СУМОВИТІСТЬ

тріпочуть фонеми вітру
анемічно білі фірганки
устами диктофонно
шепоче квітка квітці
про стуса

о
не тривож мене
           кохана

ментоловим промінням
жарівка флегматика-місяця
осяває квартиру
джем-сейшн ночі грає
оркестра селенітів

о
   не тривож мене
           кохана

почуття зашпортались об поріг —
словники синонімів
марно шукають назви для настрою
витають фонеми вітру
терпкий ментол місяця гусне

о
   не тривож мене
           кохана

(08.10.,11.10.2024) © В. Новграді-Лецо
#nemodernychalan_кавалкидуші

Після людей

розквітне жасмин
жайвір вознесеться
і царство пташине
на тисячу років
покине дерева на самоті

розквітне жасмин
каштан вознесеться
і братство коріння
на тисячу років
покине квітку на самоті

розквітне жасмин
і під останнім сонцем
зупиниться мить

Десять імен заліза

цикада

мереживо

острів

погляд

прощення

напрямок

подих

воля

спадок

залізо погано смакує до відчаю

Фібі бачить видіння
а я не бачу ніхуя

неділя це неділя
співачка німа

цукор меланхолія
Вашті, не зникай

цукор виноградність
твоє обличчя скрізь

сестра ностальгія
ненавидь сантехніку

а не сантехніка
а не виноградаря
а не музиканта
а не вченого
а не дурного

на вигоні коні щипають траву
ми ганяєм м'яча до самої ночі
сусіди-дядьки виходять до нас
десь досі гуде гонор хлопчачий

другий день паски, холодна вода
чиста прозора безмежна жива
спасіння диво подих щастя вода
зцілить дітей квітневої спраги

ми досі там, босоногі хлопаки
ми досі там, не знаєм життя
ми досі там, святкуємо паску
ми досі там, ганяєм м'яча

Юрко @stavozero зачитав мій вірш для свого проєкту "калейдоскоп".

Запрошую послухати та задонатити на баггі: https://send.monobank.ua/jar/7B3kWe5dFE

ти не тру

родина закритий круг
дім і його замок

заблокований телефон
холодний вітер обійм

в'язка вода річкова
волосся туга коса

хочу бути сушеним грибом
засоленою рибою

висіти на ниточці
в літній кухні

набиратися диму з печі
слухати розмови старих людей

за вечерею