Свято "Білої Квітки" очима дітей☀️
Музикальний фото і відео перегляд основних моментів свята "Білої Квітки". Зйомки та монтаж учениці Недільної школи Благовіщенського храму?

Любов врятувала всесвіт, вона припинила застарілу на землі ворожнечу, вона з'єднала землю з Небом, вона зробила людей ангелами??

Іоанн Златоуст

Завжди просіть Бога про все, що вам потрібно, не бентежтеся думкою, що негідно Йому посилати молитви про повсякденні потреби. Як малі діти, простягайте до Бога руки, завжди просіть про все без збентеження, просіть те, що потрібно вам, з дитячою довірою, чекаючи на допомогу у всьому, що не противно волі Божій.

☦️ Свт. Лука (Війно-Ясенецький)

⛪12 червня – Віддання Пасхи.

⚜Віддання (з грецької «віддача, повернення») Пасхи або іншого свята - це останній день попразднства.

⚜У Віддання свята відбувається урочисте богослужіння з молитвами і співами, які співалися у сам день свята.

⚜Богослужіння Віддання Пасхи практично повністю збігається з богослужіннями Світлого тижня.

⚜Віддання Пасхи святкується за день до Вознесіння Господнього.
З церковної історії відомо, що віддання найголовніших християнських свят, таких як Пасха, Різдво і Трійця почали вшановувати ще у 4-му столітті, пізніше відповідний уставний порядок був прийнятий у теперішньому вигляді.

⚜Післясвято Пасхи триває протягом сорока днів, адже за переказами Церкви, Господь після Воскресіння із мертвих, перебував у ці дні на землі і неодноразово являвся Пречистій Своїй Матері і апостолам.

?Тропар
Христос воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав.

11 червня — день пам’яті святителя Луки, архієпископа Сімферопольського і Кримського??

Святитель Лука (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився 27 квітня 1877 в місті Керчі в шродині аптекаря. В дитинстві захопився малюванням, але художником не став, вирішивши вибрати іншу професію.

У 1898 році Валентин вступив до Київського університету на медичний факультет, з усіх навчальних предметів він вважав за краще анатомію. Після закінчення університету збирався стати дільничним земським лікарем, щоб допомагати бідним людям. Але доля розпорядилася інакше.

В 1904 році відправився на Далекий Схід. Там почалася практична діяльність молодого хірурга. Тут же він зустрів Ганну Василівну Ланську — свою майбутню дружину. У зв’язку з науковими дослідженнями за своїм фахом через деякий час Войно-Ясенцкий повернувся в клініку відомого вченого П. І. Дьяконова.

Щоб утримувати сім`ю Войно-Ясенецький поєднував наукову діяльність з лікарською практикою в різних селах і містах.
У 1917 році родина майбутнього святителя перебралася в Ташкент, у зв’язку з туберкульозом легень дружини Войно-Ясенецького.

Після смерті дружини Войно-Ясенецький повністю поринув у роботу, але при цьому постійно відвідував церкву, виступав на богословських зборах. Його промови справляли велике враження на прихожан.

Одного разу єпископ Ташкентський і Туркестанський Інокентій (Пустинський) сказав: «Лікарю, вам треба бути священиком!», І Валентин Феліксович, не роздумуючи, відповів: «Добре, Владико! Буду священиком, якщо це завгодно Богу! ». У буремні часи святитель не побоявся прийняти сан і служити Богу. Отець Валентин вдало поєднував священство з діяльністю вченого і хірурга.

У 1923 році священик Валентин прийняв важливе рішення стати монахом. Постриг таємно звершив єпископ Уфимський Андрій (князь Ухтомський), назвавши святителя ім’ям апостола, євангеліста і художника Луки. У тому ж році святитель став архієреєм.

За свою віру святитель тричі заарештовувався і був відправлений на заслання. Але й там він лікував хворих.
Незважаючи на тортури і знущання під час третього арешту в 1937 році, єпископ Лука відразу після початку війни на прохання влади став головним хірургом красноярського евакуаційного госпіталю.

У 1942 році єпископ Лука був зведений в сан архієпископа.
На кримську землю архієпископ прибув в 1946 році. Тут його зустріли різні проблеми: післявоєнна розруха, закриті храми, відсутність священиків. Багато сил доклав Владика, щоб навести порядок в єпархії: перешкоджав закриттю старих храмів, відкривав нові, від священиків вимагав суворого дотримання церковних правил, постійно боровся з єрессю сектантства.
При цьому святитель не залишав медичну практику, консультуючи і оперуючи в Сімферопольському військовому госпіталі.

Владика володів безцінним даром: з вражаючою точністю ставив діагнози, а також міг передбачати майбутнє. У своєму будинку (по вулиці Курчатова, 1) архієпископ безкоштовно приймав хворих, які до цих пір з вдячністю згадують його.

Авторитет Владики був такий високий, що хворі підчас богослужіння намагалися доторкнутися до його облачення, вірячи, що лише це допоможе їм подолати недугу.

Земне життя архієпископа Луки закінчилось 11 червня 1961 року, в День Всіх Святих. Він був похований в Сімферополі на цвинтарі біля храму Всіх Святих. І після смерті святий Лука продовжував допомагати хворим: молитва біля його могили, земля і вода, взяті з неї, приносили зцілення.

22 листопада 1995 рішенням Синоду Української Православної Церкви архієпископ Сімферопольський і Кримський Лука причисленний до лику місцевошанованих святих. 20 березня 1996 мощі святителя були урочисто перенесені в кафедральний Свято-Троїцький собор, де вони спочивають і понині, здійснюючи дива зцілення.

Цього дня було здійснено навколо Москви хресну ходу з чудотворною Володимирською іконою Божої Матері та іншими шанованими образами Богородиці (Смоленської та Іверської). Героїчно бився в цій битві і Єлисаветградський гусарський полк.

Таким чином, з 1766 р. побудована греками в м. Єлисаветграді дерев'яна церква виражала навіть у своїй назві надії та сподівання православних грецьких купців та членів їх сімей на допомогу Пресвятої Богородиці через Її чудотворний образ у захисті нашої землі від татарських набігів, у зміцненні православ'я держави і через це у звільненні Греції від турецької ярма. А кам'яний храм, збудований у рік перемоги над Наполеоном, перемоги над антихристиянськими силами світового масштабу, тим більше наголошував на заступництві Богородиці за православні народи...

Після Другої світової війни та руйнування богоборчою владою кафедрального Успенського собору, церква Володимирської ікони Божої Матері отримала статус кафедрального собору та була перейменована на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

ОСЬ ЗАМІТКА З ГАЗЕТИ "ГОЛОС ПІВДНЯ" ЗА 1908, ЗНАЙДЕНА В АРХІВІ.

(ГАКО, «ГОЛОС ПІВДНЯ », № 121, ЧЕТВЕР 22 ТРАВНЯ 1908, СТОРІНКА 3)

ХРАМОВЕ СВЯТО.
ВЧОРА, У ДЕНЬ СВ. ЦАРЯ КОСТЯНТИНА ТА МАТЕРІ ЙОГО ОЛЕНИ МІСЦЕВА ГРЕЦЬКА (ВОЛОДИМИРСЬКА) ЦЕРКВА СВЯТКУВАЛА СВОЄ РІЧНЕ СВЯТО. ЦЕРКВА БУЛА ПЕРЕПОВНЕНА ТИМИ, ХТО МОЛИТЬСЯ.

Протоієрей Євгеній Назаренко, Олександр Мануйлов.