вчора ввечері після чергової дочитаної книжки я раптово зрозуміла, що

😭 перестала отримувати задоволення від читання.

💔і ведення цього каналу теж.що звичкачитати щодня, яку я витренувала завдяки rork і своєму перфекціонізму,
весь цей час не була здоровою і тільки віддаляла мене від справжнього задоволення,

а моє переконання, що конче треба писати по розгорнутому відгуку на кожну прочитану книжку, призвело до постійних самозвинувачень, що я роблю недостатньо.

📚 я читаю вдома, читаю на роботі і працюю теж з людьми та книгами.
мені дуже сумно, що станом на зараз читання книг на дозвіллі перетворилось на якусь безконечну гонку;
я відчуваю, що навіть тих сім-вісім книг на місяць, які я читаю зараз, враховуючи роботу, для мене вже забагато.

💔 тому я хочу зробити перерву.

від читання і постингу на каналі.
хочу подумати, як мені переформатуватись так, щоб було комфортніше жити і знову насолоджуватись всім, що я намагаюсь робити.
якщо хочете, можете тим часом насипати мені в коментах трошки соціальних погладжувань, якщо вам тут зі мною подобається, бо щось геть опустилися руці.

❤️ всіх обіймаю міццно.

😣 хочу попатякати трохи про злободенне, понить вам і пожаліться…

фактично вже роки два як я не можу вспокоїтись з тим, що не виходить в читацькому плані універсалізуватись.
от є велике бажання бути викінченою і цілісною особистістю.
є книжки, котрі цікавлять найбільше і з котрими хочеться в першу чергу встигнути ознайомитись (класика, лавреати премій, сучасна так звана нежанрова література, деяка поезія).
хочеться це читати, перечитувати, розбиратися, любитися.
хочеться підбирати собі речі, в яких знаходиш все те, що так захоплює, хочеться писати тут про це з усією увагою і віддачею до цих робіт.

хочеться викристалізувати тематику цього блогу і рухатись в цьому напрямку.

😱 і водночас є популярні штуки, про які як працівнику галузі та й просто активному книголюбу, який слідкує за процесом, хочеться бути в курсі.
є історії, з якими можна круто і якісно відпочити.
є випадки, коли витрачаєш свій час геть не на те, що хотіла б, бо книжка виявляється не твоєю і розчаровує.

головою я прекрасно розумію, що читання закриває різні потреби і для цього є різні книжки.
що про жодну з них не треба шкодувати.
але однаково ніяк не можу відчепитися від себе з цим ідеальним баченням того, що хочу читати, тож постійно, протягом всього цього часу, картаю себе за те, як все, на мою вперту думку,
неідеально і хаотично виходить у підсумку…

🕰️ бо час не безкінечний і завжди треба робити вибір.
у всьому.
завжди.
це дуже мене фруструє і час від часу знову викликає думку «або ідеально, або ніяк». 💔

ставсь прикол: після цієї публікації на каналі я так часто на неї дивилась і любувалась, що тепер таки читаю «довіру». ))
продала сама собі. ?

#книгарські_будні

оформляю для пані знижкову карту. питаю про ім‘я-прізвище. пані називає.

її син років шести тим часом на весь голос: або просто мама!

?