Хмара-вістун

1.25.

У всіх краях столиця Відіша відома.
Її досягши, скуштуєш плід утіх любовних,
адже пригубиш там 
ти води річки Ветраваті,
що хвилями рябить,
немов би підіймає брові,
твій грім почувши з берегів.

Во всех краях столица Видиша известна.
Ее достигнув,
ты вкусишь плод утех любовных,
ведь препадешь там
к складким водам речки Ветравати,
которые ребят волнами, словно брови,
что поднялись, твой гром услышав.

1.32

На світанку вітер з річки Шипри
принесе п'янкі пісні фламінго.
Сповнився він ароматом,
торкнувшись лотосів квітучих. 
А потім в Уджайіні
він забере любовну втому,
з жіночих тіл, немов коханця шепіт.

Рассветный ветер с речки Шипры
принес фламинго пьянящие песни.
Среди цветущих лотосов,
он пропитался ароматом.
А после в Уджайини,
погладив женские тела,
словно любовник,
забрал усталость ночи.

#meghaduta

Хмара-вістун

1.16

«В тобі — урожай» — так скажуть
привабливі милі селянки,
не навчені грати бровами.

Там, над полем Мала
напийся запаху свіжої ріллі,
та ще трохи слідуй на захід,
а після — знов на північ.

1.19

На шляху зупинись над лісом,
де живуть дружини мисливців.
Над ними пролий свої води,
стане легшим твій шлях до Віндхʼї.

Її гострі скелясті схили
річку Реву розділяють на ланки,
немов малюють орнамент,
прикрашаючи тіло слона.

1.23

У прагненні донести послання,
передбачаю тобі зупинки
на кожній горі, оповитій
ароматом квітів кукубха.

Привітають тебе там павичі,
радісно виблискуючи очима.

Але ж ти спробуй
швидше у шлях свій рушити далі.

На світлині — Рева та Віндхʼя.

#мегхадута

КАМАСУТРА

Шукаючи відповіді на одвічні питання ми звертаємося до творів, які пройшли перевірку часом.

Відома на весь світ «Камасутра» індійського мудреця Ватсьяяни приваблює нас еротичними сюжетами. Та мало що відомо про ті концепції Твору, де йдеться про місце задоволення серед інших цілей життя; про те, як гармонійно поєднувати бажання з різних напрямків, щоб вони підсилювали один одне, а не шкодили; про спірні питання, що виникають під час ситуації де є складний вибір. Саме це основний лейтмотив другої глави - «ПІЗНАННЯ ТРЬОХ ЦІЛЕЙ ЖИТТЯ». І сьогодні ми маємо можливість читати її українською💛

Презентуємо вам переклад з оригінального тексту на санскриті другої глави «Камасутри» разом з класичним індійським коментарем Яшодгари під назвою «ЗАСІБ ВІД ЛИХОМАНКИ» від Ольги Неліної та Андрія Скібіцького. Та радіємо поповненню в нашому культурному просторі 💙

Зберігайте посилання чи файл pdf для читання у зручний час🤗

https://www.in.yoga/ufy-books/kamasutra/

І знову, коли цар Бходжа підіймався на трон Вікрами, ще одна фігурка мовила йому:

– Царю! Той здатен зайняти цей трон, хто має в собі такі ж чесноти, як Вікрама.

Бходжа відповів:

– Апсаро! Розкажи ж мені історію про його доброчесність!

– О, царю, нехай твоя величність слухає!

В ті часи, коли Вікрама-арка зі свого трону правив усією землею, в Уджайіні прийшов один йоґін. Він знався у Ведах, Ведангах та всіх шастрах. Чого й мовити, він був неперевершеним, єдиним таким в усьому світі. Цей йоґін знав усе.

Одного разу, цар Вікрама, дізнавшись про його славу, послав за ним верховного жерця на ім’я Три-Вікрама.

Той прийшов до йоґіна, привітався та мовив:

– О, пане! Цар Вікрама кличе Вас до себе. Тож хай пан прибуде туди.

Йоґін відповідає:

– Нащо нам йти до царя? Я – той, що одягнений в небеса⁴⁹, тому я благословляю подаяння, живу та сплю попри небо, але що ж мені робити поряд з володарями?

“Вільний від бажань не буде правителем; байдужий до пристрастей не вбиратиметься гарно; невіглас не зможе висловлюватись красиво; той же, хто каже відверто – не обманюватиме.”

Тоді жрець повернувся до царя та переказав йому почуте.

Тож цар сам пішов побачити того йоґіна. Привітавшись, він сів поряд з ним, і вони довго розмовляли на різні теми.

Потім Вікрама спитав:

– О, пане! Скільки тобі років?

– Навіщо ти питаєш? Хіба ти не знаєш, що з державними діячами не слід говорити про свій вік? І що той, хто володіє йоґою, живе довго, тому що може злукавити в слушний момент. Тож хай так і буде. Я ж навчу тебе однієї мантри, якщо ти здатний будеш її виконати.

– Яка ж користь цієї мантри?

– Ти позбудешся старіння та смерті...

Продовження

Due to some issues, it is postponed to 2d of May, which means more opportunity to join the course ✍️

Метафори Калідаси. Облако-вісник

tvayy āyattaṃ kṛṣiphalam iti bhrūvikārānabhijñaiḥ prītisnigdhair janapadavadhūlocanaiḥ pīyamānaḥ /

«Від тебе урожай залежить», так, очима в тебе вп'явшись,
Селянки говоритимуть, не вміючи бровами грати.

(переклад Павла Ріттера)

У цій строфі зустрічаємо дві цікаві метафори — «очима в тебе вп'явшись» та «не вміючи бровами грати».

«Впиватися очима» (впиваться глазами) походить від «пити», та й санскритом також, pīyamānaḥ — від кореня पा «пити».

locanaiḥ་pīyamānaḥ — “Ті, що пʼють очима”.

Друга метафора, bhrūvikārānabhijñaiḥ — «[Селянки], що не вміюь грати бровами» — вираз культурної різниці між городом та селом півтори тисячі років тому.

(Англійський переклад Кале не відібражає цих нюансів: 

«Intently gazed upon by the country women. since the fruit of husbandry depends upon you, with eyes glistening through joy and ignorant of sportive movements»)

Для тих, кому було складно, даємо переклад казки, тож можна подивитися ще раз вже з більшим розумінням.

«Давай — хапай» ददातु - गृह्णातु

В одному силі жив скупар (कृपणः). За все життя він ніколи (कदापि) нікому (कस्मै) нічого (किमपि) не дав. Одного разу скупар пішов в інше (अन्यम्) селище. По дорозі (मार्गे) не було переправи через річку, але був човен (नौका) та човняр (नाविकः). Скупар сів у човен, але коли вони відплили далеко від берега, почалася злива (निसर्गकोपः) та стрімкі (वेगेन) пориви вітру. Човен почав хитатися (आन्दोलयति). Скупар перелякався, впав у річку (नद्याम्) та не знав як врятуватись (तरणम्). Він голосно кричав «Спаси, спаси! (रक्षतु)». Човняр крикнув «Гей, швидко давай (ददातु) руку!». Але ця людина була дуже скупою (माहकृपणः), ві ніколи нікому нічого не дав. Тож й свою (स्वस्य) руку не дав. Човняр поміркував «Який дурний! (मूर्कः)». Та придумав хитрість (उपायम्). Він сказав «Гей, бери (स्वीकरोतु) мою руку!». Скупар взяв (गृह्णाति) обидві руки човнаря та повернувся у човен.

У казці зустічаємо дуже цікаве складне слово для позначення зливи निसर्गकोपः. Буквально його можна перекласти як «гнів (कोपः) природи (निसर्ग)»