От вам рубрика #випадкове_наукове :

Останні дослідження показують, що жінки потребують більше годин сну для відновлення, ніж чоловіки.

Рекомендація про 8 годин сну для всіх стала популярною через спрощене розуміння того, як сон впливає на організм. Ідея про те, що всі люди потребують однакової кількості сну, з'явилася в першій половині 20-го століття, коли вчені намагалися стандартизувати рекомендації для суспільства, щоб підтримати загальне здоров'я.

Це було частково обумовлено тим, що в той час медичні дослідження переважно зосереджувалися на чоловічій популяції, оскільки вважалося, що чоловічий організм більш стабільний у фізіологічному відношенні, ніж жіночий, через менструальні цикли та гормональні зміни у жінок. У результаті, багато рекомендацій щодо здоров'я і сну були стандартизовані для чоловіків і лише згодом стали переглядатися з урахуванням гендерних відмінностей.

Створення простої, легко запам'ятовуваної рекомендації (8 годин) сприяло популяризації важливості сну як ключового чинника для здоров'я. Це число було легко комунікувати на загальний рівень.

Згодом дослідження почали включати жінок і виявили суттєві відмінності у потребах у сні між чоловіками та жінками.

Останнім часом почали говорити про те, що жінкам дійсно потрібно більше сну, ніж чоловікам. Основною причиною є відмінності у функціонуванні мозку та велике навантаження на нього через часте виконання багатьох завдань одночасно (мультитаскінг).
Жінки частіше обробляють багато різних когнітивних задач одночасно і використовують більше ділянок мозку, що вимагає більшого часу для відновлення під час сну. Згідно з сучасними дослідженнями, жінкам потрібно в середньому на 30 хвилин більше сну на добу, хоча деяким жінкам може знадобитися ще більше, залежно від їхнього способу життя та когнітивного навантаження.

Зазначається, що жінки, які використовують більше своїх когнітивних ресурсів через мультитаскінг або високий рівень активності, можуть потребувати більше сну і це може сягати 9-10 годин на добу.

Також, гормональні зміни під час вагітності, менструації та менопаузи можуть збільшувати потребу у сні, і деякі дослідження вказують, що це включає періоди, коли жінки потребують до 10 годин сну для повного відновлення.

Так шо, дівчатка, у будь-якій незрозумілій ситуації – ви знаєте що робити ?
Elena Borovik

от є люди, які з перших хвилин знайомства ставлять себе в «страждальну» позицію і так як вони страждаючі, то їм має надаватися підтримка і допомога за замовчуванням. Чогось саме ці люди найбільш вдало в тому житті влаштовуються. Ну а ти ж видно, що сильна жінка і сама якось, іди працюй?

#думкивголос

...Я вважаю, що розщеплення аналогічне до вродженої реакції пташеня на сприйняття малюнка крил яструба. Реакція пташеня — бігти, а не нападати на яструба (якщо він не загнаний у кут), тобто відокремити себе від небезпеки (Lorenz, 1937; Tinbergen, 1957).

Я розумію розщеплення як аналогічний біологічно детермінований спосіб керування небезпекою.

...Проекцію можна розуміти як спробу у несвідомій
фантазії усунути внутрішню небезпеку шляхом локалізації небезпеки у собі, тобто, відокремлення себе від неї, якби вона знаходилася в іншій людині.

Інтроекція використовується для того, щоб відокремити цінний зовнішній об'єкт від небезпечного, локалізуючи той чи інший з цих
зовнішніх об'єктів у собі і цим захищаючи цінний об'єкт.

Заперечення відокремлює людину від небезпечного об'єкта за допомогою такого емоційного до нього ставлення, якби вона була вже знищена.

...Необхідно мати на увазі, що для пацієнтів, які функціонують переважно в параноїдно-шизоїдному режимі, думки та почуття є відчутними об'єктами та силами, які з'являються, зникають, забруднюють, трансформують, руйнують, рятують, тощо.

Наприклад, пацієнт, який перебуває в параноїдно-шизоїдному режимі, може трясти головою, щоб позбутися болісних почуттів, або може буквально викласти свої думки в листі і відправити лист тій людині, яка повинна утримувати ці думки, або може попросити зробити рентген, щоб побачити всередині себе те, що зводить його з розуму...

Розщеплення - це бінарне впорядкування досвіду, тобто розподіл досвіду на категорії задоволення та невдоволення, небезпеки та безпеки, голоду та насичення, любові та ненависті, «я» і «не-я» тощо.

Розщеплення – це спроба досягти безпеки шляхом
встановлення дистанції між загрозливими та перебуваючими під загрозою аспектами себе та своїх об'єктів.

Джерело: Томас Г. Огден. Матриця психіки Об'єктні відносини та психоаналітичний діалог

вдячність не можна нав‘язати, це відчуття або є або його немає, а коли людина робить вам непрохану послугу і потім вимагає вдячності, то це по іншому називається

Прекрасне з сьогоднішнього конгресу нейронаук:

«Було проаналізовано ефект плацебо від 1980-го до 2015-го року. Якщо ви уважно подивитеся як зростає ефект плацебо… Якщо він так далі буде зростати, то ще через 20-30 років ефект плацебо буде більшим ніж ефект від медикаментів. Тут стоїть питання: а для чого тоді медикаменти або психотерапія?» проф. М.М. Орос.

Тут мені пригадалось ще одне не менш цікаве дослідження Norcross & Lambert 2011 року, яке виявило, що ефективність психотерапії залежить на 40% від того, що відбувається в житті клієнта поза кабінетом, 15% від його очікувань (самонавіювання), 30% від особистості психотерапевта та терапевтичного альянсу і на 15% від методу, техніки.
Тобто якщо ті 30% альянсу поділити навпіл, виходить, що 70% факторів ефективності терапії лежать з боку клієнта.

Можна звести все до очевидного висновку, що «ефективність терапії залежить від різних факторів, більшість з них - зі сторони клієнта». Але з чим може бути повʼязаний ріст плацебо? Які ваші думки?

До речі, як би це дивно не звучало, але саме масове поширення тривожних розладів теж цілком може йому сприяти, бо такі пацієнти легше піддаються навіюванню.
Mila Grebeniuk

Щоб відрізнити звʼязок від відносин, запитайте себе, чи знає людина про ваш емоційний стан і субʼєктивні переживання. Без цього інтересу, що свідчить про емпатію, між вами може бути звʼязок, але не люблячі стосунки.
(Ліндсі К. Гібсон)

Той, хто хоче щось прояснити, йде до маргінесу, як «зла, невихована і психічно неврівноважена людина».
(секретик – він готовий до того, що його туди віднесуть, тому що це є менш важливим, ніж його власна гідність і самоповага) і це – частина його відповідальності - те, що він готовий інвестувати у просування справи.

Далі – погані новини:

1. Справжніх дорослих дуже мало. Див. закон Парето.
2. Собака рано чи пізно прокидається.
3. Собака краща за вовка.

А зараз - хороша:

Тактично "виграє" той, у кого більше нарцисизму.
Стратегічно, у дальній перспективі, він програє.

Ганна Федосова

В. Сатир вказала на 5 комунікативних стилів, властивих людям. Це запобігливий, обвинувальний, розважливий, відсторонений та правдивий. У правдивого єдина вада – оточення не готове чути правду. Решта чотири стають у нагоді, коли відповідальності слід позбутися. Тобто люди не готові говорити правду. Про себе. Тут вже фортецею постають їхні уявлення про себе.

Запобігливий:

Я – найбідніше створіння у світі. Не ображай мене. У мене – найстрашніша історія, найжахливіша доля , і мене ніхто не любить. Всі – злі.
(послання: «Щоб я не робив – реагуй тільки приязно». Нейтралізація, стриноження партнера. Він одразу стає щось винним, тому що живе начебто краще і у нього не було важкого дитинства).
- Ти – такий страшний, чарівний, впливовий, найгарніший і найрозумніший, як Соломон і Шеба, мир і щастя з ними обома! Ти це зроби, бо ж я не вмію. У мене – лАпки (влада – у того, хто намагається керувати знизу, відповідальність – у того, кого назвали Шебою – якщо клюне на цю звабу).
Зазвичай ті, хто впроваджує такий стиль уникнення відповідальності, виявляють пасивну агресію.
Якщо їм відмовити - ображено плачуть і йдуть жалітися. Прямо допомоги не просять, закладаючи основу для трикутнику Карпмана і співзалежних стосунків. Далі за ними можна роками бігати, а вони триматимуть бігуна на співзалежному гачку, і ображатися то на те, що він недостатньо швидко біжить, чи щось відстав, і його вкрила дорожня курява, або ж він дозволив собі втратити втікача з поля зору.

Обвинувальний:

« - Я злюся, тому що порушив наші домовленості. Не прийшов вчасно. Не віддав борг. Вкрав у мене улюблену чашку. І мені важко тобі довіряти.
- Ти мав мені нагадати. Я не зобов’язаний все пам’ятати. Щодо боргу – я не думав, що ти така меркантильна. Щодо чашки – ти ще скажи, що я євреїв вигнав в пустелю. Це така дрібничка – чашка, а ти роздуваєш слона з мухи, обійдешся без неї, мені вона була потрібна більше, ніж тобі. Піди купи нову, чи жлобишся? Я ще п’ю через тебе. Це ти мене довела!»

- (тут влада над стосунками переходить до авторитарного, хамовитого партнера. Відповідальність – до того, хто НЕ порушував домовленостей. Права – у того, хто звинувачує. Обов’язки – у того, хто приходить вчасно).

Розважливий:

«Ми не знаємо достеменно, хто там правий, а хто – ні»; «Я не можу бути тут об’єктивним, я – жива людина!», «Всі ми – люди….», «Я обов’язково допоможу тобі. Після свят. Яких? Після всіх. Ось квитанція», «Котра година? Звернися краще до когось іншого, я не певний, це ж треба довести, що у мене точний годинник».
(уникнення відповідальності у спосіб тотального знищення власної суб’єктності і авторства. Але ж чого не зробиш заради того, щоб не будити сплячого доггі?)

Відсторонений:

- Я в цьому нічого не розумію. Давайте не будемо про політику/твої психологічні штучки/ твої жіночі забаганки. У мене – зайнятість, я замислився щодо Вічності, збираю крижаний пазл.

І класичний, на жаль, діалог:
« - Ой, який ти сміливий молодець! Я так тобі вдячна! Ти так все їм правильно сказав!
- Чому ти не підтримала мене, якщо ти була там присутня, була згодна з моїм баченням і могла висловлюватися? Чому ти кажеш мені все це в кулуарах?
- Так а ти норм впорався сам/ Не люблю шкандалів / Що б трапилося ще від мого відгуку? І так все було зрозуміло! / Я не хочу псувати стосунків з Василем і Василиною……/ Ти так чудово виглядав і звучав, я не хотів псувати враження, тому що кажу щось недолуге / Що ти прискіпався? Я тобі подякувати хочу, а ти – невдячний і наїхав на мене / Всі подумають, що я ідіот і хам…/ у мене - кар'єра і т.ін.».

Сюди ж мовчання, нарцисична ретрофлексiя.

Два останніх стилі - фактичний саботаж спільної справи, який не визнається.

Відповідальність за погіршення стосунків – у того, хто обрав висловитися. Все решта зливається в кулуари, як в каналізацію.
Зрідка кажуть правду: «Мені було соромно», «Мені було страшно».
Але дуже, дуже зрідка.

У наведених випадках люди зберігають своє уявлення про себе, як про хорошу людину. Не злу, виховану і в цілому чесну.

виявляється саме складне-це любити і відноситися зі співчуттям до себе навіть коли нічого корисного не робиш.

#психотерапевтичне

цей день настав!?
по результатам дослідження, проведеного на 52702 паціентах доказано, що КПТ не єдиний ефективний метод психотерапії, а саме:

CBT was significantly more effective than other psychotherapies, but the difference was small (g=0.06; 95% CI: 0-0.12) and became non-significant in most sensitivity analyses.

Тож якщо я ще раз почую про єдиний самий доказовий метод?

https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36640411/

PubMed

Cognitive behavior therapy vs. control conditions, other psychotherapies, pharmacotherapies and combined treatment for depression:…

Cognitive behavior therapy (CBT) is by far the most examined type of psychological treatment for depression and is recommended in most treatment guide-lines. However, no recent meta-analysis has integrated the results of randomized trials examining its effects…