*🏭Від соціалізму до ринкової економіки: як країни екс-соціалістичного блоку проводили приватизацію*

Приватизація 90-х років в Україні була провальною. Процес супроводжувався затримкою економічних реформ, політичним опором, відсутністю прозорих механізмів і концентрацією власності в руках олігархів, які мали тісні зв’язки з владою. Це залишило по собі глибоку недовіру до приватизації як до інструменту економічного розвитку.

На відміну від України, інші країни колишнього соціалістичного блоку швидше провели роздержавлення та активно залучили іноземний капітал, що сприяло створенню приватної власності.

*🇵🇱*Польща: Приватизація стала частиною реформ «шокової терапії». Перш за все держава скинула баласт великої кількості держпідприємств, яких станом на 1990 рік налічувалося майже 8,5 тисяч, частину яких одразу ліквідували. За перші п'ять років закрили близько 1,4 тисячі найменш перспективних об'єктів, а ще 2,2 тисячі реорганізували в акціонерні товариства. Протягом наступних років було ліквідовано ще 500.

Завдяки ініціативам віцепрем'єр-міністра Лешека Бальцеровича, які включали скасування дотацій, позик та дозвіл на банкрутство збиткових компаній, Польща успішно залучила інвесторів. Весь процес проходив за потужної підтримки профспілок, та за відсутності класу олігархів. Сьогодні уряд Польщі має у володінні 16 стратегічних підприємств.

*🇨🇿*Чехословаччина: На початку 90-х Республіка мала близько 7 тис. середніх і великих державних підприємств та 25-30 тис. малих компаній. Масова приватизація проводилася за купонною схемою. Люди могли придбати купон за $35, що давав можливість викупити акцій на суму до $1250. У «першій хвилі» приватизації взяли участь 8,5 млн громадян, що дозволило продати близько 1,5 тис. підприємств.

*🇸🇰*Словаччина: Під керівництвом прем’єра Мікулаша Дзурінди країна відкрила економіку для іноземного капіталу, почавши з приватизації трьох найбільших державних банків, які були на межі банкрутства. Після реструктуризації проблемні кредити у банку VÚB, знизилися з 50% до 18%, і банк був придбаний італійською групою Intesa. Приватизація охопила й інші сектори: телекомунікації, енергетика, газопостачання. Серед покупців державних активів були іноземні компанії — Enel (Італія), GDF Suez (ENGIE) (Франція), Deutsche Telekom (Німеччина).

*🇧🇬*Болгарія: У цій країні приватизація відбувалася децентралізовано, за участі галузевих міністерств та муніципалітетів. До 1995 року було приватизовано понад 24 тис. об'єктів, з яких близько 22 тис. проведено через реституцію - повернення націоналізованого майна колишнім власникам.

*🇸🇮*Словенія: Більшість державної власності передавалася працівникам і менеджерам держкомпаній. Процес був дещо поміркованим, до кінця 90-х лише 40% словенців обміняли свої ваучери на гроші, решта залишили їх у вигляді активів. Багато приватизованих компаній стали успішними - це такі гіганти як фармацевтичні Krka і Lek, виробник побутової техніки Gorenje, енергетичний ритейлер Petrol, страхова компанія Triglav, а також Telekom Slovenije та Intereuropa.

Окрім залучення іноземного капіталу в постсоціалістичних країнах була ще одна значна перевага – їхні похідні цінні папери, ваучери, не були просто папірцями, як у нас. На них дійсно нараховувалися і сплачувалися дивіденди.

🇺🇦В Україні ж ваучери, видавалися як зарплати у кризові часи на підприємствах, і на початковому етапі скуповувалися червоними директорами цих же підприємств. Люди не розуміли суті «ваучерної» системи, не знали що робити з виданими папірцями та продавали їх за безцінь (його можна було виміняти на символічну суму, еквівалентну пляшці горілки).

Після продажу "Криворіжсталі" у 2005 році масштабна приватизація в Україні відновилася тільки у 2024 році. Продаж готелю "Україна" та ОГХК показала, що приватизаційні процеси для великих об’єктів із залученням стратегічного інвестора в Україні можливі.

Докладніше про приватизацію в Україні ми розповідали у відео "Історія приватизації в Україні".

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

👨‍💻Топ-країн з найменшим доступом населення до інтернету
За останній час ми зробили відео про Китай та Індію, точніше про їхні претензії на світове лідерство. Коли робляться прогнози про перспективи посунути США з першого місця, то беруть до уваги загальний ВВП, розмір населення, темпи зростання ВВП та населення зараз. І не довго думаючи малюють плани про те як там в 2027, 2030, 2050, 2100 році якась країна обжене США і отримає лідерство.

Це так само як аналітики Deutsche Bank на основі загальних показників напередодні розвалу совка казали, що в України гарні шанси на розвиток серед країн СРСР. Але не беруться до уваги інші показники (особливо, що стосуються інституцій), від яких власне і залежить той ВВП.

Один із цікавих показників - доступ населення до інтернету. В країнах Європи він перевищує 90% і там країни між собою змагаються буквально за сотні відсотка.

Сьогодні інтернет - це не стільки про розваги, музику, перегляд серіалів чи соціальні мережі. Інтернет - це доступ до освіти, підвищення кваліфікації, пошуку роботи, побудові бізнесу і виходу на зовнішні ринки тощо. Доступ населення до інтернету безпосередньо пов'язаний із рівнем грамотності, добробуту населення.

Ось графік ілюструє країни з найбільшою кількістю населення, не підключеного до інтернету в абсолютному вираженні, за даними We Are Social станом на січень 2024 року.

Індія має найбільше непідключеного населення: понад 684 мільйони людей не підключені до інтернету, що становить 47,6% її населення. Китай посідає друге місце за чисельністю населення, що не має доступу до інтернету, - 336 мільйонів, хоча відсоток осіб, які не користуються інтернетом, відносно нижчий - 23,6%.

І цим країнам пророкують посунути США у майбутньому.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

Один знайомий написав, що скинув 12 грн з кешбеку як пожертву у фонд "Повернись живим". Це найкраще застосування цим коштам (переказ на потреби війни).

Загалом чому б українським фондам не запустити рекламну кампанію, щоб українці свої 50 грн (середній розмір кешбеку на одного учасника програми) скинув на благодійність, а саме на військові потреби?

@costukraine

📊 Міжнародні резерви у жовтні знизилися на 6% - станом на 1 листопада 2024 року становили $36,6 млрд

☝️За прогнозом Національного банку, рівень міжнародних резервів за підсумками грудня 2024 року сягне $43,6 млрд, ураховуючи запевнення щодо фінансування, надані партнерами.

Динаміка міжнародних резервів у жовтні 2024 року зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку та згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (валютні ОВДП).

Так, чистий продаж валюти НБУ у жовтні становив $3 427,9 млн.

☑️ Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було виплачено $943,4 млн.

✅ Водночас минулого місяця на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $1 991,4 млн.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

📈ІнвестМуд | Інвестиції — Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись. 🧑‍💻Рекрутер — закритий канал, в якому публікують вакансіі і безкоштовні навчання. Заявки приймають моментально. Рекомендую Рекрутер — кращий сервіс пошуку роботи

⚖️YANKIV Bogdan — унікальні поради для малого та середнього бізнесу ⚡️Як правильно платити податки, проходити перевірки ДПС та вигравати суди!

💡Business Diary | Бізнес Щоденник — з нас ідея та детальні інструкції, з вас – реалізація. Готові рішення для запуску бізнесу на любий бюджет.

💲Гроші в Дії — Поки вони діють, дій і ти...
Тільки важливі факти і події фінансового світу в твоему телефоні.

💼"Про особисті податки" — Все, що потрібно знати про податки, коли та які платити , cвіжі новини про зміни в законодавстві, а також інформуємо про цікаві законопроекти. Підписуйтеся, щоб бути в курсі податкових питань!

💰 LIGA.Бізнес— якісна аналітика ринків, історії та огляди бізнесів, фінансові поради та пояснення складних економічних тем простими словами.

❗️Друзі, за день назбирали поки 11544 грн з потрібних 50 000 грн. Часу немає і хлопцям потрібні кошти для зимової гуми та невеличкі ремонтні роботи.

Ворог не стоїть і рухається, тому допоможіть 61 ОМБР успішно зупиняти кацапів.

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/fTJJzx8To

Номер карти банки:
5375 4112 2390 9081

PayPal: [email protected]

*👨🏼‍🔬Наука заробляти. Як бізнес та університети стають одним цілим*
Ми писали про те, що у США фінансування науки державою забезпечується на рівні 50%. Решта фінансування надходить від університетів. філантропії та бізнесу. У нас поки залучення бізнесу до фінансування науки (не говорячи про університети) на вкрай низькому рівні. Що саме відбувається і які проблеми описано у статті "Економічної правди":

Ключові тези:
🔹Бізнес часто звертається до закладів вищої освіти за вузькопрофільними послугами та експертизою, які неможливо знайти деінде.

🔹Після початку великої війни за послугами продуву стали звертатися виробники дронів для перевірки формфактора крила. У лабораторних умовах вони отримують наукове обґрунтування підвищення ефективності крила свого літального апарата.

🔹В Україні є лише три аеродинамічні дослідницькі комплекси, два з яких – у вишах. Крім того, в університеті працюють фахівці з глибокими знаннями аеродинаміки, які можуть професійно обґрунтувати необхідні зміни.

🔹За часів радянської окупації в Сумах було сконцентроване виробництво насосів та компресорів. У Сумському державному університеті (СумДУ) діє кафедра, яка розвиває науковий напрямок у цій галузі. Через складнощі в організації співпраці з місцевими підприємствами університет вирішив створити науково-дослідну лабораторію гідродинамічних приводів та установок.

🔹Науковці із СумДУ також брали участь у проєкті Antares – розробці ракети-носія американською компанією Northrop Grumman Innovation Systems. Основну конструкцію її першого ступеня та частину наземного обладнання розробило конструкторське бюро "Південне", а виготовляв їх Південний машинобудівний завод.

🔹На початкових етапах співпраці вишів та бізнесу важливу роль відіграє особиста комунікація. Власник бізнесу чи його представник звертаються до університету з певним запитом. Керівництво ЗВО визначає, чи зможе виш задовольнити цей запит і хто відповідаииме за його виконання. Паралельно вираховується вартість послуги з урахування винагороди науковця. Така менеджерська робота нагадує консалтингову діяльність.

🔹Для Українського католицького університету (УКУ) у Львові співпраця з бізнесом стала можливістю створити для студентів нові напрямки зростання спеціалістів. УКУ співпрацює з великими ІТ-компаніями в напрямку research and development (R&D).

🔹Cпівпраця бізнесу та ЗВО в залученні експертизи стає одним з головних джерел доходу для університетів. За словами проректора з наукової роботи КПІ Сергія Стіренка, уже зараз надходження до бюджету університету від співпраці з бізнесом становлять десятки мільйонів гривень. У 2024 році від нуково-проєктної діяльності КПІ планував отримати понад 100 млн грн.

Проректор з наукової роботи СумДУ зазначив, що у 2023 році університет отримав 28 млн грн завдяки замовленням від промисловості та підприємств. У 2024 році портфель замовлень становить 39,6 млн грн.

🔹Загалом R&D в Україні – на хронічно низькому рівні. У 2023 році на науку й дослідження витрачалися лише 0,33% ВВП країни, тоді як у розвинених державах цей показник зазвичай становить 2-3% ВВП.

🔹У 2023 році найбільше коштів на R&D (59,1%) в Україні витратив бізнес. Більшість з них пішли на інженерні проєкти та розвиток технологій (85,2% від галузевих витрат), зокрема на підтримку ЗСУ та відновлення інфраструктури.

🔹Проблеми та виклики:
1️⃣Одним із ключових викликів для університетів залишається нестача молодих співробітників, які не лише викладають, а й залучені до практичних розробок;

2️⃣Часом компанії звертаються до науковців напряму, а не через університет. Бізнес переманює наукових фахівців не лише з державних, а й з приватних університетів, де рівень зарплати, як правило, набагато вищий.

@costukraine

*🇺🇸*Що перемога Дональда Трампа означатиме для економіки
TIME розбирає обіцянки Трампа та до чого вони призведуть.

Ключові тези:
🔹Трамп обіцяє запровадити тарифи на кожен імпорт, що надходить до США.
Протекціоністські торговельні пропозиції Трампа є відходом від десятиліть економічної політики США. Його плани включають універсальний тариф від 10% до 20% на весь імпорт і до 60% на товари з Китаю. Він стверджує, що ці тарифи захистять американські робочі місця і промисловість, стверджуючи, що вони стимулюватимуть внутрішнє виробництво і зменшать залежність від іноземних товарів.

🔹Під час свого першого терміну Трамп запровадив тарифи на сталь і алюміній, посилаючись на міркування національної безпеки. Спочатку тарифи були встановлені на рівні 25% на сталь і 10% на алюміній. Цей крок викликав відповідні тарифи з боку Канади та Європейського Союзу, які були спрямовані на американський сільськогосподарський експорт, що завдало шкоди американським фермерам.

🔹Комплексна тарифна стратегія може також призвести до різкого падіння цін на акції, особливо для американських транснаціональних корпорацій, які значною мірою покладаються на міжнародні ланцюги поставок. Інвестиційний банк UBS спрогнозував, що 10% тариф може призвести до 10% падіння фондового ринку.

🔹Споживачі в кінцевому підсумку платять за тарифи, оскільки імпортери перекладають ці витрати на них. Навіть товари, які безпосередньо не імпортуються, також подорожчають, тому що вони, як правило, є замінниками імпорту.

🔹Звіт Peterson Institute for International Economics вказує на те, що рівень інфляції може зрости від 6% до 9,3% до 2026 року в разі обрання Трампа, порівняно з базовою оцінкою в 1,9% без його політики.

🔹Товари повсякденного вжитку, від електроніки до основних продуктів харчування, ймовірно, подорожчають. Середньостатистичне американське домогосподарство може побачити щорічне зростання витрат приблизно на $2600 за політики Трампа, тоді як за деякими оцінками, вони можуть злетіти до $7600.

🔹Трамп планує знизити ставку корпоративного податку з 21% до 15%, аргументуючи це тим, що зниження сприятиме економічному зростанню та створенню нових робочих місць.

🔹The Tax Foundation, позапартійний аналітичний центр, що позиціонує себе як правоцентристський каже, що хоча податкові плани Трампа можуть призвести до незначного збільшення доходу після сплати податків для всіх груп населення, найбагатші громадяни отримають непропорційно більші вигоди.

Аналітики прогнозують, що зниження податків Трампом може додати $5,8 трлн до державного боргу протягом десятиліття, і Трамп не уточнив, як він буде фінансувати ці масштабні скорочення податків.

🔹Трамп намагатиметься впливати на рішення Федерального резерву. Зазвичай президенти можуть впливати на ФРС лише через те, кого вони призначають до складу її правління. Але Трамп висловив бажання мати більший вплив на рішення ФРС. Він критикував ФРС за підвищення процентних ставок, коли він був президентом, і припустив, що більш м'яка монетарна політика допоможе знизити інфляцію.

Таке втручання може підірвати незалежність ФРС і довгострокову економічну стабільність країни.

🔹Трамп пообіцяв здійснити найбільшу програму депортації в американській історії, стверджуючи, що масова депортація нелегальних іммігрантів знизить ціни на житло.

Хоча ціни на житло зросли більш ніж на 50% після пандемії COVID-19, а деякі дослідження пов'язують імміграцію з підвищенням орендної плати, проте економісти кажуть, що не існує чіткого причинно-наслідкового зв'язку між нелегальною імміграцією та доступністю житла.

Депортації можуть зруйнувати галузі, залежні від праці іммігрантів, що призведе до дефіциту робочої сили і, зрештою, не знизить, а навпаки, підвищить витрати.

Аналіз Інституту Петерсона показав, що програма депортації призведе до скорочення зайнятості та падіння ВВП США. Окремий аналіз, проведений American Immigration Council, показав, що депортація 11 млн осіб коштуватиме $315 млрд.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"