ОЛЕГ КОЦАРЕВ

---
гнатися за луною від клавіші
бути котом
класти печатку на знак

ПІДДАШШЯ

У круглому вікні піддашшя
Висить лице на стелі;

Це з нього квочка засміялася?
Чи, може,
В цьому світі ще щось є?

СИНІЙ ПІСОК

Північ завжди — імітація півдня,
серед-
земноморить
глиця під гнутими, майже поліськими соснами,
кручу піщану, будь дурнем, спробуй переконати,
що — не скеля вона.

Що за чудовий проект!:
довоєнну футболку вкрив мох,
а майже морозну тропічну монету місячну
засипає синій пісок.

ХТОСЬ ПОРОЖНІХ ДВЕРЕЙ

у дверях порожніх
виросли двері

хтось срібний
точніше
у срібному хтось
майнув

ми так смикнулись
що не спіймали
бодай хвіст його
бодай щось його
бодай щось когось
хтодай

у порожній п’яній пічці дверей

СТІКАТИ ДО ОЗЕРА

Поцілунок на кордоні сирного запаху:
у прощання? у привітання? в повітря? в брову?

Опісля іти у звук кленово-готичної церкви,
щоб заснути на лавочці,
церква порожня,
церква тверда,
церква справжня.

Кавуновий жовтневий запах
стікає згори до озера по схилах струмками,
пишучи напрямки та стежки
контррельєфними знаками,
повертаючи біля дерева,
де намацати можна серпанок
як ознаку життя іншого,
життя не нормального,
дослухайте під листям назви без не.

Істина калюж долає взуття.
Істина озера повільно крутиться.
Десь язик диску означить:

Розділений острів не впав.

ВХОДИНИ В СТІНУ

Входимо в стіну грибного запаху
не наскрізь, не вздовж,
але за дотичною.

Запитання наше:
як перейти, не розірвавши, але розсунувши,
як подолати, та не перемогти?

Невидима, неосяжна стіна.
Рух чого?
Просторе, як ти?
Кіт занюхався рушником, забутим моржами на березі
чи, може, на дереві.

---
груди грибів
щойно гойдались а вже завмерли але не замерзли

груди грибів облизані вкушені вакуумні

груди грибів пропонують дозволити собі сповільнитися
замислитись не зосереджуючись
дозволити вийти на сцену лисиці
дозволити їй прискоритись

НОВА ПОРЦІЯ

поїзд заповнив небо
слухати й не розуміти швидкісну мову
торохкотіти язиком
задихатися
не розуміти кивати головою веселішати

диво: вокзал що був за чотири квартали звідси
наближається
з кожним вагонним сенсиком мінус сто метрів
здається зараз вокзал заїде просто сюди
вміститься у скляному шоколадному магазині

усе задихнеться все побіжить разом
зі звуком його
зупиниться біля ідеї мосту
дивитиметься все ще пританцьовуючи
вслід важкому поїзду
що везе
нову порцію війни

ОСЬДЕ МИ МОЖЕ З ЦЬОГО БОКУ ВДАСТЬСЯ ВХОПИТИ ЗА ЩОСЬ НЕВЖЕ НЕВЖЕ НЕВЖЕ

острів з собою
з’-
єднався

припини і

цього
досить