Хлопчик в будинку, розбомбленому у Сирії
дивиться крізь уламки у небо синє, там
крізь слід літака проступають Біблія і Коран
і ще щось таке на невідомій мові
хлопчик лежить під завалами і помирає від ран
в калюжі крові

і в небо летить за тим літаком
крізь білу тонку межу,
і каже в останнє той хлопчик пошепки своїм убивцям:
«Коли я зустріну Бога - все йому розкажу,
що ви тут наробили»

і очі його завмирають
залиті сльозами вщерть
по правді, ми всі у житті заслужили смерть.
ми всі говорили зле і робили зле
і комусь було наше слово – як бомба з неба
і в кожного з нас є власне кладовище таємне мале
убитих для того, щоб задовільнити власну якусь потребу.

і коли нам погано, наше серце морг і вокзал,
і розбитий будинок воно, і авіатроща,
я думаю – може той вбитий хлопчик Богу щось про нас розказав
щось потаємне, темне і нехороше.

ми всі убиваєм – словом, поглядом, вчинком,
ніхто не виходить із цього будинку чистим
ніхто не прожив, щоб хоч раз не кинути бомбу злету
ніхто не уникнув пуску ракети із написом «смертний гріх»

а хлопчик із Сирії в небі синьому бачить хлопчика з Назарету,
той просить у Бога виправдати усіх.

Марія Лелека

https://music.youtube.com/watch?v=O5Kw41JAfG4&si=xzFmhU5ekgSp7_ry

дуже боляче, що ти не бачиш як я в тобі тону…

https://music.youtube.com/watch?v=-wHFl480Bh4&si=FgTygnPfu1xQhLRd

Друзі, вітаю)))
завтра всіх чекаю тут❤️?
за подробицями — пишіть в дірект

? Запрошуємо на благодійний вечір творчості у Бібліотеці Максимовича! ?
? Дата: 16 листопада
? Час: 16:00
? Локація: Бібліотека ім. Максимовича
? На вас чекає атмосфера натхнення, мистецтва та підтримки. Ваш донат стане частиною важливої справи!
? Вхід - донат від 50₴, у який входять снеки та тепла атмосфера.
? Донат від 100₴ – можливість взяти участь у розіграші брендового мерчу!
? Зареєструйтесь тут: Форма для реєстрації
? Підтримати захід можна також за посиланням: Банка для донату

і тепер, коли він набирає сказати, чи пише: я кращий, я вищий, крутіший од всіх, переможець, перфектний, вона - дуже далека, холодна, десь на іншому континенті, чужа. де проскочила та межа, за якою настали морози? коли паросток ніжний в душі став занозою, зайвим болючим чимось? де вогонь, од якого грілись роками? не знали ні тата ні мами, лише одне одного. маєш чим - нагодуй голодного, ні - дай йому інструмент. загубить - така його доля. не мати ні сили, ні волі - його добровільний вибір. "Боже - у чому я схибив?" - питатиме. Бог долю чиюсь лататиме, зниже плечима, гляне над окулярами: "міряв життя долЯрами, зручністю, "ти - мені, я - тобі", накручував вартість? стрічав авансом холодну старість і щедро нею ділився? тихо на долю злився за все, чого не дала? тепер у неї - катма для тебе часу, тепла і уваги... добре, відсиплю тобі наснаги на ще одну спробу. зрештою, в одну і ту саму воду можна ходити роками… але обіцяй - між нами! ти ж бо улюблений син мій.."

#EnlitePoetry

він знає ти ніжна відсіль і до неба. твій камінь наріжний у тиші потреба і ти не спитаєш того що не треба, де він не готовий.
він знає ти грішна. настільки ж як Єва що гріх первородний прибрала на себе не знаючи й несла аби він закреслив, бо справді то спосіб ізнову воскреснуть і жити у часі як риба у морі, як птах у повітрі, пірнаючи вволю у зарості хитрі без страху, сміливо. він знає ти злива. стихія грайлива, що падає з неба на втомлені крила коли йому треба почати з початку а сили немає.
він знає

#EnlitePoetry

Ще трохи похвалюсь за намисто (вибач, я простт дуже радію, що подарувала його тобі)
Я коли підбирала його, хотіла показати твою ніжність, легкість, ліричність і милу світлу дівочість
І це вийшло
А ти це наче ховаєш...не хочеш
Хоча так, нині холодно
Весняне юне та крихке треба берегти