Лекція про культуру куртизанок Сходу!

Запрошуємо вас на захоплюючу онлайн-лекцію про культуру куртизанок Індії, Японії, Китаю та Кореї! Дізнайтесь більше про мистецтво, традиції та життєві історії цих жінок, які залишили свій слід в історії та культурі своїх народів.

🗓 Дата: 13 грудня
🕒 Час: 19:00
💵 Вартість: 500 грн

На вас чекає:
- Подорож у часі та просторі до стародавніх Індії, Японії, Китаю та Кореї
- Огляд ролі куртизанок в культурному та соціальному житті
- Знайомство з традиційними мистецтвами, якими володіли ці жінки
- Обговорення їхнього впливу на мистецтво, літературу та культуру

Приходьте та пориньте у світ краси, мистецтва та історії разом з нами! 🎭✨

Реєстрація @NateRSher

Хочете прикол про японську транскрипцію і її обговорення?

Навіть якщо не хочете, то я напишу.

Короче, є в укрмові таке "правило дев'ятки" , за яким український правопис забороняє писати літеру «і» в запозичених загальних назвах після дев'яти приголосних, а саме: д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ш, ч, р — (☝️і тут увага) перед наступною літерою, що позначає ‼️приголосний звук (крім «й»)‼️

Тобто, за логікою Моміджі, але джинджя, мочі, але Чиба, шинкансен, але суші.

Уявіть цю їбаніну із транслітерацією японських назв, якщо ми будемо дотримуватись цього правила, яке ввели в укрмову більше ста років тому один німець Теодор Партнер, і галичанин Смаль-Стоцький.

А люди, які взагалі не знають мови, як їм жити таке буремне філологічно-сходознавче життя?

І от про що я подумав: мова еволюціонує, змінюється, і, чесно кажучи, навіть фонетично мова людей із заходу, центру та сходу України відрізняється.

Для сучасної молоді цілком ок не Икати в запозичених словах і чути правильну вимову, тоді як правила написані людьми - людьми ж можуть і змінюватись (як-от було із правописом у 2019 році, де змінили частину слів і ввели активний вжиток фемінітивів).

А що ви думаєте про використання правила дев'ятки стосовно японської транслітерації?

⛩️Протягом останніх місяців проти КНЛУ почали вчинятися приховані дії, спрямовані на його ліквідацію і приєднання до певного іншого закладу освіти. Зокрема, після закінчення терміну перебування на посаді ректора Університету всупереч Закону України "Про вищу освіту" проведення виборів ректора було відтерміновано на період після завершення правового режиму воєнного стану. Такий дії є незаконними, адже для ліквідації Університету немає жодної підстави. Ідея приєднання до будь-якого іншого закладу вищої освіти не має підтримки в колективі студентів і викладачів. Просимо Кабінет Міністрів України: 1) зберегти Київський національний лінгвістичний університет у статусі автономного закладу вищої освіти й запобігти зовнішньому втручанню в його академічну автономію; 2) зобов’язати Міністерство освіти і науки України в найкоротші терміни провести вибори ректора Київського національного лінгвістичного університету в порядку, установленому Законом України "Про вищу освіту".

https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7145?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAaaD0bz-HMLq9ZbzdyD6jQw36qt5V22hptqJtjyGfVZHjhGTllBIN5asDjw_aem_1iWLQFuI5lripGEf2dq7ig