18 квітня – пам’ять святих мучеників Агафопода диякона і Феодула чтеця

☘️На поч. IV ст. Римська імперія розпочала великі гоніння на Церкву Христову. Зокрема в місті Салоніки більшість християн намагалися уникнути переслідувань. Лише старець диякон Агафопод і юний чтець Феодул продовжували відкрито проповідувати Євангеліє.

☘️Коли святих привели до міської влади, вони засвідчили: «Ми – християни!». Правитель міста вирішив зламати їх дух поодинці, сказавши Агафоподу: «Твій товариш вже приніс жертву богам». На що диякон відповів: «І я, як Феодул принесу жертву Єдиному Істинному Богу і Сину Його Ісусу Христу, а не цим бездушним ідолам»

☘️Багато в’язнів прийняли християнство коли побачили незламність сповідників віри. Чисельні страждання перенесли мученики, але Господь не полишав їх і укріпляв.

☘️Одного разу святим було видіння: вони пливуть на човні, який під час бурі зазнав руйнування; затонули всі, лише Агафопод і Феодул в білих сяючих ризах дісталися берегу.

☘️На ранок сповідники віри засвідчили мучителям, що за Христа готові перенести всі приготовані їм тортури. Страждальців зв’язали і кинули в море. І хоча святі загинули, хвилі викинули на берег їх тіла навіть без ланцюгів.

12 квітня — пам’ять святителя Софронія, єпископа Іркутського
☘️Святитель Софроній народився в місті Березань на тодішній Полтавщині. Отримав освіту в Київській духовній академії, де в той час навчалися два інших майбутніх святителя – Іоасаф, єпископ Білгородський і Павло, митрополит Тобольський.

☘️Монахом він став у Красногірському Покровському монастирі, де згодом 12 років був ігуменом - старшим в цій обителі. Подвижницьке життя, суворе благочестя, мудрість в управлінні монастирем, освіченість Софронія стали відомі далеко за межами Полтавщини. І з часом подвижника перевели в сані архімандрита до Олександро-Невської лаври.

☘️З 1753 р розпочинається єпископське служіння святого Софронія. Він їде в найбільшу в ті часи за територією Іркутську кафедру.

☘️Покликаний на апостольське служіння з любов’ю і рішучістю святитель турбувався за освіту кліру і дітей, тому заснував духовне училище. Подвизаючись на ниві Христовій, владика Софроній приділяв велику увагу просвітництву серед простого люду, і тому в монастирях засновував місіонерські центри.

☘️Сімнадцять років сяяв цей світильник віри на підсвічнику Православної Церкви в єпископському служінні. Весною 1771 року Господу було угодно забрати душу святителя Софронія, щоб його нетлінними мощами явити світу Свою славу.

☘️Відійшов до Господа святий владика на другий день Пасхи Христової. Біля його мощів відбувалося багато дивовижних чудес зцілення недужних.

5 квітня – пам’ять преподобної Єлени Києво-Флорівської
☘️Блаженна народилася в 1756 році й походила зі знатної родини. Однак, 18-ти річна дівчина відмовилася від усіх мирських благ і вирішила цілком присвятити своє земне життя Спасителю. Потай полишивши батьківський будинок, вона оселилася в місцевій обителі.

☘️Невдовзі про духовні подвиги юної послушниці стало відомо в місті. До неї почали приходити всі, хто шукав спасіння душі, що викликало невдоволення настоятельки монастиря. У скорботі зі сльозами свята молилася Богу і своєму духовному отцю святителю Тихону Задонському. Архіпастир утішив її, з'явившись у сонному видінні, і пообіцяв нагороду за терпіння і смирення.

☘️Промислом Божим преподобна Єлена була змушена переїхати до Києва, щоб продовжити прославляти Вседержителя справами благочестя у Флорівському монастирі. Духовний авторитет праведниці був настільки великим, що за порадою і проханнями чудодійних молитов до неї приїжджали паломники із різних куточків країни.

☘️З літопису обителі відомо, що матінка Єлена вирізнялася особливим милосердям. Своїми подвижницькими трудами та любов’ю до ближніх вона стала взірцем християнських чеснот.

☘️У 1834 році блаженна стариця спочила у Господі. Щоденно до святих мощей преподобної Єлени линуть сотні православних вірян. І нині за її благодатними молитвами здійснюються численні дива у славу Божу.