https://whatsapp.com/channel/0029VavUiGK1t90hEu41fw3u

Наразі цей чат мусить припинити свою роботу і надалі не наповнюватиметься. Сподіваємось на розвиток нашої групи у WhatsApp

https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_06_2024.pdf?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2ybzuhJhnKoYjvFA6G37irNliJPdjQ_IRIS0Q2Djna36FA2n_TdCT1Fek_aem_anZ7OX_h--u8nJpbQuLCEw

♻️Чи порушив апеляційний суд порядок розгляду заяви про відвід головуючого судді, коли не передав цю заяву після визнання її необґрунтованою тому судді, який не входив до складу суду, що розглядав справу❓

Постанова КЦС ВС від 20.06.2024 у справі № 212/246/15-ц

?23. КЦС звертає увагу на те, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, коли вирішив подану 31 серпня 2023 року заяву скаржника про відвід головуючої судді Корчистої О. І. (т. 5, а. с. 205-206) лише колегією, яка розглядала справу, тобто, не передавши цю заяву після визнання її необґрунтованою на розгляд тому судді, який не входить до складу суду, що розглядав справу.

?24. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина третя статті 40 ЦПК України).

?25. 6 вересня 2023 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні поданої 31 серпня 2023 року заяви скаржника про відвід головуючої судді Корчистої О. І. Обґрунтував безпідставністю твердження скаржника про обмеження головуючою суддею його права навести перед судом переконливість доводів.

?26. 10 листопада 2023 року скаржник подав «заперечення-попередження» (т. 6, а. с. 3-4), в якому заявив відвід усьому складу суду через порушення суддями порядку розгляду його заяви про відвід, поданої 31 серпня 2023 року.

?27. 13 листопада 2023 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою визнав заяву про відвід складу суду необґрунтованою і передав цю заяву для автоматизованого розподілу між суддями.

?28. 14 листопада 2023 року Дніпровський апеляційний суд у складі судді Зубакової В. П. постановив ухвалу, згідно з якою відмовив скаржнику у задоволенні його заяви про відвід колегії суддів. Обґрунтував тим, що всі доводи скаржника фактично стосуються незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів під час розгляду справи, що не підтверджує упередженість і необ'єктивність колегії суддів та не може бути підставою для відводу; скаржник не надав жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про упередженість і необ`єктивність колегії суддів під час розгляду його заяви про відвід головуючої судді, поданої 31 серпня 2023 року.

✂️29. За змістом ухвал Дніпровського апеляційного суду від 6 вересня та від 13 листопада 2023 року суд відкладав розгляд справи з 30 серпня на 6 вересня, з 6 вересня на 18 жовтня, а з 18 жовтня на 15 листопада 2023 року.

❗️30. КЦС звертає увагу на те, що скаржник подав заяву про відвід головуючої судді 31 серпня 2023 року, тобто за три робочі дні до наступного судового засідання, яке відбулося 6 вересня 2023 року. Тому питання про відвід головуючої судді після відмови судом у задоволенні цієї заяви скаржника необхідно було передати для вирішення іншому судді, який не входив до складу колегії суддів, яка розглядала справу.

‼️31. Оскільки суд апеляційної інстанції порушив порядок розгляду поданої 31 серпня 2023 року заяви скаржника про відвід головуючої судді, цей суд не забезпечив достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності. Наявність в учасника судового процесу такого сумніву в безсторонності та неупередженості суду, який не усунений у встановленому ЦПК України порядку, є підставою для скасування постанови апеляційного суду.

♻️Трохи про вимогу про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна

Ухвала КЦС ВС від 23.05.2024 у справі № 127/22428/21
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120065590

?️11. КЦС вважає, що справу слід передати на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВП. Таке передання справи необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у справах щодо обовязковості й ефективності заявлення у межах спору про поділ спільної сумісної власності: ***1️⃣***вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу поряд із вимогою про такий поділ
2️⃣або лише вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу для вирішення спору щодо поділу майна в іншій справі.

?23. У постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, такі висновки:
«44. В резолютивній частині рішення у справах позовного провадження суд має зробити висновок про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог. Вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи».
З огляду на ці висновки Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій у частині, зокрема, задоволення вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу й ухвалила у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

?24. Наведені висновки Великої Палати Верховного Суду важливі для вирішення справи № 127/22428/21. У ній за наявності спору щодо поділу майна у межах цієї справи залишилася лише вимога про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, яку суд задовольнив, тоді як вимоги, які стосуються майна, позивачка заявила в іншій справі № 127/32238/23.

?25. Однак у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (пункти 33, 44) Велика Палата Верховного Суду звернулася до її власних висновків, викладених у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц, підтвердила їх і водночас залишила без змін постанову апеляційного суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

✂️30. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідне для узгодження її судової практики щодо неефективності у межах спору про поділ спільної сумісної власності вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Забезпечення єдності такої практики можливе через відступ від висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц, на користь аргументованого висновку з цього питання у її постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц.

✅31. Колегія суддів звертає увагу на те, що Великій Палаті Верховного Суду раніше вже доводилося вирішувати питання про узгодження власних висновків щодо застосування норм права. Так, у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду зацитувала її усталений висновок, уперше сформульований у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, однак по суті вирішення спору у справі № 910/17048/17 зробила висновок, який суперечив зацитованому. Саме тому у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості висновку, сформульованого у її постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у такий спосіб забезпечивши єдність практики правозастосування й усунувши сумніви стосовно її підходу, застосованого у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17.

?17 травня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція у Навчально-науковому інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка «ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ» присвячена 100-річчю від дня народження професорів Михайла Штефана та Павла Заворотька.

Із вітальним словом до учасників звернулись ректор Володимир БУГРОВ, директорка Навчально-наукового інституту права Оксана ВАСИЛЬЧЕНКО, заступниця директорки Навчально-наукового інституту права Наталія МЕЛЬНИЧУК, завідувач кафедри цивільного процесу Юрій ПРИТИКА,
суддя Великої палати, вчений секретар Науково-консультативної  ради при  Верховному Суді Олег ТКАЧУК.

✅За результатами Міжнародної науково-практичної конференції «ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ» буде опубліковано збірник матеріалів конференції.

Щиро вдячні усім учасникам і учасницям за інтерес до наукового заходу, а також Захисникам і Захисницям України за можливість проводити заходи такого масштабу і тримати освітньо-науковий фронт задля нашої Перемоги! Слава Україні!??

Ми розпочинаємо знайомство з нашими спікерками міжнародної науково-практичної конференції «ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ», яка відбудеться 17 травня 2024 року в змішаному форматі.

Конференція присвячена 100-річчю від дня народження професорів Михайла Штефана та Павла Заворотька.

Організатори конференції:
Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедра цивільного процесу Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка