Сигнали цивільного захисту (сирени)

В суботу 5 жовтня будуть тестувати систему цивільного захисту і оповіщення. Це ті 8000 сирен по всій країні, що кричать навколо щосуботи о 12:00. Але раз на рік в першу суботу жовтня тестують загалом всю країну, тому з 12:00 до 12:45 буде особливо гучно.

Але цього разу буде ще й тестування зовсім нової системи – AT-Alert. Коли у випадку небезпеки повідомлення приходять на ваш телефон незалежно від того, хочете ви чи ні. Їх отримають всі, хто знаходиться в конкретній локації.

Беручи до уваги актуальну обстановку в світі та природні катаклізми, краще бути готовими і знати, які сигнали бувають та що робити. Є три основні сигнали:
Попередження: 3 хвилини безперервного і рівномірного звуку сирени – наближається небезпека! Треба увімкнути державні канали ORF по на радіо, ТВ або відкрити сайт orf.at та слідкувати за повідомленнями.

Тривога: 1 хвилина звуку сирени, який наростає і знижується – безпосередня небезпека! Треба пройти до спеціального укриття або будь-якої споруди та продовжувати слідкувати за повідомленнями від ORF.

Відбій: 1 хвилина безперервного і рівномірного звуку сирени – небезпека минула! Подивитися, які рекомендації дають у повідомленнях від ORF та виконувати їх.

Інколи сигнали сирен використовують для повідомлення співробітників добровольчої пожежної служби про ситуацію, коли потрібна їх допомога на базі у пожежній частині. У цьому разі сирена лунає 3 рази по 15 секунд.

Аби все це вас не налякало, тре бути готовими:
Можна перевести телефон в авіарежим, але тоді ви не дізнаєтеся, чи прилетить оповіщення у випадку реальної небезпеки.
Та не лякатися, коли навколо будуть кричати сирени.

Послухати це все можна тут у форматі відосу: https://www.instagram.com/reel/DAqWqB7NyK7
Ну або тут в мене на сайті: https://zorka.at/sirene

Будьте у безпеці та підготовленими!

Крім цього захопливого блогу я працюю гідом в Австрії. Проводжу приватні тури в містах, горах та найкращих локаціях прекрасної альпійської республіки. Створюю маршрути країною на замовлення для самостійних мандрівників. І проводжу групові тури з Відня.
Як раз в цю неділю 6.10 ми їдемо в унікальний тур, де побачимо три найкрасивіші місця осіннього Зальцкаммергута: неймовірний Гальштат + дивовижне озеро Гозау + чарівний Траункірхен

Анонси всіх турів у окремому каналі @zorkatravel

— Подивитися, наскільки взагалі реалістичні обіцянки, що дають партії. Можливо, вони вже були/є при владі, тоді подивитися, що було зробленого з обіцяного раніше. Як це вплине на довгострокову перспективу, як мінімум в масштабі 5 років.

Свій вибір я ще не зробив і все ще зважую за і проти, місцями обираючи найменше зло. Поділіться вашими думками. Мене читають розумні дорослі люди, тому буде корисним.

Підписники прислали інфу (дякую!) про штрафи, які отримали люди, що вербально образили такими словами якусь посадову особу (в основному поліцейських).

Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.

Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€

Bundesmuseen Card — державні музеї Відня за одним абонементом

З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.

Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.

Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.

Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.

Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва

Безкоштовна понаднормова робота в Австрії

Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?

Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.

Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.

Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.

Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.

Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…

Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…

Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.

Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.

На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.

Європейський вибір Австрії

В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.

Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.

Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).

І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.

Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.

Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.

Пошук дебютантів на бал

За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.

До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.

Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!

Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.

Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.

Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.

Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.

А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!

Праві популісти проти європейського божевілля (і здорового глузду)

На вулицях великих міст та маленьких сіл Австрії з’явилася нова передвиборна агітація австрійських правих популістів з FPÖ. Про них я згадую вже не перший раз і вони один із сумних європейських трендів, коли нереальні, дурні, небезпечні та відверто популістські слогани збирають навколо себе солідний шмат електорату, що забув уроки історії та прогулював географію. Поміркована частина людства обурюється, а українське посольство вже направило офіційну ноту протесту.

На плакаті, що розвішують на вулицях та тиражується в інтернеті, український президент Зеленський цілується з головною людиною ЄС – німкенею Урсулою фон дер Ляєн. Головний меседж – зупинити європейське божевілля, а навколо пояснення: розпалювання війни, криза біженців, еко-комунізм та хаос з тією хворобою, що тривала два роки.

Що всередині програми? Зменшення впливу ЄС на країни-учасниці, за рахунок зменшення повноважень, бюджету та апарату. Закриття кордонів для біженців, їх надійна охорона та висилка тих, хто вже приїхав. Відмова від фінансування оборони України та мотивація до негайних переговорів з ворогом. Переосмислення подій з хворобою, що тривала в світі 2 роки та видача компенсацій постраждалим (так-так, вони ще й проти цього). Відмова від «зеленого» європейського курсу, який шкодить економіці. Повна свобода слова і відсутність моніторингу з боку держави (мабуть, аби простіше просувати свої божевільні меседжі).

На кого це розраховано? На зневірених, не дуже розумних та не сильно далекоглядних виборців. І тут сумна новина для всіх нас і майбутніх років Австрії: прямо зараз таких в нас 29% і з кожним днем їх стає більше. Це на 7% більше, ніж в наступних за ними конкурентів – правлячої партії консерваторів. Скоріш за все саме популісти виграють наші наступні вибори.

Поки мова про вибори до Європарламенту, але ж вже дуже скоро у вересні ми будемо обирати новий австрійський парламент і курс зрозумілий. Точніше це тільки початок, адже для цього божевілля фактично немає меж і прокачувати подібні наративи можна безкінечно аж до рівня радикальної «Альтернативи для Німеччини» і наскільки там ще дозволяє європейська свобода та толерантність.

Погана безкоштовна австрійська медицина

Маю розказати про кілька важливих речей. Бо інколи чую про погану австрійську медицину, за яку пацієнт платить 0 євро 0 центів. Що чекати довго. Або лікар не посміхався. Чи не хоче говорити англійською. Коли не дослухався до рекомендацій самого пацієнта щодо лікування. І навіть відмовляється слідувати інструкціям українського колеги. Або ж виписав чай та спокій замість антибіотиків. Допишіть сюди щось своє…

В Австрії страхова солідарна система охорони здоров’я. Це означає, що всі платники податків платять в єдиний котел (касу), а потім всі користувачі системи отримують звідти медичні послуги та медикаменти. Однакової якості і незалежно від внеску. Для когось це і справді «безкоштовно», але по факту це нет так. На цю систему багато і важко працюють мільйони інших людей.

Лікарів спеціалістів в Австрії майже завжди не вистачає. Точніше вони ніби фізично є, але система організації і розподілення робочих місць для спеціалістів бюрократизована, складна та місцями не логічна. Є лікарі з інших країн, але їх беруть не автоматично, а спочатку вивчити мову та пройти підтвердження диплому. Місцеві ж не завжди хочуть витрачати багато років на складне навчання. Тому треба почекати, бо пацієнтів багато, а лікар – один.

Якщо не подобаються «безкоштовні» лікарі, завжди є доступ до приватних. Записуєшся, платиш за все з власної кишені (будете здивовані, як це все дорого порівняно з «безкоштовним» варіантом) і шукаєш свого ідеального лікаря. Все швидше, може бути привітніше і клієнтоорінтованіше. Або не платиш і приймаєш правила системи.

Державна мова в Австрії – німецька, а без мови тут нема ніякого майбутнього. Лікарі не мають говорити на рідній мові пацієнта чи англійській (лікар може не знати якусь термінологію чи почуває себе на цій мові невпевнено), а от пацієнт має знати німецьку аби зрозуміти суть процедур та дати на них свою згоду. Інколи деякі лікарі говорять іншими більш зрозумілими мовами, за що їм велика подяка.

В тандемі лікар-пацієнт в Австрії, на відміну від батьківщини, головній лікар. Він сам вирішує, як лікувати і які дослідження призначати. В якості альтернативи можна закінчити медичний університет і стати лікарем, або лікуватися вдома самостійно.

Хочеться преміум-медицини, страхової стоматології та окрему палату з панорамним вікном в лікарні? Можна придбати додаткову страховку і за кілька сотень євро на місяць мати все, що захочеться.

Швидка – це не таксі. В ній не їздять лікарі. За швидку можуть потім виставити рахунок. В багатьох випадках до лікарні можна дістатися самостійно. Якщо в транспорті довго чи некомфортно, можна викликати таксі.

Якщо нема впевненості що робити далі і нема загрози життю, можна подзвонити і проконсультуватися за номерами 1450 (будь-які медичні питання для розуміння, чи варто їхати до лікаря) та 141 (якщо ваш сімейний лікар недоступний, а його допомога потрібна).

Для того, аби задати лікарю будь-які абстрактні питання та попросити якісь бажані обстеження є щорічний медичний огляд. Він входить у страховку. Користуйтесь.

Чи є в Австрії погані лікарі? Впевнений, що так. Вони такі ж самі люди з реального світу. Але чи всі мають медичну освіту та достатній досвід, щоб це правильно оцінити, а не з позиції «подобається / не подобається»?