**Шановна університетська громадо!

Вітаю усіх Вас із професійним святом — Днем працівника освіти! Бажаю натхнення і наснаги, аби навчати й навчатися, аби Ваша праця приносила не лише користь, але й задоволення — естетичне, моральне, матеріальне. Керівництво Київського національного лінгвістичного університету докладатиме для того всіх зусиль.

Зі святом, дорогі колеги й друзі!**

Хочу висловити величезний респект студентам нашого університету, які самоорганізувалися й адресували міністрові освіти і науки України звернення щодо захисту нашого університету. Студенти мають бути рушійною силою позитивних процесів як в університетах, так і в Україні загалом. Можновладці від освіти розуміють силу молоді, силу студентства, тому нерідко такі звернення досягають своєю мети. Хочу принагідно подякувати всім колегам і просто небайдужим людям, які підписали й продовжують просувати нашу петицію щодо збереження Київського національного лінгвістичного університету.

На фоні цього звернення з прикрістю мушу відзначити пасивну позицію багатьох (далеко не всіх, але багатьох) наших колег з університету, які не долучилися до підписання петиції, напевне, у надії, що все "розсмокчеться" саме по собі (іншої причини, чесно кажучи, не бачу). Не розсмокчеться: загрози, які висіли над нашим університетом, насправді нікуди не ділися. Просто на певний час усе притихло. Шкода, що майбутнє нашого університету стало фактором єднання не для усіх колег.

А студенти молодці ❤️❤️❤️

Дорога університетська громадо!

Останніми місяцями навколо майбутнього нашого Університету циркулюють різноманітні чутки. Подейкують про його "оптимізацію": ліквідацію і подальше приєднання до іншого університету. Підґрунтям для таких чуток є намір Міністерства освіти і науки України "оптимізовувати" всі університети, де є менше 5 тисяч (а в ідеалі — 10 тисяч) студентів. Кількість вочевидь далеко не завжди означає якість, але ця істина доступна не всім. Каталізатором для таких чуток став і той факт, що оголошені Міністерством освіти і науки вибори ректора були призначені без конкретної дати — на період після закінчення воєнного стану. За Законом України "Про вищу освіту" вони мали б відбутися ще в червні. Друзі, мушу цілком офіційно заявити, що це не чутки, і загроза ліквідації, що нависла над нашим Університетом, є цілком реальною.

Хочу висловити Вам свою особисту думку: підстав для ліквідації / оптимізації / приєднання Київського національного лінгвістичного університету немає. Концепція нашого Університету не передбачає шалено великої кількості студентів, але це не значить, що ми не можемо забезпечити належної якості вищої освіти на рівні державних стандартів. Я переконаний, що наш Університет має здатність не лише до продовження функціонування, але й до розвитку. Ми маємо чимало планів, які зводяться до одного ключового концепту: трансформувати Університет таким чином, щоб він став психологічно комфортним для роботи викладачів і співробітників і навчання студентів. Ми не маємо бути університетом монструозного типу, ми цілком можемо дати собі раду у своєму невеликому колективі без сторонньої "допомоги".

Ми категорично не згодні з можливими намірами до ліквідації Університету, тому створили ініціативну групу для його захисту. Ця група ініціювала петицію до Кабінету Міністрів України щодо збереження Київського національного лінгвістичного університету як автономного закладу вищої освіти. Свою думку ініціативна група виклала в петиції, я не повторюватиму її зміст — маєте змогу прочитати її особисто.

Підписання петиції в мене зайняло одну хвилину. Одна хвилина часу для того, щоб зберегти Київський національний лінгвістичний університет. Одна хвилина часу для того, щоб не зганьбитися перед пам'яттю сотень людей, яких уже немає з нами, але які протягом багатьох десятиліть творили історію Університету. Одна хвилина для того, щоб не стати розчаруванням для сотень людей, які працюють в Університеті, й тисяч, які навчаються. Одна хвилина часу для того, щоб дати шанс тим, хто пов'язує з Університетом своє майбутнє — академічну кар'єру чи навчання. Я закликаю Вас підписати петицію, зберегти Університет і разом зробити його таким, яким ми хочемо його бачити. У нас для цього є всі можливості, але нам потрібна єдність. Єдність викладачів, студентів, працівників, випускників, батьків і просто небайдужих людей, які хочуть зберегти єдиний в Україні Університет, який спеціалізується на викладанні іноземних мов.

Нам потрібно зібрати 25 тисяч підписів за три місяці. Для маленького колективу це велика цифра. Але для колективу, який об'єднається навколо однієї ідеї, немає нічого неможливого. Я закликаю Вас підписати петицію, попросити підписати Ваших друзів, колег, близьких, на регулярній основі поширювати її в соціальних мережах, аби вона не розчинилася в інформаційному потоці. Зробімо це разом і разом будуймо наше майбутнє у Київському національному лінгвістичному університеті!

Адреса петиції: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7145.

Водночас я закликаю студентів Університету через органи студентського самоврядування звернутися до комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, аби можновладці не маніпулювали ситуацією і бачили, що це позиція не адміністрації, а консолідована позиція викладацького і студентського колективу Університету.

Звіт за місяць))

У понеділок минув рівно місяць, як я працюю на посаді проректора з навчально-виховної роботи Київського національного лінгвістичного університету. З цього приводу я підготував довгочит ? зі своїм баченням нових обов'язків і наших перспектив. Хто не полінується, почитайте: https://telegra.ph/Otzhe-zv%D1%96tuyu-za-m%D1%96syac-svoyei-roboti-na-posad%D1%96-prorektora-07-03.

‼️ А хто полінується, зверніть увагу на форму, яку Ви можете заповнити, якщо маєте пропозиції чи побажання до керівництва Університету: https://forms.gle/GoCGVwYonkJsLd1v6. Це стосується і викладачів, і працівників, і студентів. Зворотній зв'язок важливий, я обов'язково спробую зробити так, щоб Ваша думка була врахована у подальшій діяльності Університету. Дякую ?!

Telegraph

Отже, звітую за місяць своєї роботи на посаді проректора

У понеділок минув рівно місяць, як я працюю на посаді проректора з навчально-виховної роботи Київського національного лінгвістичного університету. Цього невеличкого терміну вочевидь недостатньо для того, щоб вести мову про якісь конкретні результати роботи…

Шановні колеги!

Міністерство освіти і науки України видало наказ про проведення виборів ректора Київського національного лінгвістичного університету (у вкладеному файлі). Це де-факто вибори без виборів, адже цей наказ передбачає, що вибори ректора мають бути проведені протягом трьох місяців після завершення правового режиму воєнного часу.

На жаль, колеги з Міністерства освіти і науки України не сильно переймаються тим, щоб мотивувати свої рішення і обґрунтовувати свої плани перед широкою громадськістю. Тому пересічним "користувачам" залишається лише робити припущення.

Змінюваність влади — це не питання персоналій, це запорука розвитку. А отже, можемо зробити висновок, що Міністерство, не оголошуючи реальних виборів, не вбачає в нас перспективи розвитку. Спадає на думку прикра аналогія з Миколаївським національним університетом імені В. Сухомлинського: через трохи більш як пів року після такого наказу було прийнято постанову Кабінету Міністрів про "реорганізацію шляхом приєднання" (тобто фактичну ліквідацію) цього університету. Це моя аналогія. Кожен може зробити свій висновок.

**Дорогі друзі!

Моя каденція на посаді декана факультету добігла кінця. Я дякую усім колегам з Інституту східних мов/ факультету сходознавства/ факультету східної і слов'янської філології, з якими я мав честь працювати всі ці вісімнадцять років: завідувачам кафедр, своїм заступникам, викладачам, працівникам деканату, навчально-допоміжному персоналу, усім без винятку колегам з інших структурних підрозділів університету, а особливо — студентам, адже вся моя робота — насамперед для Вас ?

Я вітаю нашого нового декана доцента Марину Анатоліївну Охріменко, бажаю їй успіхів на новій посаді ❤️

P.s.: Раджу поки що не відписуватися від цього каналу, цей рік може стати цікавим ?**

**Два роки повномасштабної війни.

Десять років, як іржа "руського миру" повзе по нашій землі.

Сотні років боротьби за право жити й бути господарями на своїй землі, за право розмовляти зі своїми дітьми рідною мовою, за право самим вирішувати свою долю.

Це не війна за території, це війна екзистенційна. Її результат простий — або ми є, або нас немає. Про це слід пам'ятати. Пам'ятати про те, що сотні тисяч таких самих людей, як і ми, у нелюдських умовах під щосекундною загрозою смерті тримають ту лінію, яка відділяє світло від мороку, життя від смерті. Кожного ранку, коли ми прокидаємося у наших ліжках, коли п'ємо ранкову каву, їдемо на роботу й навчання, стоїмо в метро, слухаючи веселу музику через навушники, маємо пам'ятати, що за все це десятки тисяч наших людей платять кров'ю і життям. Пам'ятати про це, коли знімаємо тіктоки про те, як тут все погано, коли зранку нас знемагає лінь і замість того, щоб іти на навчання, продовжуємо спати, коли ходимо під мирним небом Бельгії, Франції чи Німеччини, пам'ятати про це кожної миті нашого життя.

Згадаймо сьогодні наших воїнів, які полягли на полях цієї війни — вічна їм шана і пам'ять! Підтримуймо наші звитяжні Збройні сили, адже Україна не має іншого варіанта у цій війні, крім Перемоги.

Слава Збройним силам України, слава Україні, слава Українській Нації ?*?*

Представлено загальні засади концепції реорганізації університетів
12 лютого 2024 року на базі КНУ імені Тараса Шевченка за участі керівництва Міністерства освіти і науки України відбулося засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти України, на якому було представлено основні засади, на яких ґрунтуватиметься процес реорганізації українських університетів. В основу цих критеріїв покладено два ключових принципи:

1) розмір населеного пункту. Так, у містах з населенням до 100 тисяч буде збережено лише по одному закладу вищої освіти, у містах із населенням від 100 до 350 тисяч — не більше двох закладів вищої освіти, у містах з населенням більш як 350 тисяч осіб буде створено мережу закладів вищої освіти, що передбачає заклади трьох типів: навчальні інститути, які мають тісний зв'язок із роботодавцем, дослідницькі університети та міжгалузеві (світоглядні) або спеціалізовані (наприклад, музичні) академії;

2) кількість студентів у закладі вищої освіти. Університети, в яких кількість студентів менша від 5 тисяч, підлягатимуть приєднанню до більших за розміром університетів. Оптимальна кількість студентів в одному університеті, на думку представників Міністерства, 10 тисяч студентів (для прикладу, у нашому університеті нині є трохи більше 3 тисяч студентів, і їхня кількість невблаганно зменшується, тож доля наша загалом туманна).

Ректорам університетів порадили не чекати на рішення, які спускатимуться "зверху", а вже зараз домовлятися між собою про об'єднання/ приєднання. Мета Міністерства освіти і науки України — зменшити кількість університетів до 100 (за даними Держстату на 2018—2019 навчальний рік в Україні було 282 університети). Основним провідником цих ідей й основним спікером від Міністерства освіти і науки України є заступник міністра Михайло Іван Винницький.