мої любі, благаю підпишіться на мій естет – https://t.me/hitotsunosekai
надіюсь вам сподобається!!

Telegram

``hitotsu no sekai

give us a little love. by vailly. @fertittle

естет – @hitotsunosekai

давайте ще 5!!

- 4.

давайте 20 реакцій і продовження.?

*поки дивно, але надіюсь вам сподобається.

ця частина йде швидше як знайомство з персонажами цього фф*.

*" Та моя весна буде присвячена тобі... "

Частина 1 《Знайомство.》

• пейрінг: Хьонлікси.*

– Мінхо, ну за що ти мене так ненавидиш? – протягував слова Хьонджин поки його тягнув за руку найкращий друг.
– Зараз побачиш! – сміявся Мінхо продовжуючи тягнути Хьонджина за руку.

``

20 березня. Звичайний день для всіх інших, але не для Хьонджина. Йому сьогодні 18, навіть матір його пошкодувала та не відправила до дідуся в село працювати з дровами. Він сьогодні іменниник, в його планах було чаювання з друзями, після якого він би переглядав зав'язані яркими стрічками подарунки від них. Але чомусь сьогодні Мінхо прийшов один до нього додому зі словами "Йдемо, є сюрприз". Мати Хьонджина не встигла розсердитись як Мінхо її опередив:
– Ми ще прийдемо на чай! Бувайте, Хьонджин сьогодні ночуватиме в халупці*.
– Ніби він й до того там не ночував, – фирнула матір.
Перед виходом матір Хьонджина вручила йому пакетик з шоколадний тортом щоб він пригостив друзів.
– Джисону віддати найбільший кусок! Він дуже любить мій шоколадний тортик.
– Знаю мамо, він точно не твій син? – сміявся Хьонджин поки його не потягнув Мінхо.
– Побігли!! Хлопці вже чекають, – говорив Мінхо
``
Хьонджин був звичайним тінейджером який обожнював малювати та проводити час зі своєю дивною але крутою компанією. Його друзями були Бан Чан, Синмін, Мінхо, Джисон, Чанбін і Ян Чонін. Всіх їх об'єднувало як і багато чого так і нічого, вони різні але разом. Вони були всі з різними травмами, захопленнями та проблемами.

Бан Чан був для них можливим батьком, він доглядав за друзями як за дітьми, він немов їхній лідер.
Синмін був дивним хлопчиком який не бачив світу, він був сліпим співаком. Його голос зачіпав душу кожного.
Мінхо був відмінним танцюристом. Матір в віці 9 років віддала його в танцювальний колектив в якому він не думав що буде щось робити, але це його зачепило. Зараз він лише й віддає себе танцям. Його за це сміють, але кого це хвилює? Головне що Хану подобається. Доречі про Хана, цей миловидний хлопчина прекрасно пише вірші. Чанбін, хворий на цукровий діабет добряк якого ніхто не сприймає, але в нього є його друзі тому йому не страшно бути в цьому жорстоком світі. Ян Чонін був головною жертвою булінгу в його районі, йому нав'язували, що він не красивий але його думка тримається на тому, що кажуть його друзі. Такі різні але знайшли себе – ось так відзивався про їхню компанію Лі Фелікс. Хлопчина з світленьким волоссям і веснянками, голос якого не вписувався взагалі до його зовнішності. Самотній хлопчик, без друзів та кохання мріяв стати кимось для Хван Хьонджина і бути хоча б його другом.

Хьонджин його зачепив ще в 11 класі коли Фелікс тільки перевівся в цей клас, йому кортіло дружити з ним та його друзями але наважитись він таки не зміг. Але чомусь, коли пройшов вже рік з закінчення школи, Фелікс вирішив написати листа Хьонджину на його день народження...

* Халупка – будиночок Чанбіна на дачі

привіт мої золоті, сьогодні викладу 1 частину!