Ще до того, як п'ятий тролейбусний маршрут подовжили по вул.128-Ї Бригади Тероборони (Курчатова), бачити тролейбусну контактну мережу тут було рідкістю. Ось фото 1990 року, звичний ракурс, але з цікавими деталями.

Тролейбусна лінія тут була технічна - для відстою тролейбусів, або для якихось об'їздів чи з'єднування ліній - таких у місті і сьогодня багато. Стрілки були демонтовані, тому потрібно було перемикатися з провода на провід через такі незамислуваті заглушки (хоча на протилежному боці стрілка залишилась). Але технічною ця лінія була не завжди.

Не знаю точно, до якого року, але тут проходив тролейбусний маршрут №1, який йшов з Підстанції, по Гагаріна, Карла Маркса, Курчатова до заводу Петровського. Ось він позначений на схемі 1967 року. На початку 80-х маршрут вже не функціонував.

Також на фото видно будівництво управління метрополітену, автовокзалу ще не було. А оті загадкові металоконструкції-стовпи перед ним - вже були.

Джерело: alltransua.com | Collection of Aare Olander

У своєму олдскульному затишному блозі написав нову статтю, про наш Старий міст. Колись давно я вже писав про нього, але тоді у мене було менше світлин, я знав менше фактів про нього да і стаття та вийшла якась сумбурна.

Тому у цій статті я вирішив зібрати і показати на фотографіях всі ті зміни, які відбувалися з мостом впродовж його 140-річного існування (а їх було багато, особливо після попередньої війни). Також я намагався зрозуміло розповісти про ті залишки дерев'яних опор, які ми бачимо поруч з опорами моста.

https://artkostyuk.com/history-dnepr/istoriya-starogo-mostu.html

Покажу хоч сучасному поколінню, що таке вести блог було у 2000-х 😊

⬆️ Той мій пост набув великого розголосу, інформація дійшла до представників німецької спільноти і пошуковців, які займаються ексгумацією і перепохованням німецьких солдат. Власне, після всіх бюрократичних процедур, вони отримали дозвіл на шурфування місцевості. Шурфи - це кілька невеликих тестових розкопів в зоні майбутніх розкопок, щоб остаточно виявити об'єкти пошуку перед проведенням основних робіт.

Так от шурфування показало, що поховань у цьому місці немає і розкопки довелося відмінити.

Сумніви про наявність тут німців почали з'являтися ще до проведення шурфування, коли інші пошуковці (які теж в темі), надали документи і докази, що позначені на хрестах на відомих фото покійники - вважаються перепохованими у середині 2000-х вже з кладовища в Парку Пам'яті і Примирення біля автовокзалу. Тобто у 41-му біля 9-ї лікарні організували госпітальне кладовище, пофоткались там мені для посту в Telegram-канал, а вже пізніше, у 42-43 роках - їх всіх перепоховали на центральне кладовище біля автовозалу.

Я спеціально купив деталізовані аерознімки цієї місцевості 1943 року, щоб роздивитися хоч якусь текстуру, яка дасть інформацію.

Але тоді я не знав, що існують більш детальні аерознімки, які по суті давали відповіді на всі питання. На фото до цього посту видно, що тут вже немає ніякого цвинтаря - тут просто недоглянута територія (цей сквер у лівій частині кадру, уточню)

Нагадаю, фото з Обласного архіву, альбом відсканував Олександр Волок. Посилання на оригінал файлу.

Вадим Манюк дуже багато розповідає про відновлення Великого Лугу. Це дійсно унікальне явище, якого мабуть ще не бачив світ. Уявляю його відчуття як еколога, який бачить це на власні очі