Збірка каналів, які зараз читаю

Вважаю за потрібне познайомити вас із цікавими та корисним каналами по Скандинавії і в цілому по езотериці)
__________________________

Ravensfjord — все по Скандинавії, розумно та з вогником. Канал перекладача обох Едд, "Дитя землі" та купи інших цікавих текстів українською.

Skjold SkefssON — скандинавіст, медієвіст, поціновувач гумору, автор каналу на Ютуб (здається, це єдиний канал наразі українською по Скандинавії).

Записки Кассіопеї — найкращий опис це від автора: Скринька з записками на тему шаманізму, скандинавської міфології і всього, що робиться в буремному чаклунському житті

Ginnungagap — від автора: Гідья Анґрбоди, шаман та вьольва, все про йотунів та шаманізм.

Fire under the ice ♄ — від автора: Культ Анґрбоди, північна традиція, язичництво, традиційне і народне відьомство, та багато іншого.

äsphyxiä — від автора: Щоденник скандинавської відьми. Культ темної матері.

ⱧɄ₲ Ø₲ ØⱤĐ — шаман північної традиції, програміст (що теж свого роду шаман), живе в Норвегії.

Lokison_s — зараз ці ребята більшою мірою зосереджені на ЗМТ, проте в них зараз ідуть трансляції по еддічним поемам.

Among the misty forest — шаман, адепт Анґрбоди. Поки що ведеться нерегулярно, проте сподіваюся, далі буде більше))

Полум'я Фольквангу — жриця Фреї. Поки що ведеться нерегулярно, але сам факт, що є канал по ванам, це прям добре))
__________________________

Не по Скандинавії

Міфологія Ацтеків — все по міфології ацтеків.

Вогнище Життя 🌳 Анна-Маргаріта — канал фокусується на енергетиці. Не повністю моє, але там є цікаві ідеї та практики.

Лісова відьма — просто красиві картинки про відьом)) Вважаю, всім потрібні красиві картинки про відьом!

Veselka — фокусується на української обрядовості та відьомських практиках. Інколи бувають цікаві монографії по теме.

Гриби, гроби і дисертації — Дар'я Анцибор, фольклорістка та антрополог. Веде пізнавальний подкаст "Пороблено" про український фольклор та вірування.

Таро ✨ Руни ✨ Ленорман — київська студія, проводять навчання по рунам, Таро (Тота й Вейта), Ленорман. Рунолог Татьяна Mandragora — дуже адекватна, приємна жінка. За інших не знаю))

Енджой! 💚

#піарниця

00:00 балачки, вступ
17:14 шаманізм- що це таке/ виникнення/ визначення/ різниця між шаманізмом і релігією
21:35 трішки про Шаман-Кінга)
24:55 роль шамана у суспільстві
28:48 чим відрізняється жрець від шамана
33:00 шаманська хвороба- дискусія
38:30 варіант прояву та діагностики шаманської хвороби у народах Сибіру
42:00 більш чітке визначення шаманської хвороби
48:45 скандинавський шаманізм, фіни, саами, самопожертва Одіна
56:39 магія саамів- історичні джерела
1:00:20 дискусія щодо різниці між сейдом та відьомством
1:03:40 сучасний шаманізм, неошаманізм
1:07:30 дискусія щодо приставки «нео»
1:12:15 самовизначення себе як шамана- дискусія
1:16:40 особиста практика у шаманізмі, зупинка внутрішнього діалогу, дієти, аскези
1:35:30 НОГ і ПОГ у шаманізмі
1:44:35 роль і користь шаманізму у сучасному світі, як це допомагає людям
1:50:07 деякі втручання духів у життя шамана
1:51:40 подорож у себе, допомога собі шаманськими практиками
1:55:20 мольфарство- це український шаманізм? Дискусія
1:58:39 завершальні слова від Валерія

Важливе уточнення: між таймкодами є досить багато інформації, порівняння з іншими культурами, наведення інфи з книг і поради щодо книг- тому рекомендую слухати весь стрім
Будуть ще більш «навчальні» лекції- але все згодом🤎
#подкаст

Побратимство через кров і сліди

В рамках розкопок чергового вірша Волюспи знайшла ось таке:

Речення renna blóði í spor, що стосується язичницького ритуалу побратимства (foster-brotherhood) через змішування крові в чиїхось слідах.

Хммм. Нумо розслідувати!

Так, дійсно згадка про такий ритуал зустрічається в Brot af Sigurðarkviðu (одна з поем Старшої Едди) — і Едвард Петіт у коментарях до свого перекладу вказує, що про це пишуть ще в сагах Gísla saga Súrssonar та Fóstbroeðra saga.
_________________________
Шановний Кривоніс переклав вірш з Brot af Sigurðarkviðu (Коротка пісня про Сіґурда) таким чином:

Ґуннаре, забув ти
вчинок той,
що кров твоя в слід
і його струменіла;
нині йому ти
зле відплатив,
а він шанував тебе
понад усіх.
(Коротка пісня про Сіґурда, вірш 21, сторінка 330 у друкованої книзі).
_________________________
Далі, Едвард Петіт не збрехав! Gísla saga Súrssonar описує ритуал доволі детально:

«Нам слід зв'язати себе більш міцними, ніж будь-коли, узами. Давайте вчотирьох складемо клятву побратимів».

Ну, всі вони подумали, що це гарна ідея. Вони дісталися до певного місця, і там вирізали дерен таким чином, що обидва його кінці все ще міцно трималися землі. І підперли його списом, висіченим рунами, таким високим, що людина могла б покласти руку на вістря списа. Під цією аркою вони мали пройти вчотирьох — Торґрім, Ґіслі, Торкель і Вестейн. Тепер кожний відкрив вену (тобто, порізали собі вену на руці), і їхня кров разом впала на землю, з якої був вирізаний дерен, і всі доторкнулися до неї. Після цього всі вони впали на коліна і, взявшись за руки, поклялися мстити один за одного, як за брата, і покликали всіх богів у свідки.
_________________________
Приблизно такий ж само ритуал описаний в Fóstbroeðra saga, яка і є сагою про кровних побратимів.
_________________________
Отакої! 🌚

P.S. Історія з Gísla saga Súrssonar, до речі, погано скінчилася, усі побратими там вмерли — коротше, не раджу магію на крові))

#цікаве

Ворони якого кольору?

Чи знали ви, що вОрони та ворОни, галки та всі воронові насправді райдужні? І голуби теж? 😱 я ось не знала!

Це якщо дивитися на них в UV світлі. Колір — це явище, яке виникає завдяки тому, як наші очі обробляють довжину світлових хвиль. При різному освітленні колір змінюється. Завдяки установці нашого мозку ми думаємо, що колір один й той самий.

Однак це вірно лише тоді, коли ми говоримо про видимий спектр світла. Так, у видимому спектрі світла ворони чорні. Але, якщо придивитися, можна побачити помітні переливи кольору, переважно синього та фіолетового, а буває й зеленого.

Ось так, для прикладу, виглядає скворець (він з сімейства скворцових, але теж чорненький). Я запостила фото вище.

А це тікток з сірим голубем під ультрафіолетом.

А ось наукова стаття про iridescence in corvids — райдужність кольору у воронових (особливо у сорок).

Ця наукова стаття розглядає два питання:
— як виглядають ворони під UV фільтром (не так, як на фото з синіми воронами з твітора)
— і чи можуть ворони бачити в VS/UVS спектрі (більше бачать у першому спектрі)

Пояснення: VS/UVS спектр сприйняття світла та кольору — з піковою чутливістю між 355 та 435 нанометрів. Ми, люди, бачимо у спектрі між 380 та 740 нанометрів, це кольори від червоного до фіолетового. Тобто, ворони бачать більше фіолетового спектру й, можливо, трошечки ультрафіолетового. Відповідно, для них інші птахи виглядають набагато красивіше, ніж їх сприймаємо ми.

Тепер розумію, чому ворони та воронові мають характер "веселих їбанашек" 🤣 вони ж бо райдужні 🤣

#цікаве

Світогляд вікінгів

Трохи цитат з книжки Тома Шиппі "Сміючись і помру". Що ж, я дуже рада, що живу не в часи вікінгів)) Разом з цим, деякі моменти дивовижно перегукуються з цінностями української культури (про культуру сміху, наприклад). ?

\\

"Епоха вікінгів" тривала три століття, й самі вони були більш ніж просто гнучкими в усьому, що стосувалося пошуку нових джерел прибутків... Усе що вони робили, базувалося на жорстокості та насильстві. Саме це їм вдавалося найліпше: у насильстві та жорстокості вони були найкращими, неперевершеними.

На їхню думку, єдине що робить тебе лузером, це відступ, відмова від бою.

Попередження та перестороги сприймаються майже як виклики, провокації, а серед героїв, особливо ж славетних вікінгів, заведено піддаватися на будь-які провокації та приймати абсолютно всі виклики.

Чому Хоґні сміється, коли в нього живцем вирізають серце? Це набагато краще, ніж ридання, пхикання чи нарікання. Це демонстрація презирства до болю. [При цьому] він оцінив гумор жарту, замисленого Ґуннаром. ... Коли тобі вже не судилося виграти, зроби принаймні так, аби й ворог твій теж програв.

Волунд приховує свої справжні емоції та почуття... Справжній герой чекає свого часу, довіряє долі, вичікує, щоб, як кажуть у сучасному світі, зірки стали правильно.

Давні скандинави, виявляється, не вважали, що похмурість і серйозність є обов'язковою умовою вияву власної гідності. Їхні герої почувалися настільки самовпевненими, настільки не боялися втратити обличчя, що не потребували нарочитого підкреслення статусу й могли собі дозволити підсміюватися навіть — передусім — над самими собою.

Як і брат Ґуннара, Раґнар помирає сміючись. У другій половині останнього рядка його "Пісні" сказано "сміючись і помру"... Легенди про Ґуннара та Раґнара, як і про Буя та Хельґі, показують, про що люди мріяли. Вони є своєрідною демонстрацією амбіцій. Це шлях, яким треба йти. Це показ того, як слід помирати або витримувати біль. Зіпсуй своєму ворогові перемогу, як Ґуннар. Дочекайся свого часу, коли твій ворог отримає те, чого не чекав, як Раґнар. Якщо вже нічого не можна вдіяти, посмійся над собою і тим становищем, яке ти втрапив.

Вікінгівське почуття гумору йде, так би мовити, пліч-о-пліч із культом смерті. Героя визначає не перемога, а поразка. Тільки в поразці можна показати, із якого матеріалу ти насправді зліплений. Тільки опинившись у глухому куті, з якого немає виходу, ти можеш показати, що ніколи не відступиш. Саме тому й боги також мусять померти. Якби вони не помирали, то як же змогли б продемонструвати правдиву хоробрість? Якби вони були безсмертними та невразливими, хто б і за що їх тоді поважав?

#скандінавія #цікаве #боги #книги

Волюспа 14

Час порахувати дворфів у компанії Дваліна
для нащадків людей — вниз до Лофара:
тих, хто поплив від Саларстейну
до домівок Аурвангару в Йорувалі/Йорувеллірі.
(переклад мій на базі Петіта)

Час уже двергів
з Дваліна стану
роду людьскому
назвати від Ловара,
тих, що явились
із ясного каменю моря
на Йоруваллі.
(переклад Віталія Кривоноса)

______________

Цікаво, що liði має ще значення не просто "чиясь компанія, плем'я", а саме моряк, мандрівник.

Схоже, Двалін був прям 100% тру вікінг: зібрав тих, кому спокійно не жилося, та й поплив собі шукати нові землі -- і можливо, грабувати та колонізувати. Трендсеттер, так би мовити.

Двалін, нагадую, з'являвся у 11 вірші, серед перших дверґів, зроблених Мотсоґніром та Дуріном.

Подробнее про всі імена та місця цього вірша — у лонгріді на Медіум. Велкам!

Резюме дослідження: в мене є гіпотеза щодо перекладу другої половини вірша.
Може, слід читати так:
þeir er sóttu — frá Salarsteini Aurvanga sjǫt — til Jǫruvalla?
Вони прагнули — від Кам'яних залів Родючого Поля — до поля битви?
Не якогось певного Йорувалля, а загалом, кудись пливти битися, вбивати, крошити, коротше розважатися, як слід тру вікінгам?

Тоді, наступні вірші №15 та №16 будуть перераховувати відважних моряків, яким було скушно, тож вони вирішили взяти та й попливти відкривати умовну Америку, а по дорозі, ймовірно, битися з ким повезе заради слави.

Дякую, що читаєте! ?

#волюспа #міфологія