​​*✍🏻МОЖЛИВІСТЬ АПЕЛЯЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ ПРО ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЗАКОНОМ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО*

⚖️Правова позиція ВС у справі № 308/16662/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 308/16662/23 від 24.09.2024

Прокурор оскаржив ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Суддя апеляційного суду відмовив у відкритті провадження на підставі ч.4 ст.399 КПК України, оскільки апеляційна скарга прокурора подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

ККС ВС підтримав позицію апеляційного суду з огляду на таке.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений положеннями КПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскаржувана ухвала слідчого судді, якою було скасовано постанову прокурора про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні, не входить до вказаного переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Положеннями ч.3 ст.392 КПК України визначено, що ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч.3 ст.309 КПК України інші ухвали слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягають, заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Отже, можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування постанови прокурора, слідчого чи дізнавача про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні законом не передбачено.

*❓Підтримуєте аргументацію ВС?*

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​✍🏻НЕДОСТАТНЄ ВМОТИВУВАННЯ РІШЕННЯ ПРО ВІДМОВУ У ВІДШКОДУВАННІ ВИТРАТ НА ЮРИДИЧНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО В КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ, ЯКІ ПЕРЕВИЩУЮТЬ СУМУ ПРИСУДЖЕНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ, СВІДЧИТЬ ПРО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА ДОСТУП ДО СУДУ

🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MOSKALJ v. CROATIA» від 15.10.2024, заява № 60272/21

На підставі рішення Конституційного Суду заявниці присуджено компенсацію за надмірну тривалість виконавчого провадження. Однак їй було відмовлено у відшкодуванні витрат на юридичне представництво, які перевищували суму цієї компенсації. Заявниця скаржилась, що зазначена відмова Конституційного суду порушила її право на доступ до суду.

ЄСПЛ наголосив, що покладення значного фінансового тягаря після завершення провадження у справі, чи то у вигляді судового збору або витрат на юридичне представництво, може становити обмеження права на доступ до суду, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції.

Суд зауважив, що витрати заявниці лише на конституційну скаргу перевищили компенсацію, присуджену їй за порушення її права на розгляд справи протягом розумного строку та права на повагу до сімейного життя. Така ситуація у цій справі вимагала від Конституційного Суду надати більш ґрунтовне викладення мотивів свого рішення щодо витрат, а не просто використати те саме формулювання, що й у Законі «Про Конституційний Суд». Отже, право на доступ до суду заявниці було обмежено.

Відповідно, мало місце порушення п.1 ст.6 Конвенції.

❓Порушено права заявниці?

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#ЄСПЛ #правова_позиція

​​*✍🏻ДЛЯ ДОТРИМАННЯ ОБМЕЖЕННЯ СТРОКІВ ПЕРЕБУВАННЯ НА ПОСАДІ РЕКТОРА ВИЗНАЧАЛЬНИМ Є КІЛЬКІСТЬ РОКІВ (СТРОКУ), УПРОДОВЖ ЯКОГО ОСОБА ОБІЙМАЛА ПОСАДУ, А НЕ КІЛЬКІСТЬ РАЗІВ УКЛАДЕННЯ КОНТРАКТУ*

⚖️Правова позиція ВС у справі № 580/5882/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 580/5882/22 від 03.10.2024

У цій справі КАС ВС досліджував питання, чи можна вважати, що позивач обіймав посаду ректора протягом одного строку, визначеного ст.42 Закону України «Про вищу освіту», зважаючи на те, що був призначений на цю посаду строком на п'ять років, проте через рік звільнений з посади у зв'язку із поновленням на посаді працівника, який раніше виконував цю роботу.

З цього приводу КАС ВС вказав, що звільнення особи з посади керівника закладу вищої освіти внаслідок поновлення на цій посаді попереднього керівника означає порушення строку, на який особа уклала контракт, без будь-яких підстав чи інших причин з її боку. Вважати такий перерваний строк перебування на посаді керівника закладу вищої освіти як один із двох можливих повних (п'ятирічних) строків означає відмову від загальноприйнятого тлумачення обмеження двох строків як 10 років.

Це порушує право особи обіймати посаду керівника закладу вищої освіти протягом двох повних строків, що закріплено в Законі, і в такий спосіб призводить до порушення принципу юридичної визначеності та легітимних очікувань як елементів принципу верховенства права (правовладдя), відповідно до якого громадянин може самостійно або за професійною допомогою передбачати наслідки своєї поведінки і бути впевненим, що його правове становище буде стабільним, а зобов'язання щодо нього будуть дотримані.

Водночас ВС вважав, що повне неврахування перерваного строку перебування особи на посаді матиме наслідком можливість сумарного перевищення максимального 10-річного строку перебування на посаді керівника закладу вищої освіти.

Таким чином, визначальним для дотримання обмеження строків перебування на посаді керівника закладу вищої освіти є кількість років (строку), упродовж якого особа обіймала таку посаду, а не кількість разів укладення контракту з ним. Отже, одна і та сама особа згідно ст.42 Закону України «Про вищу освіту» не може бути на посаді керівника закладу вищої освіти більше 10 років.

*❓Підтримуєте доводи ВС?*

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Адміністративний_процес #правова_позиція

​​*✍️*ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ

📁Добірка 591**

СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛZakonOnline
🇺🇦 24380 правових позицій ВС 🇪🇺 2541 правових позицій ЄСПЛ

**Щодо відсутності необхідності ухвалення окремого судового рішення про усунення від спадкування відносно особи, яка померла на момент розгляду справи

📕Скасована правова позиція:** Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 липня 2022 року у справі № 755/17978/20
Щодо неможливості усунення померлої особи від права на спадкування

*📗Актуальна правова позиція:* Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 вересня 2024 року у справі № 688/2840/22

**Щодо відсутності в осіб, яким призначена пільгова пенсія за віком згідно із ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

📕Скасована правова позиція:** Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 червня 2021 року у справі № 336/7438/16-а(2-а/336/53/3017)
Щодо права особи якій призначена пільгова пенсія за віком згідно із ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

*📗Актуальна правова позиція:* Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 жовтня 2024 року у справі № 300/5450/23

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Цивільний_процес #Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка #відступ

​​*✍🏻ТРИМАННЯ У ТАБОРІ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ НЕ Є ПОПЕРЕДНІМ УВ’ЯЗНЕННЯМ*

⚖️Правова позиція ВС у справі № 461/8598/23
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 461/8598/23 від 19.09.2024

Прокурор у касаційній скарзі вказав, що апеляційний суд усупереч положенням ч.5 ст.72 КК України, ст.ст.1,3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» безпідставно зарахував засудженому період його утримання в Державній установі «Табір для тримання військовополонених».

ККС ВС підтримав доводи прокурора з огляду на таке.

Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, як це передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Поняття попереднього ув'язнення чітко визначено чинним законодавством України і не передбачає його довільного тлумачення.

Разом з тим, обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався і останній не утримувався у слідчому ізоляторі чи ізоляторі тимчасового тримання.

Він був захоплений у полон військовослужбовцями ЗСУ під час бойових дій та утримувався в Державній установі «Табір для тримання військовополонених» відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Таке утримання не пов'язане із вчиненням кримінальних правопорушень, у скоєнні яких останній обвинувачується, а підозра йому була оголошена вже під час перебування в установі для тримання військовополонених.

Таким чином, тримання у таборі для військовополонених не є попереднім ув’язненням. Отже, ухвала апеляційного суду щодо зарахування обвинуваченому у строк відбування покарання періоду перебування в установі для тримання військовополонених є невмотивованою.

*❓Підтримуєте доводи ВС?*

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Кримінальний_процес #правова_позиція

​​*✍🏻ПОЗОВНА ВИМОГА ПРО СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ З БОРЖНИКА - ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ У СТАНІ ПРИПИНЕННЯ, Є ЕФЕКТИВНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ*

⚖️Правова позиція ВС у справі № 905/451/22
👨🏻‍⚖️Рішення ВС у справі № 905/451/22 від 30.08.2024

Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову про стягнення заборгованості вказавши, що такого способу захисту прав стягувача (кредитора), як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості з юридичної особи, що припиняється, норми ст.ст.104- 112 ЦК України не передбачають.

КГС ВС не підтримав позицію судів попередніх інстанцій та вказав, що покладення виконання судового рішення майнового характеру, невиконаного боржником добровільно, за жодних обставин не може бути віддане на відкуп самого боржника в особі його статутних органів або призначеної ними ліквідаційної комісії (ліквідатора).

Чинний Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, як перебування боржника у стані ліквідації, та не визнає таку обставину ані підставою для закінчення виконавчого провадження, ані підставою для його зупинення.

Тому об'єднана палата дійшла висновку про те, що знаходження юридичної особи - боржника у стані припинення жодним чином не впливає ані на можливість відкриття виконавчого провадження, ані на примусове виконання судового рішення щодо цього боржника у процедурі виконавчого провадження, зокрема, не тягне закінчення виконавчого провадження і не є підставою для його зупинення.

Таким чином, позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника - юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.
*❓Згодні з висновком ВС?*

ZakonOnline - швидкий пошук судової практики

#Господарський_процес #правова_позиція