Чи варто мені писати книгу?

Подібне формулювання я вважаю маркером зрілості.
Що людина зафіксувала власне бажання написати книгу, але хоче зрозуміти, чи це її мрія, а не чужа? Чи це справжня мета, а не штучна? Чого вимагатиме ця ціль і як підготуватися до написання книги?

“Чи варто мені писати книгу” — це запит-випробування для мене. Я слідкую за тим, щоб жодним чином не підштовхнути на конкретну відповідь.
Не вплинути на висновок.
Не додати особистих переконань, упереджень чи когнітивних викривлень на одну з шальок терезів. Натомість прагну створити простір, де людина сама собі відповість.

Так, я впевнена, що написана книга — цікавий досвід та потужний тренінг особистісного зростання, але на консультації я займаю нейтральну позицію: не рекламую книгописання як таке, що потрібно усім, завжди наводжу аргументи і “за”, і “проти”, пропоную альтернативу, а ще — звертаю увагу на формулювання та емоції авторок. Бо саме там і живе їхня власна, глибоко захована відповідь.

Іноді запитання “Чи варто мені писати книгу” може бути зовсім про інше. Про брак підтримки і впевненості — “переконайте мене, що я можу і навіть маю обовʼязок написати книгу”.
І тут я з одного боку усіляко захищаю право кожного писати, але розумію, що зовнішнього, навіть доволі авторитетного дозволу писати книгу замало. Аж поки людина сама собі не дозволить: писати, називатися письменницею, вважати свій досвід, знання чи історію настільки цінною, щоб нею ділитися.

Чи варто вам писати книгу? Відповідь знаєте тільки ви. І вона може змінюватися разом з часом, з обставинами, з тим, як змінюєтеся ви самі. А я завжди підтримаю вас на письменницькому шляху, якщо ви його оберете ❤️✍🏻

P. S. Я готую зміни в структурі своєї практики як книжкової менторки і викладачки письменницької майстерності. З жовтня підвищиться вартість індивідуальних консультацій і зменшиться кількість вільних слотів, але незабаром зʼявиться груповий формат роботи (у тестовому режимі) та нові майстер-класи, що продаватимуться у запису. Сподіваюсь, що ви знайдете серед моїх освітніх продуктів та послуг ті, що вам пасують.

Одна з моїх клієнток працює над фінальним розділом роману. І я знов бачу те, з чим стикалась сама і інші автори, яких я консультую.

Остання книжкова миля.

За крок від завершення рукопису. Один розділ, або заключна сцена, епілог чи навіть останнє речення.
Вже бачиш крапку після фінального слова і уявляєш магічні числа праворуч — число, місяць, рік, коли був дописаний твір.
І н-і-я-к не можеш його врешті-решт написати!
Ставиш на паузу, прокрастинуєш, або ще гірше — пишеш і видаляєш…

Якщо ви в цій точці, обіймаю.
Остання миля дається важко багатьом.
У цього феномену безліч причин.

І природня втома, бо після енної кількості тисяч знаків вже хочеться нарешті відпочити.

І інша оптика, крізь яку ви дивитеся на свій текст. Оскільки за час написання ви як письменниця зросли, а разом з вами — і ваші вимоги до власного тексту. Вже написані розділи здаються посередністю. “Навіщо мені дописувати пересічну, сіреньку книгу?”

І побоювання. Того, що потрібно буде робити далі. Редагувати текст. Стукати в електронні двері видавництв. Промотувати книгу і бути публічною. Страх змін — потужний стопер.

А ще буває дуже зрозуміле небажання розлучатися зі світом та героями. Хоча й такою великою ціною — недописаною книгою.

Як собі допомогти? Ось декілька думок:

— Завершена робота — важливий внесок у письменницьку впевненість. Знати про себе, що ви вмієте доводити справу до кінця, багато важить. Спробуйте домовитися з собою, що головне — дописати хоча б щось абияк! Відредагувати і покращити можна все, окрім ненаписаного.

— Робота над книгою нерозривно повʼязана з відпочинком від книги. Чи ви його плануєте? Спробуйте зробити фіксовану паузу — тиждень, два чи місяць, але потім пообіцяйте собі дописати рукопис. Можливо, ви сильно засумуєте за власним текстом, накопите сил і завершите почате.

— Картинка майбутнього, яка вас вабить, здатна підтримати протягом останньої милі. Уявіть те позитивне, що станеться з вами після завершення рукопису. Примірник з вашим прізвищем і світлиною? Автограф-сесія? Мерч за мотивами книги? Надихніться цією візуалізацією і зробіть черговий підхід до тексту.

Проходили останню (книжкову і не тільки) милю? Чим собі допомагали? ❤️✍🏻

Консультація №1. Життя і рукопис. Як у художньому тексті передавати діалоги з життя і що робити, якщо прототип героя, відома людина, є мудаком? Називати його ім'я чи вигадати псевдонім?

Консультація №2. Побудова палітри другорядних персонажів, різні типажі і їхні функції. А ще — який величезний потенціал для розкриття у рукописі має кожна біографічна деталь! (Натяк: пропрацьовуйте життєві шляхи навіть епізодичних героїв ?)

Консультація №3. Ведення телеграм-каналу. Раптом обговорення звернуло на майбутню дитячу книгу ) З чого розпочинати? Як співіснує одна тема і різні ідеї?

Консультація №4. Остання книжкова миля. Рік продуктивної роботи над рукописом. До завершення залишається усього один-два розділи, і раптом прокидається синдром самозванки, вмикаються американські гірки самооцінки від «це геніально» до «це лайно», а стрілка на датчику письменницької майстерності постійно ковзає біля нуля. Якщо ви теж на цьому етапі, моя вам підтримка — згодом напишу окремий допис про те, як собі допомогти.

Консультація №5. Назва для нонфікшн-книги. Чи має вона подобатися авторові? Як власноруч вигадати назву для книги? Тут я завжди ділюся з авторами моїм робочим зошитом «Як придумати назву».

Консультація №6. Використання особистого листування у романі. Чи потрібно брати дозвіл у співрозмовника? Чи дійсно реальні діалоги краще вигаданих (спойлер: і так, і ні) і з чого почати редагування власного рукопису?

Консультація №7. Три прості письменницькі інструменти, які суттєво покращать будь-який текст. Про них я докладно розповіла у майстер-класі “Я бачу, вас цікавить письмо”, можна придбати запис.

Консультація №8. Підготовка до виступу на жіночій конференції. Пошук особистої історії і головного меседжу. Формулювання теми і тез. Розробка самопрезентації для профіля спікерки.

Консультація №9. Тексти для соцмереж. Чи варто вести два екаунти — професійний і особистий? І чи має різнитися наша інтонація в залежності від амплуа?

Консультація №10. Ідея для книги. Як визначитися з задумом для книги, якщо маєш їх декілька? Які критерії допоможуть прийняти правильне рішення?

Консультація №11. Як написати книгу, коли тобі 86 років і ти не дуже товаришуєш з компʼютером? Пишаюся моєю дивовижною цілеспрямованою клієнткою, яка хоче написати книгу про свою професію. Надихаюсь тим, що вона затребувана фахівчиня, яка досі практикує і має запатентовані методики. А ще вона замовила примірник (з автографом!) моєї книги «Будні копірайтера», вже прочитала і надіслала мені схвальний відгук ☺️

Консультація №12. Підготовка презентації для видавництв. Разом з авторкою шліфували синопсис, описували місце книги на книжковому ринку і її переваги у порівнянні з конкурентними творами, обирали найкращі цитати з рукопису і наводили відгуки бета-рідерок. А ще пропрацьовували нетворкінг-список — до кого з представників видавництв можна постукатися особисто.

Консультація №13. Інформаційний продукт. З чого розпочати його створення і на які питання варто собі відповісти.

Консультація №14. Як описувати важкий досвід під час війни так, щоб текст, незважаючи ні на що, лунав життєствердно? Як передавати складні, контроверсійні емоції? І як позбавитися самоцензури і зберегти авторську відвертість?

Консультація №15. Пропрацювання концепції фотокниги. У яких стосунках можуть бути світлини і тексти? Які є варіанти побудови структури?

Тішуся, що книжкові консультації — це набагато більше, ніж розмови про тексти. Радо допоможу вам з вашим запитом ❤️✍?

На життєвих перехрестях, на розвилках вибору, є особлива людина, думка якої мені надважлива.
Вона завжди поруч, відкрита для спілкування, готова допомогти. І головне — вона знає відповіді.
Ця людина — я сама.

Але як же ж складно знайти час для бесіди з собою!

Почути свій голос, без супроводу сповіщень.
Побачити свої сенси, поміж чужих дописів в соцмережах.
Відчути свої потреби, не реагуючи на тригери в темах електронних листів.
Виділити час і простір для тет-а-тет комунікації з собою.
Прислухатися, зважати, не знецінювати.

Якщо не організовувати собі зустрічі з собою, залишишся там, де неварто, продовжуватимеш робити те, що виснажує, звернеш в помилковому місті або пройдеш повз щось дуже цінне.

Форматів самоспілкування чимало. Прогулянка в красивому, тихому місці, творчі побачення, стратегічна сесія для себе, психотерапія, ранкові сторінки чи інші письменницькі практики, як от моя улюблена — лист собі у майбутнє. Нещодавно написала черговий і прочитала минулорічні. Закарбована у літерах self-еволюція. І в останніх рядках найсвіжішого листа сформулювала напрямок, у якому прагну йти.

P. S. Дивуюсь, але на письменницьких консультаціях автори якраз знаходять час для себе — обговорити важливе, значуще, актуальне. Те, що в глибині, але мріє дістатися поверхні. Замість “як писати краще” ми рухаємося у бік “як краще розуміти себе” і навдивовижу це сприяє якості тексту.

Моя присутність делікатна — створювати атмосферу прийняття і безпеки, вчасно ставити потрібні запитання, фіксувати протиріччя, відзеркалювати і формулювати почуте. Майже без саморозкриття, тільки зрідка доречні приклади з особистого досвіду. Запрошую ✍?❤️

Малесенька рожева гиря зі сміховинною вагою у 4 кілограми.
Повертатися до фітнесу після кількарічної перерви — незвично, незручно і соромно.
Досягнення обнулені.
Техніка виконання втрачена.
Інструктаж з користування тренажерами забутий.
Навіть спортивного екіпірування не залишилося. Кросівки Joma 38-го розміру позичила в сина, він з них вже виріс.

Якщо ви обіцяли собі регулярно публікувати дописи у соцмережах, але зупинилися…
Якщо ви оголошували гучний проєкт, а теперь закинули його…
Якщо ви давно не бралися за свій рукопис…
Повертайтеся.
Попри дискомфорт, страхи і сумніви.

Напишіть кілька слів. А потім ще кілька слів. І ще кілька.
Не підвищуйте планку щоразу, насолодіться регулярністю.
Потім напишіть рядок. І знову кілька слів. І знову рядок.
А потім декілька рядків. І колись все це перетвориться на сторінку, на розділ, на частину. І стане рукописом.

До великих досягнень ведуть маленькі кроки. Але, на жаль, маленькі кроки невидовищні. Вони помірні, однакові, нудні. Їхня краса впадає в око тільки тоді, коли безліч кроків трансформується у результат.

І якщо вам потрібна попутниця на шляху створення контенту — неважливо, це книга, телеграм-канал чи рілзи, приходьте на консультацію за розумінням, підтримкою і допомогою.

Кращий день, щоб вірити в себе — сьогодні.