🎥 Що ви знаєте про палестинське кіно?

Навряд чи багато, адже палестинські фільми не знімаються великими кіностудіями, не виходять у широкий прокат, не супроводжуються великими промо-кампаніями, а подивится їх можна лише на фестивалях і стрімінгових платформах.

Попри це, палестинський кінематограф має тривалу історію. Ба більше, він продовжує існувати навіть після втрати територіальної цілісності країни і залишається одним із майданчиків, через які палестинці можуть говорити зі світом.

Історії біженства, окупації, спротиву, материнства, увʼязнення, участі у терористичних організаціях. Сьогодні ми хочемо познайомити вас із чотирма картинами, які описують ці досвіди з погляду самих палестинців, а не західних медіа.

Читайте рецензії за посиланням, шукайте і переглядайте стрічки, думайте та діліться враженнями.

Спільне

Дитина, Чоловік, Жінка, Спільнота: мозаїка палестинського кіно

Рецензії на фільми, які допоможуть зрозуміти Палестину 

тут є хтось до 20 років (з тих, з ким ще особисто не знайома й ніколи не спілкувалася)? цікаво дізнатися, чи читають мене однолітки (й познайомитися з вами, звісно!)

друзі, у кого є канали - поширюйте. будь ласка. у нас є можливість не допустити проведення цієї реформи.
лінь витратити 5-10 хвилин нашого часу на реєстрацію може коштувати нам втратою майбутнього з людським обличчям.

Оце мій улюблений вірш Іздрика

Надя, песик Анни Вяземскі``, і Жан\-Люк Годар

сьогодні рівно два тижні, як я сюди нічогісінько не пишу, тому, гадаю, настав час... щось написати?

не те, щоб у мене не було бажання вести канал, але просто не могла придумати, чим поділитися було б цікаво мені.

за дев'ятнадцять днів нового року я встигла подивитися два серіали, 22-24 фільми та прочитати 200 сторінок з автобіографічного роману Анни Вяземскі про її стосунки із Жан-Люком Годаром «Une année studieuse**».