Сьогоднішні новини - це навіть не про інтелектуальну кризу у світовому масштабі.
Це про розумовий колапс людства.

Тримаймося - попереду, мʼяко кажучи, штормитиме.

Пропаганда по-українськи, яка чорними потоками виливалася з кожної праски впродовж багатьох років, не просто спотворила світогляд більшості українців, не просто змістила акценти з важливого на дрібниці, не просто зробила їх співучасниками брехні, очорнення і, відповідно, співучасниками подальших злочинів.

Пропаганда по-українськи посприяла тому, що люди втратили і совість, і інстинкт самозбереження.
Бо ж у більшості тих, які тішаться, що «баригу, врешті, прищучать», на фронті чи сини, чи чоловіки, чи колеги, чи сусіди.
І саме їм ось такі скотські, нічим не пояснювані, окрім звичного безпредєла, дії влади можуть перекрити доступ до якісної допомоги на фронт!
Якісної! Кожна одиниця якої - це чиєсь життя.

Боже, поверни людям хоча б краплю розуму, якщо вже совість вони втратили остаточно.

Natalia Masanskaya:
❗️Знову незначна частина суспільства розуміє на випередження ситуацію, яка сьогодні відбувається в країні.
А більшість, як завжди, чекає, що все само по собі розсмокчеться та розрулиться.
Мушу вас розчарувати, ситуація наскільки критична, що вже просто так не висмоктати, і не вирулити.
Влада не те що нелегітимна, а своїми діями вона стала не менш ворожою, ніж окупанти.

Чиновники, навіть самого нижчого пошибу, мають тільки право на все що їм заманеться, без обов'язків та відповідальності. Рівень провладної брехні та корупції не вкладається навіть в усвідомлення.

А всю відповідальність за цю вакханалію влада просто переклала на сам народ.

А народ з переляку зовсім забув, що за Конституцією, якраз він і є джерелом влади, а чиновник, просто найнятий чи обраний ним працівник, навіть сам Президент.

Чим швидше народ усвідомить, що розгрібати це зелене лайно, яким він сам наповнив свої стайні, доведеться все ж таки теж самому, тим більше матиме шансів на порятунок.
Лаятися та докоряти Заходу немає сенсу, бо жоден партнер при здоровому глузді не стане витрачати власні кошти на хворого, який замість бажання лікуватися, продовжує травити свій організм.

Так що ті, хто ще здатен усвідомити, чим все це загрожує особисто вам, швидше приходьте до тями і не мовчіть.

Сьогодні о 9-й була вдома. А у малючка канікули. Чую, гукає. А я в цей час на кухні щось там возилася.
Іду.
- Ти що, не чуєш, хвилина мовчання? - у прочинене вікно чути характерні звуки.
Я з тим черпаком і застигла на порозі.
Малючок у мене зростом нівроку, а від тижневої хвороби вихуд на нитку.
Так ми і стояли - він довжелезний і худющий у своїй піжамі, а я з кухонним знаряддям у руці.

Він мені видається непробивним до будь-яких емоцій. Ну таким уже їжаком, непридатним до спілкування, у свої 12!
Аж раптом!

По суті, це єдиний світлий момент за довгий час.

Трішки більше, ніж 20 років тому, у тодішнього кандидата у президенти поцілили яйцем.

Він впав, як підкошений, від «тупого важкого предмета». Тоді ще не було незламних і потужних президентів, не було позитивних, які миттєво зализують будь-який владний треш, тому усім було зрозуміло, що Янукович зламався і обісрався.

Я працювала тоді в одній компанії. На другий день після яйко-пострілу нас зібрали у актовій залі і керівник, затинаючись, зачитав «лист обурення від суспільства, яке було шоковане спробою теракту».
- Ми підтримуємо вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Який це був треш. Ховали обличчя в шалики, у комір, пирскали у долоні. Позорище, ганьба, стидоба - відчуття, які прошивали тоді наскрізь, не забути…
Минуло 20 років. Які вмістили ще один Майдан, майже 11 років війни, карколомні події і сотні тисяч жертв.
Аби сьогодні, в наказовому порядку, міським радам розсилалися вказівки бурхливими оплесками зустрічати «план перемоги» перезрілого неадеквата.

Блядський цирк.

Вчора багато хто не міг стириматися, aби не кОпнути грузинів - типу, протест був блискавичний. В сенсі, фʼюіть - і вже завершився. «Інша справа ми». Воно то так. Але чомусь мені «наша справа» - зовсім не привід для зверхності. Вірніше, безумовну повагу заслуговують…

Я читала про подібні історії, яку збираюся розповісти, але мені здавалося, що таке трапляється десь там, де живуть досконалі люди, десь там, де я не ходжу, і я такого ніколи не побачу… Великий магазин побутової хімії, багато людей, ще й грає музика. Що достеменно…

Які страшні навантаження випали на долю законних представників обвинувачення в Україні!
Не кожен прокурор дотягне до кінця карʼєри без інвалідності.

«Попередні результати службового розслідування говорять про те, що на Черкащині 60 прокурорів мають інвалідність. Це складає 27,4*% від загальної кількості прокурорів, які там працюють. 59 із них отримали його до повномасштабного вторгнення.

У Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор або 28,9% від загальної кількості. 50 отримали групи інвалідності до початку великої війни.*

Я читала про подібні історії, яку збираюся розповісти, але мені здавалося, що таке трапляється десь там, де живуть досконалі люди, десь там, де я не ходжу, і я такого ніколи не побачу…

Великий магазин побутової хімії, багато людей, ще й грає музика. Що достеменно відбувалося з самого початку я не знаю - була в кінці зали. Потім уже додумувала.

Молодий військовий намагався щось сказати продавщиці. Але він дуже погано розмовляв - слів майже не розібрати. Мабуть, дівчинка на касі розгубилася. І тут озвалася жінка з черги:

- Так, почекай. У мене чоловік військовий. Дівчата, давайте-но гель, шампунь, рідке мило - все у великих пляшках… Так.. Вологих серветок багато. Ще давайте.. Паперові рушники, ще кілька пачок. Не хвилюйся, дорогий, я розумію. Тебе війна таким зробила.
І тут ми чітко почули від нього: «трьохсотий».

- Все буде добре, - продовжувала та пані і хазяйновито накладала щось у кошик, - заспокойся, ти ні за що не будеш платити. Я сама за все заплачу. А ти прийди на виручку моєму чоловіку там.

І тут жінки, які стояли у черзі, починають передавати купюри! 50, 100 гривень… А у мене ніколи-ніколи-ніколи немає готівки! У ту хвилину я себе за це ненавиділа.
Коротше, напакували торбу всього, що він хотів і, мабуть, чого не хотів, і спровадили з посмішками з магазину.
Прекрасність цієї сцени не піддається опису. Я потім йшла додому, шморгала носом і думала (а я завжди «розумна» потім, постфактум, і багатослівна також потім): мабуть, я також могла би проявити ініціативу і щось таке організувати.

Але тут головне, наскільки тепло і природно це виглядало. Мабуть, такі стосунки, навіть між незнайомими людьми, можуть бути лише у певній спільноті - між військовими і їхніми родинами. Коли є розуміння ситуації з напівслова.

Це було дуже-предуже круто.

Георгій Тука:

В паРаші вже затримали трьох замів Шойгу та пару керівників департаментів МО за корупцію.

Кремлівська свора одностайно волала:
- Сергей Кужугетович не имел к этому никакого отношения!

Після арешту останнього зама, свора почала волати:
- Неужели кто-то хочет сказать, что Шойгу не знал обо всем этом?!!

Не знаю, що має статись, аби вони застогнали «Путин не мог этого не знать»!..

Але!
Наше стадо нічим не краще!
Яйця по 17?
А при чому тут Зеленський?!

Вагонами розікрали гуманітарну допомогу?
А при чому тут Зеленський?!

НАБУ викрила на схематозі міністра та заступника Єрмака?
А при чому тут Зеленський?!

Нищівно крадуть на фортифікаційних спорудах, звільняючи дорогу загарбникам?
А при чому тут Зеленський?!!

Черговий випадок, до якого Зеленський не має ніякого відношення!
49 прокурорів Хмельниччини, на чолі з головним прокурором
області, оформили собі інвалідність через ту саму голову ВЛК Крупу (слугу народу).

От і я думаю: ну до чого тут Зеленський?
Свята людина!