зону. 
Коли вивантажуєш щось дуже велике вперше на судні й сподіваєшся, що воно не впаде у процесі. Усяке буває навіть при наявних перевірках гарного стану судна. 
Коли сподіваєшся, що не везеш щось заборонене у якомусь ящику який ти не в змозі перевести. 
На жаль підписавши контракт ми продаємо свій час і не маємо багато можливостей для маневрів.

То ж чи треба терпіти? І як довго? До якого рівня? 
Де та межа, коли терпець урвався і вже досить? А що робити далі? 
А те, що ти далеко від близьких та у вас лімітований зв'язок взагалі основа робочих буднів.