🪐«Дні мої в Твоїх руках», —
Прошепочу щиро у молитві,
Ну а потім плачу — дивний страх —
Що не вдалось щось зробити;
Що ті дні пішли зовсім не так,
Я ж хотіла, інше планувала...

Дні мої в Твоїх руках...
Віри дай: Тобі й належать плани.

Іноді скажеш щось, а потім у найревнішій молитві:
"Господи, будь ласка, збережи... Збережи від наслідків тих слів...."
Бо розумієш, що наслідки можуть бути ой якими.
Тому боїшся і молишся...
І віриш, що Він збереже...

Але...
Але можна було того зовсім не казати.
Дійсно можна було цього просто не казати...
Змовчати...

#життя

🍂І поки ми шукали щастя
В гіперактивності, трудоголізмі, успіху,
Амбіціях, планах, вершинах,
Великих проєктах...
У солодких мріях про майбутню дружину/чоловіка,
У міражах...
Бог був поряд із нами...
Справжній Бог.
Бог, Який і є щастям...

?Я думала, що Господь вже забув,
Що просьби були зовсім маловажні...
Так ні: Він відповідь тоді послав,
Коли я більше не чекала чуда.
Так дивно і так легко на душі:
Пробач, Господь, що майже відступила
З отим проханням, що рідніше всіх,
Та Твоя ласка відновила крила...

ВОНИ?

Якщо будеш багато працювати, вони скажуть, що ти грошолюбна.

Якщо будеш багато допомагати іншим, вони звинуватять тебе в корисливих намірах.

Будеш старатися служити, вони скажуть, що ти шукаєш слави.

У твоїх добрих словах вони побачать лицемірство й знайдуть докази, що ти така лише на словах.

Вони завжди знатимуть, чим тебе вколоти, дорікнути або зневажити. Як не в очі, то поза спиною.

Але...
  Ти все одно працюй, служи, говори й роби добре. Просто живи тим життям, до якого покликав Бог. І не переживай.
А вони?
А за них треба молитися.

#надумала

З улюбленого:

Коли старші люди розповідають свідчення зі свого життя?

#життя

?Моє щастя тихе, як той вечір —
Вечір літній, теплий, дорогий.
В лагідній блакиті неба
Бачу звершення усіх надій...
— Щось нічим не похвалишся,— кажуть люди...
— Певно щось в житті іде не так...
Я сміюся тихо, але вільно:
Моє щастя тихе. Не для всіх!

МОВЧАННЯ

— Мовчиш?! Ти що оглухла?! — чоловік зривається на крик, у якому вже чути нотки паніки.
Дружина мовчки робить свою роботу, не відповідаючи на його крики, тому він кричить ще голосніше, але в безсилій люті розуміє тільки одне: він уже програв.

— Ну нічого не скажеш?! Мовчиш? — жінка сипле докорами, як горохом з мішка.
Але чоловік мовчки вислуховує і нічого не відказує. Вона ще старається щось пригадати, вибрати щось найдошкульніше, але ідей зовсім нема, як і миру на серці, і вона розуміє, що зараз чоловік набагато вище неї.

— Що вийшло з твоєї віри? Ну та скажи щось, чого мовчиш?! — допевняються насмішники.
Але вона не відповідає на образи, тільки мовчки молиться, і вони ніби аж ніяковіють і теж замовкають. А ще задумаються: а може дійсно щось є Вище?

...

?Є сила в мовчанні. Тої сили нема в найдошкульніших і наймудріших словах. Була сила в мовчанні Ісуса перед Пилатом і ворогами. Була сила в мовчанні християн на допитах. І є сила в мовчанні під час конфліктів. Сила, яка спричиняє деколи ще більшу лють, а деколи здивування, але, підкріплена молитвою і смиренням, перемагає в невидимому поєдинку. Сила мовчання.

А ти вмієш мовчати??

#написала