Всім привіт!

Веронічка на зв'язку❤️

Для годиться вирішила, що перш ніж тут щось почне відбуватися з моєї подачі, мушу сказати кілька слів.

Перефразую слова Симоненка: "бувають в творчості і будні, і свята". Переконана, чи не кожен з вас знає, про що йде мова. Так от, коли я побачила дописи Насті, мені дуже зрезонувало і кольнуло. І не лише тому, що я сама часто знаходжусь на межі; і не лише тому, що Настя моя подруга. А тому, що вона дуже талановита. Її тексти справжні майстерні та дуже потрібні. І я не хочу, щоб про них забули під тиском щосекундноз'являючихся каналів із псевдотворчістю (вже вибачте мені за снобізм).

Не можна, не можна втрачати прекрасне. Його так мало і таке воно тендітне. Маєм берегти.

Відповідно, хочу вас запитати. Чи хотіли б ви, щоб вірші Насті зазвучали? Мені дуже подобається формат декламацій з музичним супроводом і хочеться спробувати тут щось таке) і коли так, то хто би хотів спробувати продекламувати один із віршів Анастасіт?

мене змусили, друзі))
можете лишатись тут
мама Веро буде вас вести далі)))

(цей текст писала не я, а Веро🙌🏼🙂)

Друзі, ви знаєте, що в мене є авторитарна і дуже доставуча подружка Вероніка Мовчан.

Після цих публікацій вона прийшла до мене в лічку і розвела такий кіпіш, шо я навіть на Лівому березі не знаю, куди від неї дітись.

Вона сказала, що не дасть мені кинути в смітник місяці роботи на цьому каналі і тому на певний час я передаю адмінку мого каналу в її руки.

До кращих часів.

Вона просить вас не відписуватись і згодом вона розкаже, що тут буде відбуватися. Спойлер: це буде так чи інакше пов'язане з моєю творчістю.

жити поряд із такими суками — неможливо!
бажаю, щоб ці тварюки самі горіли в пеклі🤬
а той дим, яким ми дихали ці дні — щоб назавше їм засів у легенях і гнітив, і підступав, як густий кисіль в горлянці.

поясніть мені, чого мене всі вредною називають?
(відповідь обґрунтуйте 2-3 прикладами з життя чи літератури) 😀😀😀

нагадування, що я жива, все ок💜

вірші будуть, але коли — не знаю🫠

багацько роботи, багацько справ, і я просто не встигаю🤯🦄

дякую, що ви тут навіть в часи затишшя🙂

Шановні лисята🦊 я тут подумую запустити, свого роду, книжковий маратон на цілий рік. Не знаю як вам, але мені інколи буває важко виділити час на читання. Оскільки зазвичай я всотую книгу за день, максимум два. А через нестачу вільного часу і розуміння, що…

Шановні лисята🦊
я тут подумую запустити, свого роду, книжковий маратон на цілий рік.

Не знаю як вам, але мені інколи буває важко виділити час на читання. Оскільки зазвичай я всотую книгу за день, максимум два. А через нестачу вільного часу і розуміння, що за день-два я не встигну її посилити — я взагалі не читаю😐😓

Інша справа — коли у тебе є зобовʼязання перед иншими людьми, певна обіцянка. Це і мотивація, і привід приділяти читанню більше часу, ніж ми зазвичай то робимо в буденности, і ❗️популяризація книг.

Але мені важливо почути вашу думку: чи готові ви взяти участь в такій авантюрі?🙂

Одразу попереджаю, що це не буде 10 книг на місяць, тому не лякайтесь. Перший час пропоную по 2-3 книги в місяць.

Жанр, автора і саму книгу будемо обирати голосуванням, всі разом)

Але головна умова: жодної книги не можна буде пропустити 🤓

Пишіть в коментах «+» або розгорнуту відповідь, якщо згодні.
І за можливости — поширте допис, може, знайдуться однодумці 🥹****

вас шо жадан відпугнув?
жодного нового підписника в чаті
та я пошутіла
не буде ніякого жадана там

В у л и ц і

Вулиці ховають багато спогадів, снів і кривди;
вулиці кивають богам і богові, ніби рівним;
вулиці сповзають густим мереживом, наче спори,
і, пообіцявши вести і стежити, будуть поряд.

Вулиці до вікон шепочуть затемно сивим димом;
вулиці довіку тебе прийматимуть і вестимуть.

Вулиці вгризаються ранами в місто, густо заплетені,
вуличні прозаїки, рано чи пізно, стають поетами.

Ніколассон