Тяк, друзі, потребую лучі любові та підтримки і чорну сіль 😋 бо точно "пороблено"

Розповідаю:
Я другу добу без світла... чому? Бо скакала напруга і - щось сталося зі щитком (він потух). Добу я перебула на еко-флоу та повербанках, сьогодні відпрацювала чотири сесії. Вечірні довелося перенести - бо в хаті темно.

Де електрик?! - справедливо подумаєте ви. Дзвонили-викликали.
Але, у неділю багато хто не брав слухавку. Один - не працює в центрі, другий - зайнятий на важливому об'єкті, третій - не встиг доїхати (мав бути сьогодні)...
Але 🙈 і сьогодні він не доїхав бо потрапив у ДТП десь у нашому районі ...

Я ставлю три крапки, бо далі лише нецензурні слова, а я все ще сподіваюся зберегти обличчя "психологіні який довіряють"

Так що, друзі, накидайте вогнигів, а я піду до сусідки за "чорною сіллю"

Обіймаю 🫠 (вибачайте, якщо є помилки в тексті - стрес)

Життя "приємників" взагалі не цукор

Памятаєте - Ліга націй — перший бублик глевкий, такий собі прообраз світового супермаркету миру. І ось з'являється ООН - молода, амбітна спадкоємиця. Замість того, щоб марно протирати штані, ООН вирішила діяти! І реформи втілила, і в Гімалаях базу для йогів відкрила...брешу, не відкрила. Але мріяти ж можна?

Ще один приклад - рФ. Вона стала "приємником" СРСР у чималій мірі — і разом ставши для всіх чималим "гемороєм" дала собі раду в організації, яку я згадала вишче, двічі не запитуючи, чи можна - одразу зайняла місце у першому ряду і у радбезі
А що, комуналки на міжнародному рівні — це завжди цікава авантюра! А хто виріс в срср знається як першим займати найбільшу конфорку і що кухонні дискусії на тему "морального обліку п'яного сусіда" - це взагалі ніщо, бо він найбільша загроза всім, яка після 15 діб у витверезнику зробить стільки біди, що краще й нечіпати.

Тож, ми готові зробити для вас все, але не здатні (бо самі до всрачки боїмося того алкаша, як і наші діди з Ліги Націй)