Про toxic productivity ?*✋?
Слухайте, а памʼятаєте, я на початку місяця виклала список з пʼяти книг, які буду читати в лютому? Як ви думаєте скільки я прочитала? ?***

Одну. Всього лиш одну книжку за цілий місяць.
Якщо чесно я не розрахувала свої сили з огляду на те, що лютий — важкий місяць у всіх його сенсах.

Останні тижні для мене якісь автопілотні: я прокидаюсь, працюю, їм, вчусь, практикую англійську, лягаю спати, читаю новини, лягаю спати. І так по колу ?

Нема якогось бажання та концентрації читати. Стрибати вище голови. Робити щось корисне.

Я знаю всі техніки самодопомоги, ходжу на терапію, у мене немає жодного діагностованого розладу чи депресії. Але отакий ось час. Навіть спілкуватися з людьми трішки лінь, і я деклайню все, що можна

Я це пишу з огляду на те, що це НОРМАЛЬНО.
Нормально не виконувати свої плани, дати собі час розслабити, дивитися Originals серія за серією та їсти снеки ввечері

Оці соцмережі, FOMO, інфлюенсери породили в нас бажання бігти, встигати за всіма. Досягати карʼєрних успіхів, мати класне соціальне життя, встигати за всім та всюди.

Але іноді бігти не потрібно. Потрібно сповільнитись. Видихнути. Не тиснути з себе щось понад міру. Простими словами — відчепитися від себе.

Я думаю, що один з найкращих видів селфкеру — це не баночки у ванній, не вітамінні добавки і не кабінет психолога. Це вміння дати собі час, дати собі відпочити і не робити нічого продуктивного ??

Тому я даю собі прожити цей лютий, порефлексувати в голові, подивитись всі тіктоки з Баррі Кеоґаном і вже потім буду вриватись в березень ?

#нотатки

Якби мене хто попросив показати приклад впливу патріархальних установок на жінок — я покажу цей пост:)

З роками ти просто настільки звикаєш до того, що до тебе ставляться, як до секс-іграшки, постійно обʼєктивізують, що ти просто починаєш відповідати цьому, підігравати вже заданому сценарію та називати це ЖАРТОМ!!! ?️

Але проблема в тому, що отакі от жартики і формують думки та переконання, і посувають межу дозволеного ще далі.

Сьогодні ти назвала себе blowup doll, завтра тебе так назве інша жінка/чоловік. Ніби це щось смішне, дозволене, прийнятне. А, якщо ти з цього не смієшся, якщо ти не вважаєш, що сексистські жартики потішні, то проблема явно в тобі. Якось так це й працює, oh gosh ?