Сподіваємось, ви скучили, адже ми повертаємось з краєзнавчими рубриками. Сьогодні поговоримо про свято Різдво Івана Хрестителя (Предтечі), народна назва котрого – Івана Купала. За григоріанським та новоюліанським календарем його відзначають 24 червня, натомість за юліанським – 7 липня.

*❓ Хто такий Іван Предтеча?
❗️* Пророк Іван Хреститель був сином священника Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида). По материнській лінії він був родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. За милістю Божою він уник смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі і його околицях. Святий Іоанн виріс у дикій пустелі, залишаючись там доти, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові. Хрещенням Спасителя пророк Іоанн завершив своє пророче служіння. За відважне проповідування і напоумлення навіть самого безбожного царя Ірода Іоанові відрубали голову, яку християни дуже вшановують. Частина його святих мощей похована у Севастії.

❓ Чому свято у народі називають «Купала»?
❗️ 3 утвердженням християнства язичницьке свято Купала було поєднане з церковним святом народженням Іоанна Хрестителя. У Правобережній та Центрально-Східній Україні цей день називають святом Івана Купала, а на Закарпатті – Івандень, Івандель.

❓ Чи збереглися купальські обряди та розваги на Закарпатті?
❗️ Більшість з них втрачено або деформовано.

🔹 Окремі господарі напередодні й у день свята несли до церкви свіжозакошений жмут сіна, освячували його, а потім розстеляли в ящику («сусіку»), в якому зберігали зерно, щоб миші його не їли.

🔹 З днем свята пов'язана низка скотарських обрядів і вірувань. Селяни були переконані, що в ніч
напередодні свята відьми й ворожбити влаштовують свої гульбища, збирають шкідливе зілля і з його допомогою відбирають молоко у чужих корів та передають його своїм, насилають на чужу худобу різні хвороби. Щоб забезпечити високу молочність і жирність молока, селяни на світанку Івандня збирали росу і квіти, шукали корінь молочаю, змішували все з сіллю і згодовували коровам.

🔹 У ніч напередодні свята селяни збирали лікувальні трави: м'яту, любисток, ромашку, терлич, чортополох, розрив-траву, танцівник та інші. Дівчата найчастіше збирали траву-німицю, щоб нею приворожити хлопців. Також викопували корінь дев'ятисильника. Його відвар доливали в купіль дитини, щоб вона була здоровою і сильною. У с. Прислопі дівчата старанно шукали траву-танцівник, оскільки вона трясеться, танцює на вітру. Тут дівчата вірили, що властивості трави передадуться їм і вони будуть танцювати як «танцівник», а хлопці будуть їх постійно запрошувати до танців.

🔹 У с. Великих Лучках та його околицях інколи дівчата в день свята на воду пускали вінки. Вони загадували на жениха і весілля: якщо вінок прибився до берега, на якому стояла дівчина, – це означало, що вийде заміж за хлопця з рідного села; якщо вінок приставав до протилежного берега – вийде заміж в інше село. Якщо ж вінок упливав за течією, то дівчина іще довго буде дівувати.

❔ А як у вас відзначали у давнину? Діліться у коментарях!

🖼️ На афіші – літографія «Іоанн Креститель з овечкою на руках» з фондової збірки ужгородського скансену.

*🔰Рубрики:#пізнай_традиції_з_ужгородським_скансеном (#пізнай_традиції_зі_скансеном);#експонат_тижня (#експонат_тижня_ужгородський_скансен).*

27 червня 2024 року виповнюється 54 роки з дня відкриття для відвідувачів Закарпатського музею народної архітектури та побуту.

📅 26-28 червня у рамках святкування 54-ї річниці музею ужгородський скансен проводитиме ІІ Міжнародний музейний Форум «Сучасний музейний простір і виклики сьогодення». Даний щорічний Форум, започаткований у 2023 році Міжнародною асоціацією «Скансени Карпат» (створеною трьома музеями-скансенами з Чернівців, Ужгорода та Львова) і вперше був проведений на базі Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту.

🎁 Чудовим подарунком для учасників конференції та відвідувачів музею стане виставка «Вишивана сорочка крізь віки: культурний ідентифікатор українців Закарпаття» (жіночі та чоловічі вишиті сорочки із фондової колекції музею та старі фотографії кінця XІХ – першої половини ХХ століття).

Ознайомитися з програмою конференції можна тут.

Одним з наших найулюбленіших занять є робота з дитячими літніми таборами! 🌸

Сьогодні до нашого музею завітав мовний табір «Лінгво» (УЗОШ 20 - ліцей "Лідер" Ужгород), для учасників якого співробітницями музею Тетяною Сологуб-Коцан та Ніною Задорожною було проведено захоплюючий квест-екскурсію «Мандрівка Закарпаттям» українською та англійською мовами. 🇺🇦🇬🇧

Команди дітей залюбки виконували запропоновані завдання та дізнавалися багато цікавинок про культуру та побут наших предків. Як це відбувалося – дивіться на фото! 🎞️