Друзі, трохи затягнув з коментарем до ось цього опитування про щастя і досягнення у житті. Знаю, що багатьох зачепило і ви чекали, вибачайте, але і сьогодні коментаря не буде.

Буде ще одне цікаве опитування, в продовження теми, а згодом і коментар.

Питання сьогодні до тих учасників, які попереднього разу вибрали не досягати чогось у житті, але почуватися щасливими.

Отже, ласкаво просимо ???

Наївність, як і лінь, така ніжна, ласкава, хорошенька, тепла, але ж потім обов'язково вилазить боком.

Благословенної п'ятниці ?

разом_краще_підпишись/#тайтаке

Читати неспішно, вдумливо:

"***Важливо спробувати подивитися на нинішню біду з вірної перспективи. Війна не створює принципово нового положення – вона лише погіршує положення, в якому люди перебувають завжди, так що його вже неможливо ігнорувати.

Людське життя завжди протікало на межі прірви. Людська культура завжди існувала перед обличчям чогось нескінченно важливішого, ніж вона сама. Якби люди відкладали пошук знань та краси до настання безпечних часів, цей пошук так ніколи б і не розпочався. Ми помиляємось, порівнюючи війну з “нормальним життям”. Життя ніколи не було нормальним***". 

*Клайв Льюїс.

Цитата із його слова до студентів і викладачів Оксфорду на початку 2-ї світової. І ще одна маленька паралель - проповідь була в темряві, бо світло виключили.*

Живи і будь ?

разом_краще_підпишись/#цитатка

На горизонті з'явилося довгоочікуване слово "мир".

Війна втомила і виснажила нас. Війна дуже дорого обходиться, багатьом - ціною життя, а суспільству - ціною багатьох дорогоцінних життів.

Путін пропонує мирні переговори.

Однак, не треба мати нобелівську премію, щоб розуміти, що мир не настане від того, що його пропонує Путін. Навіть якщо завтра путіни перестануть стріляти і скажуть: "Нехай буде все, як до війни!", - миру не буде. Проблема переросла Путіна, він нею не володіє.

І навіть якщо цивілізований світ скаже: "Так, нехай все закінчиться і буде, як до війни!" - миру не буде.

Надто велика ця війна, жорстока і болюча, щоб тепер зробити вигляд, ніби нічого не сталося. Всі ці Бучі і Маріуполі, знищені до землі міста і села, лікарні, школи і святині, всі вбиті, закатовані, зґвалтовані і покалічені, ці могили у дворах, ріки крові, попелища на місці домів, заміновані і усіяні вирвами хлібні поля, на все це треба буде дати відповідь. Людство має розуміти, як жити далі, що воно таке було і як до того відноситись. Надто багато цинізму, жорстокості, лукавства, неправди і несправедливості, щоб можна було це проігнорувати або відбілити.

Мир настане лише тоді, коли Путіна засудять як злочинця і вбивцю, а в його лиці і всю кровожерну, шовіністичну, російську ідеологію росіянського міра.

І справа не в тому, що нам, українцям, так хочеться. І навіть не в тому, що у цивілізованому світі злочинець має нести відповідальність, тут уже саме життя вимагатиме визначеності. Без цих крапок над І світ не зможе жити мирно і спокійно, скільки б часу то не зайняло, гештальт має бути закритим.

У покаранні злочинців є, крім іншого, ще важливий психологічний життєствердний момент - щоб живі могли жити.

Лише після того, як люди відчують певність через хоч якусь справедливість, через те, що чорне буде назване чорним, а біле білим, лише тоді вони зможуть повернутись до того, щоб сіяти жито і пекти хліб.

Без того не спішіть перековувати мечі на серпи та орала.

Мир - це не відсутність війни, а відсутність Московії.

Moscovia delenda est!

підпиши-сь/#іпросуспільство