Приветствуем, уважаемые товарищи!

Наша организация занимается изучением исторических процессов, которые происходили с Украиной в прошлом столетии. Одним из самых интересных и противоречивых периодов можно смело считать Вторую мировую войну.

В ней активно участвовала такая организация как ОУН-УПА, которую современные буржуазные идеологи окрестили «героями Украины». Но при детальном изучении деятельности оуновцев становится понятно, что слова буржуазии — это сплошные мифы. В качестве одного из доказательств, мы хотим привести показания сотрудника АБВЕР о сотрудничестве с украинскими националистами.

Текст статьи.

🎻 Мобилизация и смерть культуры

Мобилизация, которая уже третий год продолжается в Украине, не просто обостряет социальные проблемы — она вскрывает фундаментальное противоречие между капиталистическим государством и потребностями общества, между господствующим классом и классом угнетённым. Война стала катализатором кризисных процессов, которые долго зрели внутри страны, а культура оказалась в эпицентре этого кризиса.

Суть проблемы в том, что капитализм видит человека исключительно как ресурс, как наживу. Сегодня это проявляется предельно цинично: мужчин буквально вырывают силой из мирной жизни, ломая их имущество и попутно избивая, и отправляют на фронт. Например, концерт Святослава Вакарчука, который должен был состояться как культурное вдохновляющее мероприятие, вместо этого превратился в очередную «кормушку» для людоловов ТЦК. Подобные случаи стали повседневностью в Украине, а культура, которая могла бы использоваться как убежище для общества в трудные времена, сама превратилась в инструмент подавления большинства общества.

Вместо поддержки подлинного искусства мы наблюдаем рост «байрактарщины» — военных песен, которые воспевают оружие и ЗСУ, параллельно глумясь над противником. Мы видим подъем националистической пропаганды через литературу. Известный националист Вятович, на фоне уничтожения памяти о Пушкине, Лермонтове и других русских классиков, анонсировал выход детского комикса про фашистского колаборанта Степана Бандеру. И это далеко не творчество, а скорее примитивная утилитарная пропаганда, подгоняемая под запросы реакции в текущий момент.

На первой стадии войны наблюдался всплеск буржуазно-патриотического подъёма. Многие музыканты и режиссёры пытались осмыслять происходящие события через своё творчество, следуя официальной повестке. Но вскоре патриотический угар стал угасать и стало очевидно: война и мобилизация уничтожают любые возможности для творческого развития. Чего только стоит пример музыкантов Ольги Цибульской, которые были мобилизованы прямо перед концертом. И ведь такие случаи не единичны — отечественные творцы (как юмористы Гарик Бирча и Витя Розовый, певцв Тарас Тополя и Ярмак и другие) либо уходят на фронт (с высокой вероятностью погибнуть), либо эмигрируют, спасаясь от жернова войны.

Сегодня мобилизация завершает процесс, начавшийся задолго до войны, о чем мы обязательно поговорим в другой раз. Однако мобилизация очень показательно раскрыла тот факт, что буржуазное государство не способно сохранять и развивать свою собственную буржуазную культуру, так как видит в ней лишь инструмент одурманивания трудящихся. Но будущее нашей культуры, нашей страны и наших жизней не решат ни политики, ни олигархи, ни их патриотические лозунги. Это можем сделать только мы.

Вступайте в ряды МПУ! Здесь вы становитесь частью движения, которое не просто анализирует проблемы, но предлагает определенные решения. Культура может выжить и возродиться только в обществе, где человек будет ценен не как ресурс, а как созидатель, как сознательный творец жизни.

Присоединяйтесь к нам, чтобы вместе строить новое общество! Чтобы культура больше не становилась жертвой реакции, а становилась оружием прогресса в борьбе за светлое будущее. Время действовать!

🔥 Подписывайся на МПУ 🔥

11 вересня 1530 року (494 роки тому) помер видатний український полководець Констянтин Іванович Острозький.

Народився він невідомо в якому році та місяці, історики припускають різні дати: від 1429 до 1463 року. Молоді свої роки він провів у боротьбі проти татар. У 1492 році присягнув на вірність королю Великого Князівства Литовського. Учасник московсько-литовської війни, де Острозький перемагає військо московитян (історична назва військ російського царя; вона немає нічого спільного з шовінізмом), також приймав участь у "Буковинському поході" проти турків та татар. Після завершення битв, Констянтин Іванович займався меценатською діяльністю: перетворив місто Острог на центр слов'янської культури, розбудував церкви на території України, Білорусі та Литви.

Помер 11 вересня 1530 року у місті Туров, що знаходиться в Білорусі.

На картинах вище ми можемо розгледіти видатні дати з життя полководця. Наприклад, ми можемо побачити битву під Оршею. Картина тричі відображає Костянтина Острозького і відтворює три етапи битви. Тому її назвали середньовічним кіном (художник Ганс Крейль, приблизно 1524-1530 роки).

Наші предки в славні часи воювали з турками, з армією російських царів-гнобителів, Ордою монголів і т. д. Вони билися сильно і хоробро, знищуючи нападників і бандитів. Нам, їхнім потомкам, потрібно пам'ятати і розуміти, ким були наші предками. Ми не можемо зараз опускати руки, коли декілька століттями тому гайдамаки билися проти українських і польських феодалів, коли раніше Хмельницький відчайдушно бився проти польських панів, захищаючи селян України і створив першу козацьку державу. Ми — потомки хоробрих, волелюбних героїв, тому ми мусимо продовжувати діло боротьби проти гнобителів українських трудящих!
«Борітеся – поборете,
вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава
і воля святая!» — Т. Г. Шевченко.

Національна катастрофа і боротьба

Майже кожного дня мережею ширяться відео дикої, звірячої мобілізації. Працівники ТЦК — ці шакали, прислужники капіталу — насильно забирають людей в автобуси та авто, після чого жертв мобілізації оперативно доставляють до військових центрів на ВЛК, де їх також насильно примушують підписувати згоду на службу в лавах ЗСУ.

Західна преса та численні вітчизняні ЗМІ, представники влади та армії позитивно ставляться до мобілізації, погрожують населенню тим, що кожен піде воювати і ніхто не втече від війни. Буржуазні лідери думок та пропагандисти на каналах розказують про "велику місію" кожного чоловіка України, закликають всіх іти "боронити вітчизну", ставлять клеймо зрадників на ухилянтів, роблять з них цапів-відбувайлів в програшах на фронті. Буржуазна держава "запрошує" воювати за неї та віддати життя за неї, от тільки сама держава більше як 30 років морочить голову народові, кидає його на призволяще капіталістичним проблемам, обкрадає і вбиває.

Політика класу експлуататорів проводить поділ населення України за якими завгодно ознаками: релігійними, мовними, національними і т. д. Капіталісти роблять усе, щоб роз'єднати робітників. Щоб вони не гуртувалися. Щоб вони сварилися один з одним. Щоб не об'єднувалися, не пізнавали своїх класових інтересів, не піднімалися на боротьбу проти капіталізму.

Лакеї капіталу всіма можливостями будуть замовчувати протиріччя в суспільстві, в своїх медіа зводити на нуль незручні проблеми, відволікати маси трудового народу від їхніх справжніх інтересів. Націоналістичні організації та діячі будуть всіляко відбілювати "патріотичні" ідеї та просувати вигідні буржуазії акції та заходи.

Буржуазія підкуповує представників і в робітничому русі, особливо, в так званому "лівому русі". Подібні СоцРухові та УСЛ організації відкрито співпрацюють з буржуазією і просувають її інтереси. Деякі анархістські організації зразу стали на підтримку української влади і пішли воювати за неї, написавши вирок всій теорії анархізму. Але є організації, що виступають проти буржуазії, за марксизм, за справжні інтереси трудового народу. Існують багато ресурсів, які засуджують підтримку і відбілювання буржуазного режиму, критикують дику мобілізацію, підтримують трудящих, підтримують ухилянтський рух. Газета "Боротьба", ряд каналів ухилянтів, НеМолчиОдесса та інші ведуть прогресивну діяльність. Наприклад, НМО регулярно викладає новини злочинної мобілізації, просуває критику "нашого" "верховного" керівництва та ін., що ми вважаємо правильним.

МПУ закликає всіх громадян, свідомих людей, прихильників марксистських ідей долучатися до нас! Не вестися на пропаганду капіталістів, на їхні байки! Наша задача — вчитися революційній науці і боротися за більш справедливе суспільство!

Вступай до МПУ!

В Яремче произошел инцидент, когда сотрудники полиции и Надворнянского районного ТЦК задержали водителя рейсового автобуса, перевозившего 50 человек из Полтавской области.

В момент остановки автобуса, когда пассажиры вышли на перекус и в туалет, водителя вместе с документами, ключами и деньгами на топливо увезли в служебной машине, оставив пассажиров, включая восемь детей, на улице без сопровождения.

Водитель ехал со своим 14-летним сыном, который остался один после задержания отца. Позже мальчику удалось связаться с отцом, который сообщил, что находится в Ивано-Франковске, где проходит военно-врачебную комиссию. Пресс-офицер Ивано-Франковского ТЦК и СП отказался от комментариев, а юристы заявляют, что задержание водителя на рабочем месте не имело законных оснований и может рассматриваться как незаконное лишение свободы.

Теперь пассажиров повезет второй водитель, что нарушает правила для дальних маршрутов, где требуется присутствие двух водителей.

Случай в Яремче показывает, что власть и ее прислуга прежде всего готова защищать свои интересы. Можно задержать водителя рейсового автобуса без явных причин и оставить пассажиров в чистом поле, относясь безразлично к их судьбам.