24 вересня – пам’ять преподобного Силуана Афонського

☘️Святий народився у 1866 році. Ще юнаком він бажав прийняти чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі, але заради послуху батькові вступив на військову службу. Богоугодний намір скоро полишив його і незабаром за мирськими спокусами молодий хлопець почав забувати перший поклик Господній до праведного служіння.

☘️Одного разу, у сонному видіння сама Цариця Небесна напоумила його полишити нечестиве життя. Після чого у 1892 році він відправився на гору Афон, де першим його послухом була праця на млині.

☘️Послушник не цурався фізичної праці, набагато складніше вдавалося долати спокуси. Він боровся з гріхом гордині. За порадами досвідчених духівників праведник, безперервно молячись, зумів подолати цей духовний недуг. Він суворо постував і спав дуже мало, оскільки весь нічний час присвячував Ісусовій молитві - Господи, Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя грешнаго!

☘️Тоді Господь підніс його дух у Царство Небесне і наповнив Своєю благодаттю. Цей досвід святий Силуан запам’ятав назавжди. І, пізнавши цінність Небесного Царства, подвижник усе життя присвятив боротьбі з пристрастями, щоб одного разу досягти його знову.

☘️У віці 45 років блаженний Силуан прийняв постриг у велику схиму. Своїм святим життям він проповідував, що Бог є безмежна любов, яка «розлита у всіх душах святих небожителів, і той же Дух Святий на землі в душах тих, котрі люблять Бога».

☘️Повчання преподобного Силуана: «Що потрібно робити, щоб мати мир в душі і тілі? Для цього необхідно всіх любити, як самого себе, і щогодини бути готовим до смерті. Коли душа пам’ятає про смерть, то приходить в смирення, і вся віддається волі Божій, і бажає бути з усіма в мирі та всіх любити».

☘️Благодатний старець відійшов до Господа у 1938 році. Потаємний духовний досвід блаженного, його переживання, що зображені у творах, показують глибоке пізнання найвищих духовних істин і свідчать про богооспілкування, якого святий Силуан сподобився ще за земного життя.

4 липня – пам’ять преподобних Юлія пресвітера та Юліана диякона

☘️Святі угодники Господні жили у V ст. і походили з невеличкого грецького міста. За благочестиве життя блаженний Юлій був зведений в сан священника, а його брат – в сан диякона. Ревні священнослужителі отримали послух від місцевого єпископа будувати храми у віддалених місцях імперії, де й досі існувало жертвоприношення ідолам.

☘️Проповідуючи Євангеліє країнами держави, вони навернули у християнство багато язичників. Отримавши в Константинополі від патріарха благословення, святі брати звели пребагато храмів. Населення вважало своїм обов’язком допомагати просвітителям у цій богоугодній справі.

☘️Одного разу повз храму проїжджали люди. Побоюючись, що їх почнуть умовляти взяти участь у будівництві, вони вирішили піти на обман. Один із подорожуючих став вдавати з себе мерця. Коли ж праведний Юлій запросив їх допомогти, вони відмовилися, сказавши, що везуть покійного. Трохи від’їхавши, вони виявили, що уявний покійник дійсно помер. Ніхто більше не намагався обманювати блаженних священнослужителів, а насамперед Господа.

☘️Преподобний Юлій, передбачаючи завершення днів свого земного життя, вирушив на пошуки місця для зведення сотого по рахунку храму. Дійшовши до одного озера, святий побачив прекрасний острів. Але, із-за великої кількості змій, ця земля була безлюдною. Дібравшись до острова, подвижник іменем Господнім наказав всім зміям полишити це місце для дому Божого і рабів Христових.

☘️Праведні брати звели на острові храм на честь святих Дванадцяти Апостолів, де і були поховані після плідних трудів на благо Церкви Христвої.

3 липня – пам’ять святих мучеників Інни, Пинни і Римми

☘️Сповідники Христові походили зі Скіфії і славили Всевишнього на межі I-II століть. Вони були учнями святого апостола Андрія Первозванного, який проповідував про воскреслого Спасителя на Київських горах і на одному із пагорбів поставив хрест, пророкуючи, що на тім місці возсіяє благодать Божа.

☘️Блаженні Інна, Пинна і Римма були хрещені ним, висвячені у священний сан і направлені для поширення істинної віри та утвердження благочестя серед греків та інородців, які проживали у Босфорському царстві. На шляху до Таврії вони всюди проповідували Слово Господнє і хрестили іновірних. Це обурило князя-язичника, котрий схопив подвижників і спробував змусити їх принести жертву бездушним божкам.

☘️Однак святі були непохитні і ревно сповідали Вседержителя. У той час стояла сувора зима, Дунай скувала крига. Правитель наказав поставити в лід ріки великі колоди, прив'язати до них праведників і поступово опускати у воду. Незважаючи на холод, страждальці смиренно прийняли волю Божу і, коли крига дійшла їм до шиї, віддали свої чисті душі Царю Небесному.

☘️Благодатні тіла мучеників були таємно поховані християнами. За переказами, через 7 років після своєї блаженної кончини святі з'явилися уві сні місцевому єпископу, повеліли перенести їх мощі в порт Аліск (сучасна територія Алушти).

☘️Нині біля алуштинського храму на честь усіх Кримських святих зведена каплиця в ім’я блаженних мучеників Інни, Пинни, Римми, де поміщена на стіні рідкісна ікона з їхніми святими образами.

3 липня – пам’ять святих мучеників Аристоклія пресвітера, Димитріана диякона та Афанасія читця

☘️Святий Аристоклій був родом із острова Кіпр, де служив священником у соборному храмі. Через деякий час Божим Промислом пресвітер відправився в пустелю, щоб усамітнитися високо в горах для духовних подвигів. Початок IV століття був неспокійним для християн — злочестивий імператор розпочав великі гоніння на вірян.

☘️Одного разу, прославляючи Вседержителя під час молитви, печера праведного Аристоклія наповнилася неземним сяйвом. Угодник Божий почув з неба голос, що наказував відправитися йому в м. Саламін і прийняти вінець мучеництва за сповідання імені Христа.

☘️Під час богоугодної подорожі священник Аристоклій зайшов до храму, де зустрів диякона Димитріана та читця Афанасія. Він розповів їм про одкровення Господнє і вони вирішили разом постраждати за Спасителя.

☘️Прийшовши в Саламін, сповідники Христові стали проповідувати Єдиного Істинного Бога серед язичницького народу. Обурені ідолопоклонники схопили проповідників Євангелія і повели на суд до місцевої влади.

☘️Правитель, побачивши непохитність їхньої святої віри, наказав усікти мечем блаженного Аристоклія, а святих Димитріана і Афанасія кинути у гарячу піч. Але навіть у полум’ї страждальці лишалися неушкодженими, тоді їх теж усікли мечем. Відійшли у Вічні обителі мученики Христові у 306 році.

*☘️«Святі мученики, моліть Христа Бога спастися душам нашим».*

18 квітня – пам’ять святих мучеників Агафопода диякона і Феодула чтеця

☘️На поч. IV ст. Римська імперія розпочала великі гоніння на Церкву Христову. Зокрема в місті Салоніки більшість християн намагалися уникнути переслідувань. Лише старець диякон Агафопод і юний чтець Феодул продовжували відкрито проповідувати Євангеліє.

☘️Коли святих привели до міської влади, вони засвідчили: «Ми – християни!». Правитель міста вирішив зламати їх дух поодинці, сказавши Агафоподу: «Твій товариш вже приніс жертву богам». На що диякон відповів: «І я, як Феодул принесу жертву Єдиному Істинному Богу і Сину Його Ісусу Христу, а не цим бездушним ідолам»

☘️Багато в’язнів прийняли християнство коли побачили незламність сповідників віри. Чисельні страждання перенесли мученики, але Господь не полишав їх і укріпляв.

☘️Одного разу святим було видіння: вони пливуть на човні, який під час бурі зазнав руйнування; затонули всі, лише Агафопод і Феодул в білих сяючих ризах дісталися берегу.

☘️На ранок сповідники віри засвідчили мучителям, що за Христа готові перенести всі приготовані їм тортури. Страждальців зв’язали і кинули в море. І хоча святі загинули, хвилі викинули на берег їх тіла навіть без ланцюгів.