🚇Звільнилися місця на 13.30
І є ще 5 місць на 9.30

На 22 грудня
"Коляда на рейках " трамвайна екскурсія

Реєстрація обов'язкова:
+380961197549
+380982556455

З ❤️ ваші Невгамовні 🇺🇦

Не залишаючи кінокар'єри, Хелена Маковська жила насиченим життям, високому рівні займалася політикою. У 20-х роках ХХ ст. разом із братом Вітольдом Войневичем, який був пов'язаний із рухом за незалежність Польщі ще з 1917 р. якось їм вдається відвідати Україну та Грузію; Про це пише дослідник біографії актриси Аліна Бала. Збирають інформацію (можливо і розвідувального характеру) про ситуацію в СРСР.
З початком Другої світової війни та вторгненням до Польщі німецьких військ Хелену Маковську заарештувало гестапо - за "ганьбу крові" (за шлюб із її другим чловіком Фалькенбергом, що мав єврейське коріння) і відправило до концтабору. Її відправили до виховного табору праці Грац-Лібенау (табірний номер 19729). Там вона і знаходилася до травня 1945 р.. Табір звільнила французька армія у квітні 1945 р.
Через рік Маковська зіграла невелику роль у номінованій на "Оскарі" відомої стрічці "Quo vadis" за романом Генріка Сенкевича. На початку 1950-х виїхала до Лондона. До 1956 р. давала уроки гри на фортепіано та співи у студії на Ганновер-стріт, у приміщенні консерваторії, де й жила.
У 1953 р. разом із молодим Марчелло Мастроянні зіграла у культовому фільмі Луїджі Коменчині "Валіза снів". Це сентиментальна комедія про історію італійського німого кіно та відхід у небуття його зірок. Хелена Маковська, яка зіграла у фільмі саму себе. Востаннє вона з'явилася на екрані 1958 р., зігравши у фільмі "Прощавай, Флоренція". Померла Хелена Маковська хворою та самотньою 22 серпня 1964 р. у Римі. Похована на цвинтарі Кампо-Верано.

Ми продовжуємо рубрику
#жінки_Криворіжжя_від_історії_до_сучасності
Ми вам історію - ви донат на ЗСУ

Накидайте донатів на FPV( збір Світлани Янович)
https://send.monobank.ua/jar/725KYqnABg
Номер картки банки
5375 4112 2177 0030

ХЕЛЕНА МАКОВСЬКА (ВОЙНОВИЧ) - зірка німого кіно, родом з Криворіжжя

У свідоцтві народження актриси записано: 2 березня 1887 р. Хоча сама Маковська вказувала рік народження 1893-й, ця дата фігурує й інших документах актриси.Народилася Хелена у маєтку Шмаково поблизу Кривого Рогу (нині це селище шахти "Батьківщина" Саксаганського району міста). Батько, Людвік Войневич, був гірським інженером і фактично директором невеликої рудної копальні "Рудник" Донецького акціонерного товариства. Мама Станіслава походила з роду Соретів, була кузиною Романи Попель-Свенцицької – актриси та солістки одного із львівських театрів. Власне, тітка вплинула на життя маленької Хелени, коли дівчинка почала вчитися грі на фортепіано.
Представники сім'ї Войневичів брали участь у польських повстаннях та війнах проти російського царату. Бабуся Михаліна – засновниця товариства сестер спільної праці – виховувала внучку в атмосфері побожності та польського патріотизму.
У 1903 р., після закриття копальні "Рудник", родина Войневичів переїхала до Варшави. Якось дівчина, замінивши хвору хористку, дебютувала на сцені Варшавської філармонії у скандальній опері "Саломея" Ріхарда Штрауса. Розгніваний батько, дізнавшись про перший сценічний виступ дочки, в якому їй допомагала мама, заборонив займатися музикою вдома, а Хелену відіслав навчатися на курси торгівлі Йозефа Семиградського.
У 1905 р., під час страйку шкіл проти навчання російською, Хелена зустріла свого першого чоловіка - Юліана Маковського, викладача Вищої торгової школи, майбутнього творця дипломатичного кодексу Речі Посполитої. Шлюб тривав недовго, все закінчилося розлученням. Але Хелена залишила собі прізвище чоловіка.
До Маковських часто навідувався Олександр Герц – співвласник варшавської кіностудії. Знайомство з Герцем дозволило Хелені ознайомитись з роботою кінооператора, а також пізнати таємниці створення кіно.
У 1909 р. до Польщі приїхав режисер та оператор італійської студії "Амбросіо Фільм" Джованні Вітротті, придворний фотограф італійської королівської родини. Протягом року Маковська працювала в італійця технічним помічником, досконало опанувала кінотехніку.
У 1910 р. Маковська виїхала до Мілана. Природна краса та грація дозволили Хелені у 1911 р. дебютувати у короткометражному італійському фільмі "Сон осіннього заходу сонця" - режисер Луїджі Маджі. Дебютувала на оперній сцені у ролі Амелії у "Балі-маскараді" Джузеппе Верді. Також Хелена співала в опері Арріго Бойто "Мефістофель". Ці ролі, на жаль, не принесли їй слави.
Вихована у дусі патріотизму, свою польськість Хелена Маковська несла як прапор. У костюм героїні у фільмі "Романтика" (1915 р., режисер Карло Кампогалліані) внесла деякі елементи польського жіночого одягу і тим самим зобразила багато символів боротьби за незалежність Польщі. Зрештою, своєю грою вона привернула увагу критиків. На прем'єрі була присутня італійська королівська родина. Фільм "Романтика" мав великий успіх у всьому світі. Через два роки Хелена переїхала до Риму. Черговим успіхом виявилася роль Офелії у фільмі "Гамлет" (1917 р., режисер Елеутеріо Родольфі), за роль Офелії в одній з перших постановок "Гамлета" Вільяма Шекспіра, 1917 р., Хелена Маковська забезпечила собі місце в The Oxford History of World Cinema (Оксфордська історія світового кіно).
До 1920 р. Маковська зіграла головні ролі в 38 італійських кінофільмах. Її називали "Слов'янською Венерою". Італійська преса визнала Хелену найбільш фотогенічною актрисою у світі.
На початку 1920-х років в італійському кінематографі вибухнула криза, що збіглася з приходом до влади лідера фашистського руху Беніто Муссоліні. Актриса, як і багато іноземних режисерів і акторов, змушена була залишити Італію. Маковська переїхала до Веймарської Німеччини - тодішньої Мекки європейського кінематографа. Актриса знімається у фільмах відомих режисерів.