Дуже багато запитань про підписання законопроекту 9319 та норми щодо перенесення введення ВЗ для платників єдиного податку з 1 січня 2025 року.
Перше. Нагадаю всім, що я не підписую закони. Остаточне рішення щодо підписання або не підписання приймає виключно Президент.
Друге. Я не впливаю на підписання або не підписання законопроектів Президентом, але можу поділитися своїм прогнозом.
Мій прогноз, - законопроект буде підписаний (дату назвати не можу, бо не знаю), тобто зобовʼязання ФОПів із сплати ВЗ виникнуть з 1 січня 2025 року.
Третє. Рішення довіряти моїм прогнозам чи ні ви приймаєте самостійно. Поки що, ті хто мені довіряв, не скаржилися.

Видохся парламент. Навіть бійку справжню не можемо організувати.
Час перезавантажувати.

Єдине, що не припиняє захоплювати - це заклики членів та засновників партії регіонів, лідерів гуртів «За Януковича!», та членів його кабінету про заборону в парламенті своїх однопартійців.

Бджоли проти меду.
Це дуже мило, погодьтеся.

*👥Щодо новини про тисячі ФОПів, які закрилися внаслідок прийняття ресурсного закону про фінансування армії.
За 11 місяців 2024 року кількість нових платників фізичних осіб-підприємців значно поповнилась.
Так, станом на 01.12.2024 року кількість ФОП становить 2 076,7 тис., з них зареєстрованих в цьому році 272,9 тис., що більше в порівнянні з початком року на 83,6 тис. осіб.
📈*Показник росту новостворених ФОП перевищує показник припинених майже на 92,0 тис. осіб.
За останні 2 місяці кількість новостворених ФОП збільшилась на 7 тисяч в порівнянні з припиненими або склала 47,7 тис платників проти 40,7 тис. припинених ФОП.

👨🏻‍💻Зазначені цифри не свідчать ані про економічне зростання, ані про падіння кількості підприємців. Адже, на жаль, інститут єдиного податку став інструментом не розвитку підприємництва, а ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.
❗️ЗМІ що полюбляють яскраві заголовки вкотре раджу корегувати їх з дійсністю.
🤝🏻Принагідно дякую реальному малому бізнесу за економічний фронт та підтримку держави!

*💸*🇺🇦Ще дві новини про підтримку України надійшли з-за океану.

🇨🇦Палата громад парламенту *Канади проголосувала за додаткову допомогу для України.
🔸На військову підтримку буде спрямовано 764 млн. канадських доларів (насамперед, йдеться про боєприпаси), на фінансову – 400 млн. канадських доларів (які будуть виділені через спеціальний рахунок МВФ), на гуманітарне розмінування та зміцнення кібернетичної стійкості – 45 млн. канадських доларів.
Законопроект ще має бути розглянутий Сенатом, однак враховуючи його склад та достатньо рідке за історичною традицією відхилення призначеними Генерал-губернатором країни сенаторами проектів, прийнятих Палатою представників, що обираються на загальнонаціональних виборах, проблем з його остаточним ухваленням у верхній палаті не очікується.

🇺🇸Державний департамент США затвердив продаж Україні послуг військово-технічного характеру на суму 266,4 млн. доларів.
Йдеться про контракт, пов’язаний з обслуговуванням переданих Україні багатоцільових винищувачів F-16, а саме забезпеченням необхідними послугами та обладнанням для підтримки експлуатації цих літаків.
Йдеться про системи планування місій JMPS; пристрої завантаження ключів AN/PYQ-10 (SKL); програму вдосконалення компонентів двигунів; програмне забезпечення для управління системами озброєння; надання запасних частин, витратних матеріалів та аксесуарів; підтримку ремонтних робіт, навчання персоналу та деякі інші послуги.
Виконавцями контракту будуть компанії Lockheed Martin Aeronautics (США), Pratt & Whitney (США), Sabena (Бельгія).
➡️***Слід зазначити, що трохи раніше кошти для забезпечення обслуговування переданих Україні F-16 виділяла Норвегія.

💁‍♂️Поступовий перехід на F-16 як майбутній базовий для українських Повітряних сил літак – завдання достатньо складне. Йдеться про налагодження практично з нуля усіх процесів – від навчання льотного та наземного персоналу до забезпечення усім необхідним спорядженням та запасними частинами, обслуговуванням та багатьма іншими аспектами, тому ми дуже вдячні за супроводження союзниками на усіх стадіях цього процесу.

🥃Цікава цифра до питання про детінізацію ринку алкогольних напоїв.

За 10 місяців цього року в країні збільшилося легальне виробництво спирту в порівнянні з 10 місяцями 2023 року на 35,4% або на 6,2 млн.дол.
Стали більше пити? Зросло населення? Ні, галузь детінізувалася.

🤝🏻Дякую ДПС за роботу.

*🔺НБУ підвищив облікову ставку до 13,5%
Правління НБУ на своєму засіданні сьогодні вирішило підняти облікову ставку з 13 до 13,5%.*

Очікуване рішення, про що зазначав на днях. Це реакція на зростання інфляційних ризиків.

📈Споживча інфляція прискорилась в останні місяці вище за прогноз Національного банку. У листопаді вона сягнула 11,2% у річному вимірі. Прискорення інфляції має як тимчасовий ефект через вплив несприятливих погодних умов на урожай, так і носить фундаментальний характер, пов'язаний із зростанням виробничих витрат на оплату праці, енергозабезпечення тощо.

❗️Підняття облікової ставки і в цілому сигнал про розворот до більш жорсткої монетарної політики сприятимуть збереженню контролю за інфляційними очікуваннями та стійкості валютного ринку у найближчі місяці.

👥Наступне засідання НБУ відбудеться 23 січня 2025 року.Ймовірність подальшого підняття облікової ставки, робочих ставок та впровадження інших заходів з арсеналу більш жорсткої монетарної політики, залишається високою.

💸✅Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2024 рік буде закрита повністю
За даними Міністерства фінансів, у листопаді до бюджету надійшло 6,4 млрд. дол. зовнішнього фінансування.
Це пільгові кредити і гранти, надані США, Світовим Банком, Японією, Південною Кореєю.
Останній звітній місяць став третім за обсягом залученого бюджетного фінансування від партнерів у 2024 році: більше було у березні (9 млрд. дол.) та у серпні (8,5 млрд. дол.).

▪️Отже, за підсумками листопада міжнародні резерви зростуть, але й зовнішній держборг зросте також.
За 11 місяців цього року Україна отримала від міжнародних партнерів 32,4 млрд. дол. зовнішнього фінансування, з них гранти складають 28% (9,2 млрд. дол.). Розподіл між безповоротним (гранти) і поворотним (кредити) фінансуванням у 2024 році відповідає рівню минулого року.
👨🏻‍💻Очікуємо, що у грудні до бюджету мають надійти близько 6,9 млрд. дол. від ЄС, МВФ та Світового банку. ❗️Таким чином, потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні на 2024 рік буде закрита повністю.
Очікування на наступний рік – нагадаю, на 2025 рік потреба складає близько 38 млрд. дол. – є позитивними. З урахуванням політичних домовленостей щодо надання пільгового фінансування на 50 млрд. дол. у рамках механізму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine), в т.ч. підписаної 4 грудня угоди про залучення 35 млрд. євро макрофінансової допомоги від ЄС, очікування проходження нового бюджетного року є набагато кращими, ніж вони були рік тому.
🤝🏻🇺🇦Вкотре хочу подякувати всім партнерам за їх внесок у фінансування невійськових видатків бюджету та підтримку макрофінансової стабільності в цілому.

*🇺🇦*✅Україна виконала понад третину зобов’язань, прийнятих на наступні 10 років у рамках міжнародних програм.
Цього року для узагальнення контролю за різними довгостроковими програмами співробітництва було запущено так звану «Матрицю реформ»**.

До неї зводяться усі ті зобов’язання, які прийняті на себе Україною, а також надані Україні рекомендації у межах:
🔹Звіту Європейської Комісії щодо України в межах пакету розширення ЄС;
🔹програми МВФ Extended Fund Facility (EFF) та Меморандумів до неї;
🔹Плану України для інструменту ЄС Ukraine Facility;
🔹умов кредитного інструменту Світового Банку Development Policy Loan.

Станом на 1 листопада:
▪️усього умов та рекомендацій – 325 (у тому числі рекомендації ЄК – 142, або 43,7% від загальної кількості; План України – 135, або 41,5%; EFF МВФ – 28, або 8,6%; СБ – 20, або 6,2%);
▪️зобов’язань, визначених як конкретні індикатори – 531 (їх кількість збільшилась через перегляд умов співробітництва з партнерами, уточнення чи додавання нових зобов’язань);
▪️виконано – 199 індикаторів (37,5% від загальної кількості).

💁‍♂️Завдяки вчасному виконанню взятих на себе зобов’язань маємо можливість розраховувати на ритмічне та достатнє для наших потреб фінансування від міжнародних партнерів.
🔗Для тих, хто бажає ознайомитись з детальнішою інформацією – це можна зробити, перейшовши за посиланням https://reformmatrix.mof.gov.ua/

*💱*🌐Час від часу інформую про новини щодо грошово-кредитної політики у різних державах світу.**
У листопаді деякі центральні банки продовжували цикл пом’якшення монетарної політики, деякі –  через підвищення інфляції, валютні ризики – поставили відповідні рішення про зміну облікової ставки на паузу (останнє власне як і в Україні). По країнам в регіоні, ЦБ Чехії продовжив монетарне пом’якшення, ЦБ Польщі, Угорщини залишили ставку незмінною.  

✍🏼📑Нижче підбірка про рішення, прийняті у цьому місяці.
1️⃣Центральний банк Нової Зеландії утретє за останні чотири місяці знизив свою ключову ставку – на 50 б.п. з 4,75% до 4,25%, зазначивши у своєму рішенні про можливість подальшого зниження ще на таку ж величину у лютому 2025 року.
2️⃣Центральний банк Швеції знизив ключову відсоткову ставку також на 50 б.п. – з 3,25% до 2,75%, зазначивши, що у разі збереження прогнозів щодо економічної ситуації в країні він може ще пом’якшити свою грошово-кредитну політику у грудні та першій половині 2025 року.
3️⃣Центральний банк Південноафриканської республіки знизив основну ставку на 25 б.п. – з 8,00% до 7,75%, як і прогнозували експерти.
4️⃣Центральний банк Чехії також знизив відсоткову ставку на 25 б.п. з 4,25% до 4,00%, зберігши темпи пом’якшення грошово-кредитної політики на тлі повільного відновлення економіки та утримання інфляції у межах цільового діапазону.
5️⃣Народний банк Китаю залишив на нинішньому рівні:
▪ ставку по кредитах першокласним позичальникам на один рік – на рівні 3,1%;
▪ ставку по кредитах першокласним позичальникам на п’ять років – на рівні 3,6%.
У регуляторі зазначили, що фінансові установи країни знизили свої ставки сильніше, ніж очікувалось, а також запевнили у своїй прихильності продовженню політики підтримки економіки, розпочатої декілька місяців тому.
6️⃣Центральний банк Індонезії зберіг на нинішньому рівні усі три свої ставки:
▪ семиденного зворотного репо – 6,00%;
▪ депозитну – 5,25%;
▪ кредитну – 6,75%.
У регуляторі зазначили, що зміна світової динаміки після виборів у США вимагає від нього зосередитись на питання стабілізації національної валюти.
7️⃣Центральний банк Норвегії залишив ключову ставку на рівні 4,50% – максимумі за 16 років, підкресливши при цьому, що вартість запозичень залишиться на цьому рівні до кінця 2024 року.
8️⃣Центральний банк Угорщини залишив ключову ставку без змін на рівні 6,5% після просідання національної валюти на тлі результатів виборів у США та з огляду на те, що анонсовані плани із запровадження новою адміністрацією торгівельних мит можуть негативно вплинути на економіку держав Центральної Європи.
9️⃣У Польщі ключова процентна ставка за рішенням місцевого Центрального банку залишена на рівні 5,75% на тлі прискорення інфляції в країні у жовтні.
1️⃣0️⃣Центральний банк Австралії також не став змінювати відсоткову ставку, залишивши її на рівні 4,35% – максимумі за останні 12 років, зазначивши, що «грошово-кредитна політика має залишатись обмежувальною до тих пір, доки не буде впевненості у тому, що базова інфляція уповільнюватиметься бажаним чином».
1️⃣1️⃣Національний банк Киргизстану вирішив зберегти облікову ставку на рівні 9,0%, що «відповідає нинішнім макроекономічним умовам країни та відображає політику Національного банку відносно існуючих ризиків, сприятиме збереженню цінової стабільності в країні та макроекономічної стійкості». Вона діятиме до кінця січня 2025 року.