🔍 Як протидіяти дезінформації та перевіряти достовірність інформації під часи війни? 🧐****

1️⃣ Шукайте підтвердження на ресурсах першоджерела 🔎
Часто в публікаціях використовують підроблені скріншоти з телеграм-каналів, сайтів або зображення документів (наказів, проектів законів). Тож знайдіть оригінальне джерело, де має бути ця інформація, щоб перевірити її достовірність.

2️⃣ Шукайте додаткові незалежні аргументи 🔍
Знайдіть інші підтвердження цього твердження з джерел, не пов'язаних з первинним аргументом. Джерела інших підтверджень повинні мати рівень авторитетності, ідентичний або вищий за джерело первинного аргументу. Це можуть бути ресурси авторитетних ЗМІ. Використайте пошук новин у Google за ключовими словами.

3️⃣ Шукайте контраргументи 🔎
Знайдіть аргументи, які підтверджують протилежне (тобто антитезу або спростування), використовуючи Google за пошуковими словами. Джерела контраргументів також повинні мати вищий рівень авторитетності за джерело первинного аргументу.

💡 Регулярне використання цих методів сприятиме розвитку вашого критичного мислення та конструктивного мовлення. 🧠

Розум людини формується на двох основах: системі моральних цінностей та інтелектуальному потенціалі. Система цінностей є відносно стабільною і значною мірою формується в ранньому віці. Інтелектуальний потенціал при його розвитку формує сильний інтелект і якісне мислення. Без належного розвитку він обмежується лише хитрістю та кмітливістю. Тож розвивайте себе 📚

Прагнення до свободи в поневоленні природи є сенсом безперервного буття.

Дурні дозволяють нам визначити межі розумного, а розумні — їх розширити.

І ці дві іпостасі живуть всередині нас також. Межі дурного — це наші упередження, обмежені знання, емоційні або передчасні висновки. Головне — не допустити формування мислення на цих стовпах. Потрібно руйнувати та знищувати цих ворогів нашого розвитку. Будь-який умовивід проходить через три етапи: первинна думка, ранній обмежений висновок, широкий варіативний висновок. Там, де я сумніваюся або мислю вперше, я перевіряю свої тези на інших людях і вимірюю межі дурного і розумного. Тому я спілкуюся з різними людьми. Без людей важко пізнати себе. А ви як перевіряєте свої твердження? ?

Проблема сприйняття ораторського мистецтва вищою школою

Ораторське мистецтво — це більше, ніж просто вміння говорити. Це здатність захоплювати, переконувати та впливати на аудиторію. Однак, найбільша проблема у вивченні цієї навички полягає в поверхневому та легковажному ставленні до неї. Багато хто вважає, що можна опанувати мистецтво ораторства, прочитавши кілька книжок або відвідавши лекцію. Насправді, ораторське мистецтво вимагає глибокого занурення та тривалого практичного тренування до автоматизації навичок.

Проблема традиційного підходу
Вивчаючи протягом багатьох років лекції з ораторського мистецтва у провідних вищих навчальних закладах, я помітив одну закономірність: це така ж лекція, як і більшість інших лекцій непублічних напрямків. Як правило, у великій залі збираються студенти, викладачі та всі бажаючі. Сівши зручно в свої крісла, вони очікують на одкровення, чарівну загадкову секретну інформацію, яку вони до цього ніде не чули. Лекцію проводить, як правило, харизматичний від природи лектор, який створює позитивну атмосферу, і аудиторії може здатися, що щось загадкове вони таки пізнають. Але користі від такого формату навчання майже немає, окрім гарного настрою.

Ораторське мистецтво: форма і зміст
Ораторське мистецтво — це не стільки зміст (логіка, розуміння, конструктивність), скільки форма (тіло як інструмент утримання уваги). Все, що стосується тіла, — це практичні фізичні тренування, а не лекції. Тільки опанувавши всі аспекти форми і отримавши незалежні від змісту, досвіду, інтелектуальних процесів навички форми, можна йти впорядковувати мислення та мовлення.

Тож, вивчайте ораторське мистецтво на практиці: фізично відпрацьовуйте сильний та впевнений голос, відчуття темпу та ритму публічної дії, закарбуйте техніку смислової та виправданої мови тіла, зніміть бар’єр фізичного захисту, додайте психологічної впевненості, енергійності, емпатичності. Лише потім впорядковуйте думки, отримані знаннями та досвідом, та імпровізуйте.

Ораторське мистецтво — це 90% практично відпрацьованої техніки та 10% теорії. Лекція харизматичного оратора не зробить вас харизматичним оратором, якщо ви пропустите основну частину — практику. Тож, вивчайте ораторське мистецтво на практиці, відвідуйте тренінги, практичні заняття, виступайте перед публікою, фізично відпрацьовуйте техніку, вдосконалюйте свої навички щодня, і лише тоді ви зможете досягти успіху. Пам’ятайте, що шлях до майстерності лежить через наполегливу роботу та практичні тренування.

Привіт! ?
Маніпуляція номер 10.

В кінці цього циклу хочу розповісти вам про ще один популярний метод маніпуляції – пошук спільних ворогів. Ніщо так не об’єднує людей, як ненависть до когось або визначення спільного джерела всього зла, всіх нещасть, всієї небезпеки. Людина починає довіряти, коли відчуває, що ви маєте спільне джерело загрози для вашої безпеки. Це можуть бути євреї, китайці, іммігранти, відділ вашої компанії, ваш колега або спільний знайомий, на якого легко перекласти відповідальність.

Те, що це не вирішить проблеми, не має значення. Головне, що це зблизить вас із людиною та підвищить рівень довіри. Далі цим можна скористатися для своїх цілей.

Тож вивчайте маніпуляції і не піддавайтеся їхньому впливу! ?

А всі інші маніпуляції шукайте вище, відео про маніпуляції є в моєму інстаграмі, дивіться та підписуйтесь! ?✨

Маніпуляція №9 ? Вербальна

? Маніпуляція може бути не лише фізичною, але й вербальною. Одним з прийомів є використання фраз, які примушують вас погоджуватись, навіть якщо вони містять хибну інформацію. Наприклад, вам між іншим кажуть: «Чи знаєте ви, що ми живемо в час модерну?» Це викликає згоду, бо ми не знали, а людина очевидно знається. Але насправді ми живемо у постмодерні.

Реальні приклади з промов ораторів:
1. Політик: «Чи знаєте ви, що наша економіка зростає найшвидшими темпами у світі?» – ви можете не перевірити цю інформацію і погодитись, хоча вона може бути неправдивою.
2. Тренер: «Чи знаєте ви, що цей метод тренувань використовують усі олімпійські чемпіони?» – ви можете прийняти це за істину, хоча реальні дані можуть бути іншими.

Пояснення: Ключова фраза «чи знаєте ви» є маніпулятивною, бо додає формальної істини думці, що слідує за нею. ? Вона створює ілюзію обізнаності та достовірності, змушуючи вас довіряти сказаному.

Будьте уважні до подібних висловлювань та завжди перевіряйте інформацію, навіть якщо вона звучить переконливо. ?

Маніпуляція №8 ?*?***

Ця маніпуляція з серії вербальних прийомів: коли вам кажуть фразу «А знаєте чому...» і далі дають будь-яку відповідь, як правило, неправдиву. ?

Таку маніпуляцію дуже часто використовують малоосвічені люди, які дають відповіді, в першу чергу, собі на питання, і ці відповіді логічні, але не професійні чи доказові. Вони не здатні осмислити ситуацію глибше. ?

Також використання цього прийому може свідчити про комплекс дурня, коли людина не може не відповісти на запитання, навіть якщо не знає правильної відповіді. ?

*? Маніпуляція №6: Як ностальгія стає інструментом маніпуляції ?***

Використання ностальгії як маніпулятивного інструмента не обмежується політичними гаслами, такими як "Зробимо Америку великою знову" від Дональда Трампа. Ця техніка проникає в різні сфери нашого життя. Наприклад, у рекламі старовинні рецепти кока-коли обіцяють повернути "смак дитинства".

У особистих відносинах, розмови про "коли ми були щасливішими" можуть служити способом маніпуляції, спрямованої на відновлення відносин або зміну поведінки. На роботі начальники можуть згадувати "золоті часи", коли команда була більш згуртована, як стимул для покращення продуктивності.

Ці стратегії використання минулого для формування майбутнього рішень та дій показують могутність ностальгії як маніпулятивного інструменту в руках тих, хто вміє нею майстерно користуватись. ?

✨ Вербальна маніпуляція №5: Чи справді "всі це знають"? ?

Коли вам кажуть:
- "Ти ж знаєш, що щеплення шкідливі?" ?
- "Ну всі ж знають, що їсти після шести вечора — це погано для здоров'я!" ?
- "А ви знали, що кава викликає безсоння? Так кажуть всі експерти!" ?

Ці фрази використовуються як психологічний важіль для залучення вашої підтримки до чиєїсь думки або аргументу. Вони сприяють створенню ілюзії загальноприйнятості і "загальновідомих фактів", змушуючи вас відчувати себе невігласом, якщо ви не згодні. ?

*? Протидія маніпуляції:
Коли чуєте такі фрази, зупиніться і задайте собі питання:
- "Чи дійсно це правда?" ?
- "Чому я повинен цьому вірити?" ?️‍♂️
- "Які докази підтверджують ці слова?" ?*

Не дозволяйте авторитетним фразам безпідставно керувати вашою думкою або поведінкою! ? Будьте критичні та допитливі, нехай ваші рішення будуть засновані на фактах, а не на маніпулятивних твердженнях!