​​Сплата податків з отриманого доходу та недостатність практичних навичок роботи на комп’ютері не звільняють від обов’язку зазначити інформацію про цей дохід у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – ККС ВС

Внесення суб’єктами декларування завідомо недостовірних відомостей до електронної декларації перешкоджає здійсненню фінансового контролю за їх майновим станом контролюючими органами та шкодить ефективній протидії корупції. Зважаючи на негативні наслідки, які несе в собі декларування недостовірної інформації, законодавцем встановлено кримінальну протиправність такого діяння, яка є юридичним вираженням його суспільної небезпеки.

Таку думку висловив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду касаційних скарг прокурора та засудженого.

Детальніше – https://is.gd/SeFYRY.

​​Пропонуємо до вашої уваги дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за січень – березень 2024 року) – https://is.gd/MiWT7n.

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:

✅ ефективних способів захисту прав подружжя (жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу) у спорі про поділ спільного сумісного майна;

✅ порядку захисту порушеного права держави на землі, на яких розташовані пам’ятки археології;

✅ критеріїв суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК України (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни);

✅ юрисдикції справ про встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем;

✅ порядку збільшення ціни товару за договором, укладеним за результатами проведення публічної закупівлі, у разі зростання ціни товару на ринку;

✅ моменту виникнення прострочення виконання зобов’язання з повернення безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України.

​​На військовослужбовця, який за його згодою отримав від держави компенсацію на придбання житла, не поширюються гарантії, передбачені ст. 125 ЖК України про неможливість виселення зі службового житла без надання іншого – КЦС ВС

На військовослужбовців (зокрема звільнених з військової служби), а також членів їхніх сімей, які були забезпечені постійним житлом у межах норми (у тому числі шляхом отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення), не можуть поширюватися гарантії, передбачені ст. 125 ЖК України, при їх виселенні з попередньо наданого на час проходження військової служби тимчасового житла (службового житла чи кімнати в гуртожитку). Це відповідає принципам справедливості, пропорційності й рівності всіх військовослужбовців, а також умовам реалізації обов’язку держави щодо забезпечення їх житлом.

Ризики, пов’язані з використанням грошової компенсації, отриманої військовослужбовцем, з порядком і умовами придбання житла, не можуть покладатися на ЗСУ, МОУ та державу загалом, яка належним чином виконала свої обов’язки перед відповідачами.

На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі за позовом Національного університету оборони України про виселення без надання іншого житлового приміщення.

Детальніше – https://is.gd/pHd8CO.

​​Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки щодо способу реалізації релігійною громадою права на зміну канонічної приналежності

Вирішуючи питання про межі втручання держави у право на свободу віросповідання, Велика Палата ВС як засадничим положенням керувалася тим, що завданням суду є визначення того, чи заходи, вжиті на національному рівні, є виправданими та пропорційними, а також наскільки виправданим є втручання суду у внутрішні справи релігійної громади.

З-поміж іншого, у цій справі сформульовані висновки щодо поняття релігійної громади, критеріїв членства в ній, способу реалізації права релігійної громади змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях, підстав втручання суду в здійснення цього права та особливостей юридичного оформлення такої зміни.

Детальніше – https://is.gd/0LdSCl.

​​КЦС ВС вчергове наголосив, що вибачення не є способом захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації

Конституція України гарантує кожному право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов'язувати відповідача просити вибачення в позивача у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації не передбачене законом.

На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/zK6f43.

​​ВС залишив у силі обвинувальний вирок, яким особу було засуджено за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, вчинене з мотивів незгоди з діями співробітників СІЗО, у якому вона трималася під вартою

Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності порушує нормальний ритм життя, вносить елементи дезорганізації у функціонування підприємств, установ та організацій, здатне дестабілізувати або навіть паралізувати життєдіяльність цілих населених пунктів, відволікає певні сили й засоби від виконання їхніх обов’язків, призводить до обмеження прав і свобод людей тощо. Поширення таких неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства.

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/tEjKyH.

​​ВП ВС визначила критерії суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) і сформулювала висновки щодо кваліфікації дій, вчинених під час збройного конфлікту

Діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.

Планування, підготовка, розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, і ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності в суб’єктів відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/sWcF2T.

​​Апеляційний суд вправі запросити висновок органу опіки та піклування про дозвіл на припинення частки дитини у праві власності – КЦС ВС

Апеляційний суд не позбавлений можливості запросити в органу опіки та піклування письмовий висновок щодо дозволу на припинення частки малолітньої особи у праві власності. Зазначене не є отриманням нового доказу на стадії апеляційного провадження, що унеможливлюється з огляду на ст. 367 ЦПК України, а є виконанням завдань цивільного судочинства.

Якщо матеріали справи не містять такого висновку, неможливе формальне скасування рішення суду першої інстанції з цієї підстави.

Такий правовий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглянувши справу за позовом співвласників квартири щодо припинення права малолітньої дитини на частку в квартирі.

Детальніше — https://is.gd/otnl07.

​​До вашої уваги – огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо захисту права учасника (акціонера, члена) на отримання інформації про діяльність юридичної особи та права вимагати проведення аудиту фінансової звітності товариства – https://is.gd/3JMmTt.

Огляд містить висновки, сформульовані КГС ВС протягом 2018–2023 років, та структурований за корпоративними правами, яких ці висновки стосуються.

✅ Зокрема, у сфері захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи наведено висновки про:

▪право учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи;

▪спосіб захисту прав учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи;

▪обсяг інформації, яку зобов’язана надати юридична особа, тощо.

✅ У спорах, пов’язаних із проведенням аудиторської перевірки діяльності юридичної особи, звернено увагу на:

▪право учасника ТОВ звернутися з вимогою про проведення аудиту фінансової звітності товариства;

▪обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку.

​​КАС ВС визначив, що міська рада наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом про скасування містобудівних умов та обмежень, виданих її виконавчими органами

Міська рада наділена правом самостійно звертатися до суду в інтересах територіальної громади та на виконання покладених на неї функцій, зокрема у сфері охорони встановленого порядку планування та забудови території, звертатися до суду з позовом про скасування рішення підконтрольних і підзвітних їй органів – виконавчого комітету та органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме – про надання містобудівних умов та обмежень.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Детальніше - https://is.gd/N7hjLT