Хочу запропонувати цікаву метрику. А саме реакцію 🤣 на пиздицеві новини. Бо неодноразово стикався з нерозумінням її з боку інших людей, та і собі розібратися остаточно. Підсумувати, чи що. Виявилося, що все доволі просто. І знайшовся чудовий приклад:
Уявимо собі граблі, які лежать на землі. Ви знаходитеся десь неподалік, займаєтеся своїми справами.
І тут чуєте — БАМС! — Ви повертаєтеся на звук і бачите, як людина, небайдужа для вас людина, отримує палкою в лоба, бо наступила на граблі. Ви кидаєте свої справи і питаєте, чи все з нею нормально, співчуваєте їй, кажете, що не треба наступати на граблі (в реальності в коментах, знайомим, близьким, пояснюєте, що відбувається пиздець, з цим треба щось робити, це ненормально і буде від того погано, аргументуєте, чому це погано), на що ця небайдужа людина шле вас подалі і каже, що вона краще знає, як треба.
Далі ця людина знову наступає на граблі і отримує своє заслужене в лоба і кричить — "Ай, боляче". Це викликає у вас гнів, бо ви не хочете, аби не страждала небайдужа вам людина, вам від того теж ніяково. Ви їй прямо, з долькою агресії кажете — не наступай на граблі, дибіл, бо вдарить по голові. Як іще простіше пояснити цю істину?
На що ця людина знову вас шле за кораблем. І знову каже, що їй краще знати.
Ви намагаєтеся її зупинити, але не виходить, вона відбивається, ще й погрожує вам.
Ви розумієте, що не має сенсу щось пояснювати. Відходите.
Людина вчергове наступає на граблі і отримує удар в лоба. Тільки тепер, крім крику болю вона питає у вас, чому їй боляче, чому ви її б'єте?

От саме із цього абсурду ви і починаєте сміятися, а кожен новий удар по лобу лише підкреслює цей абсурд.

Мені здається, в мене кращий

Історія з військовим у Смілі. Деталей я не знаю, але як часто ви викладаєте пост з викликом на "стрєлку", коли вас хтось підрізав на дорозі? Як часто наздоганяєте такого "водія" для розборок?

А з цього мені здається, що військовий хотів сам провчити тіпочка, думав, що злякається. Але трапилося інакше. Коротше, вони одне одного вартують.

Цікава тут реакція мусорів, які вирішили показати, що вони є. Поклали "мордою в землю", заставили записувати відео з вибаченнями🤮. Дуже показово. 12 років хочуть впаяти.

Провладні ж пабліки роблять з того військового "ангела". Чисте сонечко.

Черговий доказ кастової системи украхи, як же я її ненавиджу...

Зараз з'являються деякі цікаві новини по вбивству Фаріон. А саме — ймовірний вбивця мав би вбити ще проросійських нардепів, аби посіяти ворожнечу всередині украхи, яка вигідна рашці.
Отже, якщо це дісно так, то кожен, хто зараз хоче якоїсь помсти російськомовним, каже про це публічно — працює як мінімум за планом рашки, якщо не на саму рашку. Говоріть таким людям про це.

Цікаве питання підняли: відкрити пункт пропуску з рашкою, аби її любителі могли туди звалити. Абстрагуючись від того, що багато хто, скористався б цим, аби виїхати потім на волю, пропоную подискутувати щодо правильності/неправильності такого кроку. Для себе я знайшов аргументи, чому це правильно. Але от з аргументами для нафронтників (конкретно тих, хто практично хоче систему людина для держави, а не чисту націю) не дуже — не можу знайти залізобетонні аргументи вигоди такого рішення для них. Може у вас вони є?

Йобана русня.
Йобана украха — жертв йобаної русні могло би бути менше, якби були відкриті кордони.

Так, можливо все навпаки. І украха зібралася виконувати більше пунктів Конвенції.

Прослухав стрім Луганського, задумався за українську символіку, якої стає менше.

Тож з'явилася ідея з пропозицією виправити це.
Пропоную всім відбитим, сміливим та небайдужим додати до своїх речей значки та прапорці КНДР, аби вивести телеграмний флешмоб у офлайн. Якщо вирішите долучитися, не забудьте про засоби самооборони.

Що думаєте?

Давненько не було постів. Та і не знаю особливо, що коментувати, — очікування майже справджуються. Думаю, демобілізацію все ж таки скоро додавлять — інакше влада зробить собі тільки гірше — стане більше людей, хто зрозуміє, де він опинився. З вступом закону у дію, навіть трошки раніше, терор цивільного населення почне плавно, але відчутно підсилюватися. Тож дійте за відповідними своїми планами і не забувайте, що кожен сам за себе. Бережіть себе.

Привітати зі святом для мене не є чимось принциповим. Взагалі люблю свята. І жінок люблю. Але в нас із сьогоднішнім святом є біди — забагато уваги до нього, що часто доходить аж до якихось обов'язків і образ, якщо когось не привітаєш. До чоловічого аналога такого свята набагато менше уваги. А тих, хто причисляє себе ні до перших і ні до других взагалі чмирять, хоча ці люди заслуговують на свято не менше інших. І розмах цих свят має бути співставним у кожному з випадків.

Особисто я не запам'ятаю стільки дат і не готовий кожного разу витрачати гроші на подарунки, або думати про "чи не забув я когось привітати?".

Тому мені здається логічним об'єдняння цих свят в одне — день людини тощо(впевнений, таке вже є, але воно маловідоме).
Або щоб святкування було всередині свого ком'юніті( жінки вітають жінок, чоловіки у свій день чоловіків й т.д.)
Або відміна цих свят.
Здається, тільки такі шляхи є справедливими.