Третя книга Царств
Глава X (продовження)
¹⁴ Вага золота, що надходило Соломону щороку, була шістсот шістдесят шість талантів золотих,
¹⁵ зверх того, що отримувалося від рознощиків товару і від торгівлі купців, і від усіх царів аравійських і від обласних начальників.
¹⁶ І зробив цар Соломон двісті великих щитів з кованого золота, по шістсот сиклів пішло на кожен щит;
¹⁷ і триста менших щитів з кованого золота, по три міни золота пішло на кожен щит; і поставив їх цар у домі з ливанського дерева.
¹⁸ І зробив цар великий престіл зі слонової кості й обклав його чистим золотом;
¹⁹ до престолу було шість сходинок; верх позаду престолу був круглий, і були з обох боків у місцях сидіння підлокітники, і два леви стояли біля підлокітників;
²⁰ і ще дванадцять левів стояли там на шести сходинках з обох боків. Подібного до цього не було в жодному царстві.
²¹ І весь посуд для пиття у царя Соломона був золотий, і весь посуд в домі з ливанського дерева був з чистого золота; зі срібла нічого не було, тому що срібло в дні Соломона вважалося нічим;
²² бо у царя був на морі фарсиський корабель з кораблем Хирамовим; один раз на три роки приходив фарсиський корабель, який привозив золото і срібло, і слонову кістку, і мавп, і павичів.
²³ Цар Соломон перевершував усіх царів землі багатством і мудрістю.
²⁴ І всі [царі] на землі хотіли бачити Соломона, щоб послухати муд­рість його, яку Бог вклав у серце його.
²⁵ І вони підносили йому, кожен від себе, в дар: сосуди срібні і сосуди золоті, і одяг, і зброю, і пахощі, коней і мулів, щороку.
²⁶ І набрав Соломон колісниць і вершників; у нього було тисяча чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників; і розмістив він їх по колісничних містах і при царі в Єрусалимі. [І панував він над усіма морями від ріки до землі Филистимської і до меж Єгип­ту.]
²⁷ І зробив цар срібло в Єрусалимі рівноцінним із простими каменями, а кедри, через їх безліч, зро­бив рівноцінними із сикоморами, що рос­туть на низинних місцях.
²⁸ Ко­ней же царю Соломону приводили з Єгип­ту і з Куви; царські купці купу­вали їх з Куви за гроші.
²⁹ Колісницю з Єгипту одержували і доставля­ли за шістсот сиклів срібла, а коня за сто п’ятдесят. У такий же спосіб вони руками своїми доставляли все це царям хеттейським і царям арамейським.
У грецькому перекладі: сорок тисяч ко­ней колісничних.

Псалом XVII (продовження)
²¹ Господь віддасть мені за моєю правотою, Він віддасть мені за чистотою моїх рук,
²² бо я ходив Господніми дорогами і не вчинив гріха перед моїм Богом.
²³ Адже всі Його присуди — переді мною, і Його постанов я не відкинув від себе.
²⁴ І я буду бездоганний з Ним, буду остерігатися мого беззаконня.
²⁵ А Господь мені віддасть за моєю правотою, за чистотою моїх рук перед Його очима.
²⁶ З праведним ти станеш праведний, із чоловіком невинним ти будеш невинний;
²⁷ з вибраним ти будеш вибраний, із лукавим — за лукавством його.
²⁸ Адже Ти спасеш покірних людей, а очі пихатих упокориш,
²⁹ бо Ти, Господи, засвітиш мого світильника, Ти, Боже Мій, наповниш світлом мою темряву.
³⁰ Адже в Тобі я врятуюся від випробування, і з моїм Богом я подолаю мур.
³¹ Він — Мій Бог, Його дорога бездоганна, Господні слова випробувані вогнем; Він — захисник усіх тих, які на Нього покладають надію.
³² Бо хто Бог, крім Господа? І хто Бог, крім нашого Бога?
³³ Він — Бог, Який підперізує мене силою, бездоганною робить дорогу мою,
³⁴ а мої ноги — стрункими, як у оленя. Він підіймає мене на висоти,
³⁵ навчає мої руки до бою, — Він зробив мої руки бронзовим луком.
³⁶ Ти послав мені захист і мій порятунок, Твоя правиця підтримала мене, Твої повчання повністю мене виправили, і Твої настанови — вони мене будуть навчати.
³⁷ Ти розчистив піді мною дорогу для моїх кроків, — і мої ноги не стомилися.
³⁸ Я гнатимуся за моїми ворогами, захоплю їх — і не повернуся, доки вони не загинуть.
³⁹ Завдам їм поразки, вони не зможуть встояти — упадуть під мої ноги.
⁴⁰ Ти підперезав мене силою для бою, повалив під мене і скував усіх тих, які повстають проти мене.
⁴¹ Ти показав мені спини моїх ворогів і вигубив тих, хто мене ненавидить.
⁴² Вони заволали, та не було рятівника, — до Господа, але Він їх не вислухав.
⁴³ Рознесу їх, як порох на вітрі, вирівняю їх, наче глину на площі.
⁴⁴ Ти визволиш мене від нарікань людей і поставиш мене головою народів. Люди, яких я не знав, послужили мені —
⁴⁵ ледь почувши, — послухалися мене. А сини чужинців сказали неправду мені;
⁴⁶ сини чужинців зістарілися і від своїх доріг стали каліками.
⁴⁷ Нехай живе Господь! Хай буде благословенний мій Бог! Нехай звеличиться Бог мого спасіння!
⁴⁸ Боже, Який мстишся за мене, що підкоряєш мені народи,
⁴⁹ Який рятуєш мене від моїх запеклих ворогів, — Ти поставиш мене вище бунтівників, визволиш мене від неправедного чоловіка.
⁵⁰ За це прославлятиму Тебе, Господи, серед народів, оспівуватиму Твоє Ім’я.
⁵¹ Він цілковито спасає Свого царя, виявляє милосердя Своєму помазанцю Давидові та його потомству навіки.

Псалом XVIII
¹-² Небеса розповідають про Божу славу, а небозвід сповіщає про творіння Його рук.
³ День дневі передає вістку, а ніч ночі сповіщає знання.
⁴ Немає мови, немає слів, де би не чулися їхні голоси.
⁵ По всій землі пішло їхнє відлуння, і їхні слова — до кінців світу! У сонці Він поставив своє поселення:
⁶ воно, як наречений, котрий виходить зі своєї світлиці; радітиме, наче велетень, який біжить дорогою.
⁷ Воно виходить від крайнеба і добігає крайнеба, і ніхто не сховається від його теплоти.
⁸ Господній закон бездоганний, — він навертає душі. Господнє свідчення вірне, — воно робить мудрими дітей.
⁹ Господні постанови праведні, — вони звеселяють серце. Господня заповідь яскраво сяє, — вона дає світло очам.
¹⁰ Господній страх чистий — він перебуває навіки-віків. Господні присуди справедливі, праведні самі по собі,
¹¹ їх бажають більше за золото і численні коштовні камені, вони солодші за мед і вощину.
¹² Адже Твій раб виконує їх. В їх дотриманні — велика нагорода.
¹³ Проступки хто зрозуміє? Від таємних моїх очисти мене
¹⁴ і стримай Свого раба від чужих. Якщо не запанують вони наді мною, тоді буду непорочним, стану чистим від тяжкого гріха,
¹⁵ і слова моїх уст, і роздуми мого серця завжди будуть перед Тобою і Тобі до вподоби, Господи, — мій помічник і мій викупитель!

Третя книга Царств
Глава X
¹ Цариця Савська, почувши про славу Соломона в ім’я Гос­пода, прийшла випробувати його загадками.
² І прийшла вона в Єрусалим з дуже великим багатством: верблюди нав’ючені були пахощами і великою кількістю золота і коштовного каміння; і прийшла до Соломона і розмовляла з ним про все, що було у неї на серці.
³ І пояснив їй Соломон усі слова її, і не було нічого невідомого царю, чого він не пояснив би їй.
⁴ І побачила цариця Савська всю мудрість Соломона і дім, який він побудував,
⁵ і їжу за столом його, і житло рабів його, і стрункість слуг його, і одяг їхній, і виночерпіїв його, і всепалення його, які він приносив у храмі Господньому. І не могла вона більше утриматися
⁶ і сказала цареві: правда те, що я чула в землі своїй про діла твої і про мудрість твою;
⁷ але я не вірила словам, доки не прийшла, і не побачила очима моїми: і ось, мені й половини не сказано; мудрости і багатства в тебе більше, ніж як я чула.
⁸ Блаженні люди твої і блаженні ці слуги твої, які завжди стоять перед тобою і чують мудрість твою!
⁹ Нехай буде благословенний Господь Бог твій, Який благоволив посадити те­бе на престіл Ізраїлів! Гос­подь, з віч­ної любови Своєї до Ізраїля, поставив тебе царем, чинити суд і правду.
¹⁰ І по­­дарувала вона царю сто двадцять талантів золота і велику кіль­кість пахощів і коштовне каміння; ніколи ще не приходило такої великої кількості пахощів, як подарувала цариця Савська царю Соломону.
¹¹ І корабель Хирамів, який привозив золото з Офира, привіз з Офира велику кількість червоного дерева і коштовних каменів.
¹² І зробив цар з цього червоного дерева поручні для храму Господнього і для дому царського, і гуслі і псалтирі для співців; ніколи не приходило стільки червоного дерева і не бачено було до цього дня.
¹³ І цар Соломон дав цариці Савській усе, чого вона бажала і чого просила, зверх того, що подарував їй цар Соломон своїми ру­ками. І ви­рушила вона назад у свою землю, во­на й усі слуги її.

Третя книга Царств
Глава VІІ (продовження)
²⁴ Подоби огірків під краями його оточували його по десять на один лікоть, оточували море з усіх боків у два ряди; подоби огірків були відлиті з ним одним литтям.
²⁵ Воно стояло на дванадцяти волах: три дивилися на північ, три дивилися на захід, три дивилися на південь і три дивилися на схід; море лежало на них, і зади їх повернені були усередину під нього.
²⁶ Товщиною воно було в долоню, і краї його, зроблені подібно до країв чаші, були схожі на лілею, що розпустилася. Воно вміщало дві тисячі батів.
²⁷ І зробив він десять мідних підстав; довжина кожної підстави — чотири лікті, ширина — чотири лікті і три лікті — висота.
²⁸ І ось будова підстав: у них стінки, стінки між кутовими пластинами;
²⁹ на стін­ках, що між кутами, були зображені леви, воли і херувими; також і на кутах, а вище і нижче левів і волів — розлогі вінки;
³⁰ у кожної підстави по чотири мідних колеса й осі мідні. На чотирьох кутах виступи на зразок пліч, виступи литі внизу, під чашею, біля кожного вінка.
³¹ Отвір від внутрішнього вінка до верха в один лікоть; отвір його круглий, подібно до підніжжя стовпів, у півтора ліктя, і при отворі його статуї; але бічні стінки чотирикутні, не круглі.
³² Під стінками було чотири колеса, і вісі коліс на підставах; висота кож­ного колеса — півтора ліктя.
³³ Будова коліс така сама, як будова коліс на колісниці; вісі їх, і ободи їх, і спиці їх, і ступиці їх, усе було лите.
³⁴ Чотири виступи на чотирьох кутах кожної підстави; з підстави виходили виступи її.
³⁵ І наверху підстави кругле підвищення на півліктя висоти; і наверху підстави руків’я її і стінки її з однієї з нею маси.
³⁶ І від­лив він на дощечках її руків’я і на стінках її херувимів, левів і пальми,­ скільки де дозволяло місце, і навколо розлогі вінки.
³⁷ Так зробив він десять підстав: у всіх них одне лиття, одна міра, один вигляд.
³⁸ І зробив десять мідних умивальниць: кож­на умивальниця вміщала сорок батів, кожна умивальниця була в чотири лікті, кожна умивальниця стояла на одній з десяти підстав.
³⁹ І розставив підстави — п’ять на правому боці храму і п’ять на лівому боці храму, а море поставив на правому боці храму, на східно-пів­денній стороні.
⁴⁰ І зробив Хирам умивальниці і лопатки і чаші. І закінчив Хирам усю роботу, яку виконував у царя Соломона для храму Господнього:
⁴¹ два стовпи і два опоясання вінців, що наверху стовпів, і дві сітки для покриття двох опоясань вінців, що наверху стовпів;
⁴² і чотириста ґранатових яблук на двох сітках; два ряди ґранатових яблук для кожної сітки, для покриття двох опоясань вінців, що на стов­пах;
⁴³ і десять підстав і десять умивальниць на підставах;
⁴⁴ одне море і дванадцять волів під морем;
⁴⁵ і та­зи, і лопатки, і чаші. Всі речі, що зробив Хирам царю Соломону для храму Господнього, були з полірованої міді.
⁴⁶ Цар виливав їх у глини­стій землі, в околиці Йордану, між Сокхофом і Цартаном.
⁴⁷ І поставив Соломон усі ці речі на місце . Через надзвичайну їх кількість, вага міді не визначена.
⁴⁸ І зробив Соломон усі речі, що у храмі Господньому: золотий жер­товник і золотий стіл, на якому хліби предложення;
⁴⁹ і світильники — п’ять праворуч і п’ять ліворуч, перед­ зад­нім відділенням храму, з чистого зо­лота, і квіти, і лампадки, і щип­ці із золота;
⁵⁰ і блюда, і ножі, і ча­ші, і лотки, і кадильниці з чистого золота, і завіси у дверях внутрішнього храму у Святому Святих і у дверях у храмі теж із золота.
⁵¹ Так звершена вся робота, яку виконав цар Соломон для храму Господнього. І приніс Соломон посвячене Давидом, батьком його; срібло і золото і речі віддав у скарбниці храму Господнього.

Псалом I
¹ Блаженний чоловік, який не взяв участі в раді безбожних, не став на дорогу грішних і не сів на престолі з губителями,
² але його бажання — в Господньому законі, і над Його законом він роздумуватиме вдень і вночі.
³ Він буде, як дерево, посаджене біля потоків води, яке приноситиме свій плід у свою пору, і листя якого не опадатиме. Він у всьому, що тільки буде робити, матиме успіх.
⁴ Не так у безбожних, не так! Вони — наче пил, що вітер його змітає з поверхні землі.
⁵ Тому-то і безбожні не піднімуться на суді, ні грішники — на раді праведних.
⁶ Адже Господь знає дорогу праведних, а дорога безбожних загине.

Псалом II
¹ Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
² Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа.
³ Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.
⁴ Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.
⁵ Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.
⁶ Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,
⁷ щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
⁸ Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.
⁹ Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
¹⁰ Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.
¹¹ Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним у трепеті.
¹² Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.

Псалом III
¹ Псалом Давида, коли він утікав з-перед обличчя свого сина Авесалома.
² Господи, чому стало так багато тих, які спричиняють мені біль? Як багато повстає проти мене!
³ Багато кажуть моїй душі: Нема йому спасіння в його Бозі.
⁴ А Ти, Господи, є моїм заступником, моєю славою; Ти — Той, Хто підносить мою голову.
⁵ Своїм голосом заволав я до Господа, і Він мене вислухав зі Своєї святої гори.
⁶ Я заснув, виспався і прокинувся, бо Господь допоможе мені.
⁷ Тож не побоюся я й десятків тисяч людей, які звідусіль разом нападають на мене.
⁸ Підіймись, Господи, спаси мене, мій Боже, бо Ти розгромив усіх, хто безглуздо ворогував зі мною, розтрощив зуби грішників.
⁹ Спасіння — від Господа; Твоє благословення — на Твоєму народі.

Псалом IV
¹-² Коли я закликав, вислухав мене Бог моєї праведності. В утисках Ти послав мені полегшення. Помилуй мене і вислухай мою молитву.
³ Людські сини! Доки будете твердосерді? Чому любите безумне і прагнете омани?
⁴ Знайте, що Господь зробив дивовижне для Свого побожного. Господь мене вислухає, коли я до Нього покличу.
⁵ Гнівайтеся, та не грішіть. [Про що] роздумуєте у ваших серцях, у тому кайтеся на ваших постелях.
⁶ Принесіть жертву праведності й надійтеся на Господа.
⁷ Багато хто запитує: Хто нам покаже добро? А на нас позначилося світло Твого обличчя, Господи.
⁸ Ти послав радість моєму серцю: Від [плоду] пшениці, винограду й оливки вони збагатилися.
⁹ У спокої я відразу засинаю і сплю, бо Ти, Господи, єдиний дав жити мені в надії.

Третя книга Царств
Глава VІІ
¹ А свій дім Соломон будував три­­­­надцять років і закінчив увесь дім свій.
² І побудував він дім з дерева ливанського, довжиною в сто ліктів, шириною у п’ятдесят ліктів, а висотою у тридцять ліктів, на чотирьох рядах кедрових стовпів; і кед­рові колоди покладені були на стов­пах.
³ І настелений був поміст із кедра над колодами на сорока п’яти­ стовпах, по п’ятнадцять у ряд.
⁴ Віконних луток було три ряди; і три ряди вікон , вікно навпроти вікна.
⁵ І всі двері й одвірки були чотирикутні, і вікно навпроти вікна, у три ряди.
⁶ І притвор із стовпів зробив він довжиною у п’ятдесят ліктів, шириною у тридцять ліктів, і перед ними ґанок, і стовпи, і поріг перед ними.
⁷ Ще притвор із престолом, з якого він судив, притвор для судилища зробив він і покрив усі підлоги кедром.
⁸ У домі, де він жив, інший двір позаду притвору був так само влаштований. І в домі дочки фараонової, яку взяв за себе Соломон, він зробив такий самий притвор.
⁹ Усе це зроблено було з дорогих каменів, обтесаних за розміром, обрізаних пилою, з внутрішнього і з зовнішнього боку, від підвалин до виступів, і з зовнішнього боку до великого двору.
¹⁰ І в основу покладені були камені дорогі, камені великі, камені в десять ліктів і камені у вісім ліктів,
¹¹ і зверху дорогі камені, обтесані за розміром, і кедр.
¹² Великий двір був обгороджений навколо трьома рядами тесаних каменів і одним рядом кедрових колод; так само і внутрішній двір храму Господнього і притвор храму.
¹³ І послав цар Соломон і взяв з Тира Хирама,
¹⁴ сина однієї вдови, з коліна Неффалимового. Батько його тирянин був мідник; він володів здатністю, мистецтвом і вмінням вироб­ляти всякі речі з міді. І прийшов він до царя Соломона і виконував у нього всякі роботи:
¹⁵ і зробив він два мідних стовпи, кожен у вісімнадцять ліктів висотою, і шнур у дванадцять ліктів обіймав навкруги один і другий стовпи;
¹⁶ і два вінці, відлитих з міді, він зробив, щоб покласти наверху стовпів: п’ять ліктів висоти в одному вінці і п’ять ліктів висоти у другому вінці;
¹⁷ сітки плетеної роботи і шнури у вигляді ланцюжків для вінців, що були наверху стовпів: сім на одному вінці і сім на другому вінці.
¹⁸ Так зробив він стовпи і два ряди гранатових яблук навколо сітки, щоб покрити вінці, що наверху стовпів; те саме зробив і для другого вінця.
¹⁹ А в притворі вінці наверху стовпів зроблені на зразок лілеї, у чотири лікті,
²⁰ і вінці на обох стовпах угорі, прямо над випуклістю, що поряд із сіткою; і на другому вінці, рядами навкруги, двісті гранатових яблук.
²¹ І поставив стовпи до притвору храму; поставив стовп на правому боці і дав йому ім’я Іахин, і поставив стовп на лівому боці і дав йому ім’я Воаз.
²² І над стовпами поставив вінці , зроблені на зразок лілеї; так закінчена робота над стов­пами.
²³ І зробив лите з міді море, — від краю його до краю його десять ліктів, — зовсім кругле, висотою у п’ять ліктів, і шнур у тридцять ліктів обіймав його навкруги.

Псалом 88
¹ Навчальна пісня Етана езрахеянина.
² Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
³ Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
⁴ Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
⁵ Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки!
⁶ І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
⁷ бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
⁸ Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
⁹ Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
¹⁰ Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
¹¹ Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
¹² Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
¹³ Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
¹⁴ Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
¹⁵ Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
¹⁶ Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
¹⁷ Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
¹⁸ бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
¹⁹ бо щит наш Господній, а цар наш від Святого Ізраїлевого!
²⁰ Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
²¹ знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
²² щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
²³ Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
²⁴ його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
²⁵ Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
²⁶ і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
²⁷ Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
²⁸ Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
²⁹ Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
³⁰ і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
³¹ Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
³² коли і зневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
³³ тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
³⁴ А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
³⁵ не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
³⁶ Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
³⁷ повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
³⁸ як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий...
³⁹ А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
⁴⁰ Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
⁴¹ всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
⁴² Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
⁴³ Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
⁴⁴ і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
⁴⁵ Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
⁴⁶ скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором!
⁴⁷ Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
⁴⁸ Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
⁴⁹ Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу?
⁵⁰ Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
⁵¹ Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
⁵² якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
⁵³ Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!

Книга Суддів Ізраїльських
Глава XX
¹ І вийшли всі сини Ізраїлеві, і зібралася вся громада, як одна людина, від Дана до Вирсавії, і земля Галаадська перед Господом у Массифу.
² І зібралися [перед Господом] начальники всього народу, всі коліна Ізраїлеві, на зібрання народу Божого, чотириста тисяч піших, що оголюють меч.
³ І сини Веніамінові почули, що сини Ізраїлеві прийшли в Массифу. І сказали сини Ізраїлеві: скажіть, як відбувалося це зло?
⁴ Левит, чоловік тієї убитої жінки, відповів і сказав: я з наложницею моєю прийшов ночувати в Гиву Веніамінову;
⁵ і повстали на мене жителі Гиви й оточили через мене дім уночі; мене мали намір убити, і наложницю мою замучили, [наглумившись над нею,] так, що вона померла;
⁶ я взяв наложницю мою, розрізав її і послав її в усі області володіння Ізраїлевого, тому що вони зробили беззаконня і соромітну справу в Ізраїлі;
⁷ ось усі ви, сини Ізраїлеві, розгляньте цю справу і вирішіть тут.
⁸ І повстав весь народ, як одна людина, і сказав: не підемо ніхто в намет свій і не повернемося ніхто в дім свій;
⁹ і ось що ми зробимо нині з Гивою: [підемо] на неї за жеребом;
¹⁰ і візьмемо по десять чоловік зі ста від усіх колін Ізраїлевих, по сто від тисячі і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчові припаси для народу, який піде проти Гиви Веніамінової, покарати її за соромітну справу, яку вона зробила в Ізраїлі.
¹¹ І зібралися всі ізраїльтяни проти міста одностайно, як одна людина.
¹² І послали коліна Ізраїлеві в усе коліно Веніамінове сказати: яка це мерзенна справа зроблена у вас!
¹³ Видайте розбещених тих людей, що у Гиві; ми умертвимо їх і викорінимо зло з Ізраїля. Але сини Веніамінові не хотіли послухати голосу братів своїх, синів Ізраїлевих;
¹⁴ а зібралися сини Веніамінові з міст у Гиву, щоб піти війною проти синів Ізраїлевих.
¹⁵ І налічилося у той день синів Веніамінових, тих, що зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меч; крім того, з жителів Гиви нараховано сімсот добірних;
¹⁶ з усього народу цього було сімсот чоловік добірних, які були лівші, і всі ці, кидаючи з пращ камені у волосину, не кидали мимо.
¹⁷ Ізраїльтян же, крім синів Веніамінових, нарахували чотириста тисяч чоловік, які оголюють меч; усі вони були здатні до війни.
¹⁸ І встали і пішли в дім Божий, і запитали Бога і сказали сини Ізраїлеві: хто з нас першим піде на війну із синами Веніаміна? І сказав Господь: Іуда [піде] попереду.
¹⁹ І встали сини Ізраїлеві вранці і розташувалися станом біля Гиви;
²⁰ і виступили ізраїльтяни на війну проти Веніаміна, і стали сини Ізраїлеві в бойовий порядок біля Гиви.
²¹ І вийшли сини Веніамінові з Гиви і поклали в той день двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю.
²² Але народ Ізраїльський підбадьорився, і знову стали в бойовий порядок на тім місці, де стояли минулого дня.
²³ І пішли сини Ізраїлеві, і плакали перед Господом до вечора, і запитували Господа: чи вступати мені ще у війну з синами Веніаміна, брата мого? Господь сказав: ідіть проти нього.
²⁴ І підступили сини Ізраїлеві до синів Веніаміна на другий день.
²⁵ Веніамін вийшов проти них з Гиви на другий день, і ще поклали на землю із синів Ізраїлевих вісімнадцять тисяч чоловік, що оголюють меч.

Псалом 86
¹ Основа його на горах святих,
² Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.
³ Славне розповідають про тебе, місто Боже!
⁴ Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.
⁵ І про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
⁶ Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там!
⁷ І співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!

Псалом 87
¹ Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На "Махалат леаннот". Пісня навчальна Гемана езрахеянина.
² Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
³ хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
⁴ душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
⁵ Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
⁶ Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
⁷ Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
⁸ На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене...
⁹ Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
¹⁰ стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
¹¹ Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе?
¹² Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
¹³ Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
¹⁴ Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
¹⁵ Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
¹⁶ Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
¹⁷ Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
¹⁸ вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
¹⁹ друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Книга Суддів Ізраїльських
Глава XVI
¹ Прийшов одного разу Самсон у Газу і, побачивши там блудницю, увійшов до неї.
² Жителям Гази сказали: Самсон прийшов сюди. І ходили вони навкруги, і підстерігали його всю ніч біля воріт міста, і ховалися всю ніч, говорячи: до світла ранкового почекаємо, і вб’ємо його.
³ А Самсон спав до півночі; опівночі ж, уставши, схопив двері міських воріт з обома одвірками, підняв їх разом із запором, поклав на плечі свої і відніс їх на вершину гори, яка на шляху до Хеврона, [і поклав їх там].
⁴ Після того полюбив він одну жінку, яка жила в долині Сорек; ім’я їй Даліда.
⁵ До неї прийшли власники филистимські і говорять їй: умов його, і вивідай, у чому велика сила його і як нам здолати його, щоб зв’язати його й упокорити його; а ми дамо тобі за те кожен тисячу сто сиклів срібла.
⁶ І сказала Даліда Самсону: скажи мені, в чому велика сила твоя і чим зв’язати тебе, щоб упокорити тебе?
⁷ Самсон сказав їй: якщо зв’яжуть мене сімома сирими тятивами, які не висушені, то я зроблюся безсилим і буду як і інші люди.
⁸ І принесли їй власники филистимські сім сирих тятив, які не висохли, і вона зв’язала його ними.
⁹ [Тим часом один таємно сидів у неї в спальні.] І сказала йому: Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе. Він розірвав тятиви, як розривають нитку з клоччя, коли перепалить її вогонь. І не пізнана сила його.
¹⁰ І сказала Даліда Самсону: ось, ти обманув мене і говорив мені неправду; скажи ж тепер мені, чим зв’язати тебе?
¹¹ Він сказав їй: якщо зв’яжуть мене новими мотузками, що не були в ділі, то я зроблюся безсилим і буду, як інші люди.
¹² Даліда взяла нові мотузки і зв’язала його і сказала йому: Самсоне! Филистимляни йдуть на тебе. [Тим часом один таємно сидів у спальні.] І зірвав він їх з рук своїх, як нитки.
¹³ І сказала Даліда Самсону: все ти обманюєш мене і говориш мені неправду; скажи мені, чим би зв’язати тебе? Він сказав їй: якщо ти увіткнеш сім кіс голови моєї в тканину і приб’єш її цвяхом до ткальної колоди, [то я буду безсилим, як і інші люди].
¹⁴ [І приспала його Даліда на колінах своїх. І коли він заснув, узяла Даліда сім кіс голови його,] і прикріпила їх до колоди, і сказала йому: филистимляни йдуть на тебе, Самсоне! Він пробудився від сну свого і висмикнув ткальну колоду разом із тканиною; [і не пізнана сила його].
¹⁵ І сказала йому [Даліда]: як же ти говориш: «люблю тебе», а серце твоє не зі мною? ось, ти тричі обманув мене, і не сказав мені, в чому велика сила твоя.
¹⁶ І оскільки вона словами своїми тяготила його кожного дня і мучила його, то душі його стало важко до смерти.
¹⁷ І він відкрив їй усе серце своє, і сказав їй: бритва не торкалася голови моєї, тому що я назорей Божий від утроби матері моєї; якщо ж обстригти мене, то відступить від мене сила моя; я зроблюся слабким і буду, як інші люди.