Новини про 211 бригаду, це, звісно, пиздець. Питання, чому це так довго приховувалося. Невже ніхто не міг повідомити про це хоч ЗМІ, хоч СБУ.

Я дуже злюся, коли бачу новини про чергових спійманих ухильників на кордоні, або про відпочивальників-мужиків у ресторанах і в Буковелі. А потім 211 бригада. У принципі мотивація людей стає зрозумілою.

Хоч руснявий генерал порадував зранку

*❗️Зниження мобілізаційного віку в Україні «не залежить від заяв посадовців Білого дому чи інших сторін», —* Стефанішина

За її словами, це виглядає як бажання партнерів зняти відповідальність за ті домовленості, які були раніше.

🇺🇦Реальна Війна

Сумно, що потік таких «чоловіків» не зменшується. Та й осуду особливого у суспільстві немає.

Автор зазначив, що книга складається з декількох розділів: у першому розділі, що називається «Діти рідної землі» йдеться про історії самих гуляйпільців, у другому «На Махновській дузі» - автор розповідає про захисників, що боронили махновську землю від російської навали. Зокрема, йдеться про військовослужбовців 102-ої бригади територіальної оборони ЗСУ з міста Івано-Франківськ. Іван Кушніренко зауважив, що Захід, Схід, Північ та Південь країни об’єдналися проти російського ворога, адже без єдності не можливо вибороти Перемогу. Третій розділ розповідає про тих військовослужбовців, хто взяв собі позивний «Нестор» чи «Махно», які пам’ятають та надихаються подвигами великого гуляйпільського борця за незалежність України.

Іван Кушніренко наголосив, що у книзі, на жаль, не було розказано історії усіх Героїв, тому робота над наступними книгами буде продовжуватися. Автор закликав усіх присутніх надсилати йому історії загиблих захисників та тих, хто продовжує вести боротьбу за незалежність та свободу України.

В рамках презентації книги присутні долучилися до збору коштів на військове обладнання для наших захисників, що наразі тримають оборону на запорізькому напрямку.

На зустрічі багато хто міг висловити свою вдячність за створення цієї книги, зокрема й родичі загиблих воїнів: Дмитро Коростельов, Аліна Кучерява, Людмила Чистова, ветеран російсько-української війни Валерій Домбровський, підприємець Володимир Сизоненко, журналістка Антоніна Букрєєва, члени Національної спілки письменників України Валентина Кравченко, Вікторія Сироватко і Віра Шмига.

Збереження цих історій — це не лише акт пам’яті, але й спосіб увіковічнити силу, відвагу та незламність українського народу. Кожна така історія є унікальним свідченням боротьби за право жити у вільній країні, де цінують людську гідність, справедливість та мир. Документація цих історій, їх поширення через літературу, мистецтво, кіно та музейні експозиції допомагає створювати справжню національну пам’ять. Це об’єднує нас як суспільство, робить нас сильнішими перед викликами і сприяє формуванню поколінь, які розуміють цінність свободи та готові продовжувати її захищати.

Завдяки зусиллям таких особистостей, як Іван Кушніренко, ми маємо можливість документувати правдиву історію, протистояти фальсифікаціям і викривленням, а також створювати потужний культурний спадок, який буде нести силу духу українського народу крізь роки!

«Історію пишуть переможці»: письменник з Гуляйпілля Іван Кушніренко презентував першу книгу про українських воїнів, що боронять наш рідний край

Про важливість збереження історій людей, які стали невід’ємною частиною глобальної української історії

Важливо не просто пам’ятати, а й робити усе можливе задля збереження історій тих, хто продовжує тримати бій за нашу вільну та незалежну країну, тих, хто віддав життя, захищаючи мільйони українців та всієї України.

У останню суботу листопада відомий гуляйпільський письменник та краєзнавець Іван Кушніренко презентував книгу «Оборонці Гуляйпільського краю». Нове видання присвячене вшануванню Героїв, які борються за нашу вільну та незалежну Україну.

В одному із залів запорізької бібліотеки зібралося багато людей – це мешканці Гуляйпільської територіальної громади, діючі військовослужбовці, ветерани, родичі загиблих захисників, журналісти, волонтери та читачі. На початку заходу присутнім показали репортаж одного з національних телеканалів про те, як зараз живе Гуляйполе, що знаходиться під постійними ворожими обстрілами. Розбиті будинки, знищена інфраструктура та майже пустий населений пункт – таким, на жаль, є сьогодні рідне місто Івана Кушніренка та багатьох мешканців, хто прийшов на цю зустріч.

Іван Кушніренко є видатним письменником, журналістом та краєзнавцем, що починав свій професійний шлях з викладання української мови та літератури у Полтавській школі-інтернаті тодішнього Гуляйпільського району, а згодом став працювати у районній газеті «Голос Гуляйпілля», яку очолив у 1991 році. За час його роботи на посаді головного редактора в газеті видавалися багато репортажів та статей про роботу хліборобів, вчителів, працівників культури – тих, хто своєю невтомною працею прославляв Гуляйпільський край. Окрім журналістської роботи Іван Кушніренко відомий як автор багатьох художніх творів та історичних досліджень. Наразі увага письменника зосереджена на створенні книг про наших Героїв, які мужньо захищають державу, зокрема і його рідне Гуляйпілля.

На презентації книги виступила голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Стадніченко, яка зауважила, що ця книга є першою сторінкою літопису війни, що триває в Україні, зокрема й на Запоріжжі. «Це перша сходинка, камінчик у фундамент величезного літопису нашої боротьби й Перемоги. Писати подібний літопис важко, адже треба пропустити через себе долі загиблих Героїв. Багатьох гуляйпільців, хто воював на Гуляйпіллі чи інших напрямках і загинув, Іван Кирилович знав особисто. Не забуті й ті, хто прийшов боронити нашу землю із інших куточків України, їм теж велика шана й подяка. Бо якби вони не прийшли, невідомо, що було б із нашим краєм» - додала літературознавиця.

Іван Кушніренко подякував усім, хто долучився до опублікування цієї книги: почесному консулу Латвійської Республіки в Запоріжжі Юрію Підгорному, голові Благодійного фонду імені Євгена Коростельова (який, на жаль, загинув у березні 2022 року) Марії Коростельовій, генеральному директору ТОВ «Лаванда» Дмитру Коростельову, редактору газети «Голос Гуляйпілля» Тетяні Великій, журналістці Тамарі Борт та усім небайдужим, хто допомагав створювати цю книгу.

«Запоріжжя – це велике Гуляйполе. Тут я зустрічаю своїх земляків, багато з них часто мені казали, що треба створювати книги про те, що відбувається зараз. Так виникла ідея написати книгу про наших незламних воїнів, які щодня виборюють для нас нашу незалежну Україну» - розповів письменник.

Він закликає інших не боятися: "Якщо я кажу, бо мені уже 58-й рік, що можна воювати, так що, хлопці, не бійтеся!"

"Ласкаво просимо, но пасаран — вони не пройдуть" — заявляє Роман з рішучістю. "Як тримали, так і будемо тримати, не пропустимо ворога. Це не просто слова, а обіцянка, яку він і його побратими тримають в серцях та готові відстоювати свою землю до останнього подиху.