Şakir Selim

“VATAN NEDİR?” – DEGEN SUALİME
CEVAP BERİP OLAMAĞAN GENÇLERİMİZGE

Vatan – soñu körülmegen halqımıznıñ sabrı,
Vatan – baba-dedelerniñ Qırımdaki qabri.
Vatan – küzde yapraqlarda quruğan al tüs qandır,
Vatan – seniñ genç qalbiñde yuqlap yatqan isyandır.

Vatan – köm-kök bayraqlarda taraq-tamğa nişandır,
Vatan – keniş çölümizde qoqu saçqan yuvşandır.
Vatan – daa öz yurtuñda alalmağan aqqıñdır,
Vatan – bugün yel sızğırğan qulübelerde halqıñdır.

Vatan – nice soğuşlarda sınavlardan keçkendir,
Vatan – nice ölümlerden qorqmay keçken Çeçendir!
“Vatan nedir?” – dep soradım, susıp qaldıñ – tilsizsiñ,
Ana tilsiz, ey, qardaşım, vatansızsıñ – ilsizsiñ.

Vatan – daa duşmanlarğa açılmağan sırıñdır,
Vatan – daa bar sesiñmen aytılmağan yırıñdır.
Vatannıñ ne olğanını, evlât, bir kün añlarsıñ,
“Vatan nedir?” – dep sorsalar, göñlüñ taşıp ağlarsıñ.

1996 s. mart

Luğat:

🐈 miyavlamaq / mıravlamaq [міявламак / миравламак] — нявкати

🐈 miyav / mırav [міяв / мирав] — мяу

🐈 mırıldamaq [мирилдамак] — муркотіти

🐈 mırıldı [мирилди] — муркотіння

🐈 mışıq mılırday [мишик милирдай] — кішка муркоче

🐈 mışıq mıravlay [мишик миравлай] — кішка нявкає#qırımtatartili

*транскрипція приблизна

В Туреччині презентували книгу-дослідження "Одного разу в Добруджі: переміщення кримських татар між двома світовими війнами".Її присвятили вимушеній еміграції кримськотатарського народу за зазначений у назві період історії.

Після захоплення Кримського ханства російською імперією в 1783 році почалися масові міграції, які тривали понад століття. Кримські татари, які були змушені тікати з Криму через колонізаційну політику та утиски з боку російської імперії, а потім через терор совєцкої влади, намагалися не просто вижити, а й зберегти свою ідентичність.

В книжці описані тисячі історій кримськотатарської діаспори, що проживає по всьому світу.

На моєму каналі є окрема стаття про #татариДобруджі . Це малодосліджена, але дуже цікава частина кримськотатарської історії.

Стаття охоплює період від першої появи татар в Добруджі і аж до сьогодення, а також висвітлює такі події:
• перші міграції ногайців на землі Добруджі;
• масова еміграція кримських татар;
• просвітницька діяльність татар Добруджі;
• робота активістів кримськотатарської діаспори;
• випуск відомого журналу “Emel”;
• проблеми збереження ідентичності добруджанських татар;
• проблеми кримськотатарської діаспори Румунії та ін.

Посібник для базового уявлення про те, хто такі “корінні народи”, чим вони відрізняються від нацменшин і якими є їхні права відповідно до норм міжнародного та національного права ?

9 серпня Міжнародний день корінних народів світу

У 1994 році Генасамблея ООН встановила 9 серпня Міжнародний день корінних народів світу задля щорічної солідарності з тими народами, які становлять меншість на своїй історичній батьківщині.

Корінний народ — це не те саме, що національна меншина. В Україні проживає дуже багато національних меншин і лише декілька корінних народів.

Корінний народ — простими словами це етнос який був сформований на певній території, має свою мову, культуру, політичні інститути і немає власної держави, а тому потребує захисту.

Офіційно визнаними корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки. В 2021 році був ухвалений Закон України “Про корінні народи України”. Корінні народи мають право на збереження та розвиток власних мови, культури й традицій. А також захист від утисків, примусової асиміляції чи геноциду.

Зараз на своїй історичній батьківщині в Криму, кримські татари страждають від репресій, переслідувань та різних утисків.

Хочу розповісти вам про деякі критерії корінних народів:
? самоідентифікація як окремої етнічної групи;
? історичний досвід чи існуюча уразливість щодо насильницького розпорошення, примусового переміщення (з історичних земель) або експлуатації;
? бажання зберегти власну ідентичність;
? недомінуюче становище в національному (або регіональному) суспільстві;
? міцні культурні звʼязки з певними землями або територіями;
? історичні звʼязки (особливо за походженням) з попередніми жителями цих земель або регіону;
? спільний родовід, що тягнеться від первісного населення цих земель;
? соціально-економічні та соціально-культурні відмінності від основного населення;
? корінна мова - часто інакша, аніж мова країни;
? наявність звичаєвих суспільних та політичних інститутів.

Luğat:

? yaz - літо

? ilk yaz ayı - червень

? oraq ayı - липень

? arman ayı - серпень

? sıcaq - спека

? issi - теплий

? tatil - канікули

? yaz tatili - літні канікули

? raatlıq - відпочинок

? küneşli ava - сонячна погода

? dondurma - морозиво

#qırımtatartili

Luğat:

• sepi - вичинка шкіри
• sepici - чинбар, майстер який займається вичинкою шкіри
• teri - шкіра
• dibağ - чинбар, дубильник
• qayış - оброблена шкіра
• qayışçı - лимар
• tabana - майстерня по вичинці шкіри, дубильня
• cıltçı - палітурник
• oyma - різьблення, гравіювання
• oymacı - різьбяр, гравер#qırımtatartili

Окремою галуззю шкіряного ремесла у кримських татар була палітурна справа. Її розквіт приблизно був у XVII - XIX ст. На початку XX ст. це ремесло почало згасати.

Найпростішим способом декорування шкіряної палітурки було штампування, пізніше стали застосовувати гравіювання та тиснення. Не всі палітурники та виробники шкіряних предметів могли працювати в цій техніці, і часто гравіювання виконував спеціальний майстер. Гравіювання іноді поєднували з рельєфним тисненням. Ця техніка була настільки дорога, що часто гравіюванням прикрашали тільки лицьову частину палітурки.

Широко популярною в Криму була ручна позолота. Найпростішим золоченням було вдавлюванням у орнамент золотих точок, потім навчилися золотити складніші орнаменти. За допомогою спеціального штампу (шаблону), вирізаного з верблюжої шкіри або металу, створювали складні, позолочені композиції. Застосовувалося навіть золото різних відтінків. Іншою дуже цінною технікою художньої обробки шкіри була мозаїка.

Характерною рисою шкіряних палітурок було використання металевих доповнень. Кутники, застібки для закриття книжок, футляри не лише оберігали книжки від пошкоджень, а й служили декоративним доповненням. Золоті, срібні накладки, виконані в техніці філіграні, гармонійно виглядали зі шкіряною палітуркою.

На жаль, кількість кримськотатарських книг зі шкіряними палітурками практично не залишилося. Більшість було знищено ще за часів російської імперії, а також внаслідок депортації та інших чинників. За наявними даними, кримськотатарські книги в шкіряних палітурках зберігаються в музеях, архівах, бібліотеках Англії, Німеччини, росії, України.