​Таємничий потяг, що мчить у місце, дивніше за Гонконг — «Дикі дні» Вонґ Карвая. Ця рецензія вперше з'явилася у збірці кінорецензій Пак Чхан Ука The Discreet Charm of Watching Movies у 1994 році

All we know about the characters is their past, and their past is more like a chaotic dream than a fond memory. Better than a nightmare but darker than a sweet dream, Days of Being Wild is an enigmatic and trancelike fantasy.

⚡Кабмін звільнив Марину Кудерчук з посади голови Держагентства з питань кіно, тимчасово її обовʼязки виконуватиме Юлія Шевчук, повідомив представник уряду в Раді Мельничук.

електрохарчування настільки мало, що нічого не встигаєш робити. Якось вже дописую другу частину з Докудейз після представлення в Будинку кіно, журналу "кіно-кола" (епічно мали 2 години гортати pdf файлик, світла не було, тож переважно чоловіки говорили про минуле) що класік смішно-до-абсурдного було, а насправді сумне та обнадійливе повернення визнаного журналу в менцентричній обгортці... сподіваюсь з другим випуском виявиться бажання в її купівлі, а поки бажання зникло

«Фрагменти льоду» реж. Марія Стоянова — одне з улюблених було, дивився двічі, та ще більше отримав питань ніж тихих захоплень. Сподіваюсь побачимось з Марією найближчим часом та обговоримо інтимні аспекти VNS форми кіна в Україні

«Knit's island» Ekiem Barbier, Guilhem Causse та Quentin L'helgoualc'h — представляють цікавий перехід зі світу відеоігор, за яким глядачі зазвичай спостерігають на Twitch чи Steam, на глибоке дослідження гри «DayZ» на великому екрані.

Досліджуючи парадигму звільнення, повільно тягнучи нитку оповіді, ми помічаємо, як спостереження за екзистенціальними процесами аватарів стає дедалі важчим з кожним переходом. Кожен режисер, грає свою власну роль, намагаючись зрозуміти, що спонукає людей об'єднуватися в спільноти, до яких вони не належать у (не)реальному світі. Яких сенсів шукають, загублені в тумані пандемії або ж в прагненні бути кимось іншим, ким не можуть стати в реальності через інтроверсію чи професійні обмеження і т.д.

Режисери використовують антропологічні синергії, затягнуті в умовні ігрові 900 годин блукань та взаємодій, а їхній підхід відзначається аполітичністю (відсутність зброї) в контактах з ворожими персонажами. Але, як і в реальному світі, не завжди можна залишитися живими перед радикальними спільнотами.

(можна безкоштовно побачити з вересня в онлайн кінотеатрі Scope)

«Nice Ladies» dir. Марія Пономарьова — талант має передісторію. А фільм режисерки, нажаль, перетворився з дослідження групи черлідінгу, на особисту рефлексію міграції...

«Monogamia» dir. Ohad Milstein — не можу сказати, що мав упередження до перегляду, але настільки бездарного монк'юментарі вже давно не бачив, і змушувати себе дивитися до кінця було стустошуючим. Хоча окреслення бездонної порожнини між героями починалися гарно. А далі думає — треба ж зняти інтимну історію зцілення, але в якому напрямку? Абсурдно вологого фанфіку про стосунки батьків)

«Invisible Nation» режисерки Ванесси Гоуп — це американський погляд на становлення тайванської нації. Він не відкриває нічого нового для глядачів, знайомих з Тайванем, і вже навіть втрачає актуальність, оскільки тайванці перестали дивитися на США крізь рожеві окуляри та більше орієнтуються на власні сили або на країни зі схожими проблемами

«Невидима нація» все більше нагадує політичну кальку "президента з народу", і кадрів у стилі Зеленського достатньо. Ми бачимо дуже милі сцени з пані Цай Інвень, яка вже втретє перемогла на виборах. Незважаючи на критику, фільм історично добре структурований, але недостатньо деталізує роль США у здачі Тайваню КНР після Другої світової війни

Коли показ зупинили приблизно на годину через переключення з генератора на мережу, темряву червоної зали заповнили спека й задуха. Люди, від нудьги чи то цікавості, почали викрикувати, запитуючи у ведучих про стосунки України і Тайваню. Один чоловік викрикнув, що в цей день річниця подій на площі Тяньаньмень у Пекіні. Хвиля розчарування пронеслася залою, почувши, що Україна не підтримує незалежність Тайваню. Раптом пролунав жіночий голос: "Що ми можемо зробити, аби Україна визнала Тайвань?"

Добре пам'ятаю момент, коли у фільмі лунають слова про те, що тайванців дуже легко образити, якщо зачіпати питання національної ідентичності. Тоді Ваннесі пробує порівнювати ситуації наших країн, влучно, і не дуже. Наступна сцена в Україні на фронті 2022 року, пізніше на картографічній вставці, видно Крим у складі Росії — це викликало обурення в глядачів. І хоча кадри з України Ванессі надав режисер «Зими у вогні», проконсультуватися щодо карти не вдалося, враховуючи, що анексії вже 10 років.

#DocudaysUA2024 2/4

КІНО-КОЛО

Вийшов друком журнал «КІНО-КОЛО» — КІНО-КОЛО

Вийшло друком перше число відновленого часопису екранних мистецтв «КІНО-КОЛО».  «Професійне друковане видання — свідчення зрілості мистецької галузі. Це мотивує нас як видавців до розвитку профільних мистецьких часописів, яких на сьогодні вже три! «Медіахолдинг…

У четвер відбулася церемонія нагородження на DOCUDAYS UA 21. цього тижня напишу короткі тексти про переглянуте (крім коротких метрів) пізніше, ближче до широкого прокату деяких фільмів, вийде розлогий дослідницький текст та інтерв'ю з режисеркою (можливо, вони вийдуть і раніше)

#docudays_ua2024