Прокидаєшся
Зовсім не рано.
Визираєш
Із внутрішнього храму.

А на полях
Виросли квіти,
Сині стали ріками,
Червоні ранами,

Білі кораблями
І нумо пливти,
Суха трава сплелася
Через ріки в мости,

Із твоїх сліз попри дороги
Сіль стала містами,
Сніг вічної пустки
Майже увесь розтанув,

Схили гір - у садах,
Ростуть суниці попід вишнями,
І, як і всюди, де добре,
Ти почуваєшся лишнім.

10.08.2024

Вітер хитає листям.
Дерева
Одні зламані,
Інші звалені.
Спогади ночі
Усі закарбовані
На скелястому
Голому камені.

Море завмерло.
Після бурі
Лежить безмовне,
Безтямне.
Ріки втомилися
Боротися,
Пішли іншими
Шляхами.

У дикому полі
З нори повільно
Вилазить
Хижий звір.
На рогах написані
Імена.
Шість лап,
Але всі - криві.

03.08.2024

Працюємо далі. Збільшується штат підрозділу. Є потреба у мікроавтобусі на довгій базі, екофлоу, болгарках на батарейках. Тому знову звертаюсь до вас, як завжди. Хто чим може. 10, 20, 100, репост вітається. https://send.monobank.ua/jar/7KLFxcKit3 5375 4112…

Вода утікає хутко
Самовимитими водостоками.
Напівзгасле вогнище виглядає
По різному з різного боку.
Удари крапель по плесу душі
Розлітаються диким відлунням.
Чи допоможе биття поклонів
Зажити розбитому чолу?
Ні.

Руки втомились давно.
Тепер дико ниють.
Шамот у них розсипається.
Недовипалений.
Скажи мені, тільки чесно,
Хто справді у тому винен,
Що вийшло - лайно,
Хоча і ліпили людину.

Краще зробити колись;
Якщо не вчасно, то пізно.
Зозулі з цією думкою
Забили вити гнізда.
Доки ти спиш, хтось оре твоє поле,
Щоби засіяти мінами.
А час розбиває минуле на крихти,
Вчить бачити цінне.

21.03.2024

Збираєш частинки, щедро змащуєш клеєм.
З різних склеюєш схожі.
Коли просять відповідей - говориш максимально розлого.

Інформація просочується крізь щілини твоїх очей.
Надлишки зволожують.
Взнати можеш усе, та зрозуміти - нічого.

Поряд у когось джокер.
Тягнеш, а там король.
І, якщо придивитися, він не лише зовсім голий, а й зовсім лисий.

А пам'ятаєш, що таке спокій?
Лише нормальний, а не зболений.
Я теж ні. І не пам'ятаю ані образу, ані рис його.

24.05.2024

Обережно, очі закриваються.
The eyes are closed.
Наступна станція - ранок.
Щоб не впасти - тримайтеся за поручень.
Якщо всі поручні зірвані - тримайтеся.
У вікні пролітають незнані раніше й надалі світи.
Не лякайтеся, якщо знову злетите з рейок.
Кажуть, летіти, значить - рости.
Щоправда, якщо падаєш, це правило не діє.
Тож хочеш летіти - лети, але падати не смій, бо
Не на часі.

10.05.2024

Молитва до смерті

Стрічки, що у сивині твоїй - не кольорові -
Звиті із цівок густої і чорної крові.
Очі твої - то не очі - від вибухів вирви.
Голос - мов гирлом засохлим потоки каміння.

Досить ходити полями поміж сухостоїв
У постолах, що пошиті зі шкіри людської,
Радше прихóдьків жери, не тягнися до мирних.
Радше вертайся й жери лише тих, котрі винні.

Світла обитель у тéмряву кýтати годі,
Різати темними тінями наші зіниці.
Йди до сусідів, зроби там перерозподіл,
Най далі їм, а не нам, від тривог не спиться.

10.03.2024

В суботу буду читати тут)

Багато кого маю нагоду привітати, і всі вони (ну, майже) серед підписників цього каналу.
Отож
Вітаю з днем боротьби за права жінок. Бажаю, щоб кожну з вас завжди сприймали як особистість. Ви чудові.
Ну і, звичайно, щоб виздихала рсня.?*??

Коли втома хапає за горло, Так, наче останні обійми пітона, Коли темрява давить Немов би залізні лещата, Коли вже байдуже, де ти, Коли немає ні зв'язку, ні дому, Коли вимикаєшся будь де Замість лягти спати, Пам'ятай, Як би не було холодно взимку, Як би…