Перерва на каналі затягнулась.Та затягнеться ще. Ймовірніше - до перемоги.
Дякую, що були зі мною увесь цей час. Наперед дякую, якщо залишитесь. Люблю, як і завжди ❤️

Сьогодні в гості до нас завітав Джозеф Данкан, карʼєра якого настільки яскрава, що в один пост не вміститься. Наприклад, коли йому було 15 років, він зґвалтував 9-річного хлопчика, погрожуючи тому пістолетом. Якщо вірити словам Джозефа, то ще до того, як йому виповнилось 16, він зґвалтував 13 хлопчиків. Тому сьогодні зупинимося тільки на одному епізоді.

Одного чудового дня поліція знайшла 3 мертвих тіла: 40-річної жінки, її бойфренда, та її 13-річного сина. Вони були звʼязані та забиті до смерті у власному домі. Можна було б канешна зайнятися розслідуванням вбивства, але був один нюанс. У жінки було ще двоє дітей 9-річний Ділан та 8-річна Шаста, які безслідно зникли.

Через 7 тижнів після вбивств Шаста знайшлась. Її впізнала офіціантка в ресторані, куди прийшла дівчинка з якимось старшим чувачком. Персонал викликав поліцію та не дав їм піти.

Завдяки тому, що Шаста залишилась жива, вона розказала всі подробиці вбивства та подальших подій.

Вранці того дня, її мама зайшла в кімнату дітей та сказала, що в будинку хтось є. Вони всі пішли у вітальню і там Шаста побачила Джозефа в чорних рукавицях та зі зброєю. Він звʼязав її матір, бойфренда матері та старшого брата. А дітей вивів на вулицю. Шаста не бачила як вбивали її сімʼю, але чула звуки ударів та бачила як кілька раз вдарили її брата.

Після вбивств Джозеф посадив дітей в машину та десь повіз. Він приставав до дітей та катував їх. Також він розказував дівчинці, що забив всю її сімʼю молотком до смерті.

Крім цього, дівчинка стала свідком вбивства її 9-річного брата. Спочатку Джозеф вистрілив йому в живіт. Потім приставив зброю до голови хлопця та ще раз нажав на курок. Але щось заклинило. Поки хлопець плакав та просив не вбивати його, той вистрілив ще раз. На цей раз вбив.

Через декілька днів після вбивства хлопчика, Джозеф намагався вбити і Шасту. Він дав їй вибір: бути вбитою вогнепальною зброєю або бути задушеною. Дівчинка обрала друге. Він накинув мотузок на її шию та почав давити. Дівчинка просила його зупинитися і це чомусь спрацювало. Джозеф запитав її чи не хоче вона познайомитися з його мамою. Туди вони і поїхали. Але по дорозі зупинились в ресторані, де їх і взяли.

Крім цього, на його совісті було ще декілька вбивств, згвалтувань та викрадень. В суді присяжним довелось дивитися 33-хвилинне відео, де голий Джозеф катує та знущається над Діланом. Та купу інших не дуже приємних доказів.

Джозеф Данкан помер в тюрмі від рака через 15 років після цього злочину. Йому було 58.

P.S. Звітую! Разом з вами ми зібрали 13750 грн. Тримала ці гроші для фонду та тих випадків, коли немає часу на збори. Але так сталось, що мій знайомий та колишній колега служить зараз під Бахмутом та разом зі своїм батальоном дуже потребує два мавіки. Гроші я відправила його дружині, яка займалась збором та закупівлею. Гроші зібрали швидко, мавікі купили та вже відправили в Україну.

Пост, де збирали тут, звіт тут, скрін переказу грошей тут.

Дякую вам величезне. Ви неймовірні!

Ну шо, а от і час першої історії. Артур Бішоп, про якого я чомусь преступно не розказувала всі ці 6 років (з днем народження, до речі, канал та всіх нас вчора).

Був Артур педофілом чи не був я не знаю, бо я не психіатр. Він сам називав себе педофілом-гомосексуалом та вважам порнографію тим, що штовхнуло йрго на слизьку доріжку.

Всього він вбив п'ять дітей. Всі хлопці. Молодшому було 4, старшому 13.

Свою першу жертву він заманив способом номер один з настільної книги педофіла. Пообіцяв цукерки. Він вдарив пацана молотком, втопив у ванній, а потім, вже мертвому, пошкодив геніталії. Коробку з мертвим тілом Артур проніс повз матері, яка шукала свого сина. Та закопав у лісі. Пацана, не коробку.

Щоб знов пережити той досвід, Бішоп ще декілька місяців купляв та вбивав цуценят. Він казав, що вони кричали так само, як і хлопчик.

Ще одного хлопця, свою 4 жертву, Артур викрав на 6 день народження хлопчика. Поки той чекав маму, яка пішла за тортом та морозивом. Бішоп відвів його додому, привʼязав хлопця до колони, сковав руки наручниками, та спустив йому штани. Коли пацан почав плакать, Бішоп забив його до смерті. Тіло сховав у пакет та викинув у річку. Бо це геніальний спосіб. Не питайте.

Спалився чувак до банального просто. Він був знайомий з останньою своєю жертвою. А також його другом, якого Артур називав своїм сином. Хочу це було не так. Ця нехитра історія розвалилась відразу після того, як копи почали шукати останнього зниклого хлопця.

Вдома у Бішопа знайшли 300 фотографій хлопців, які він зробив сам та 125, які він повирізав з журналів. Деякі з них були вставлені у весільний альбом. Також під час розслідування копи зрозуміли, що періодично Бішоп приходив до місця, до поховав тіла деяких своїх жертв.

Після аресту він казав: “Я не міг зупинится, та я б зробив це знову, якби мав шанс”. Згадуючи одного з вбитих ним хлопців, він сказав “Я не отримав сексуального задоволення” (Ні, блять, ніхто його про це не питав).

Його визнали винним та стратили через смертельну інʼєкцію. Його останніми словами було: “Я хотів би ще раз принести свої глибокі та щирі вибачення родинам моїх жертв. Мені правда шкода. Я намагався зрозуміти їхне горе та спустошення. Та я сподіваюсь, що вони дізнаються про моє занепокоєння та молитви за них.”

А ми продовжуємо наш збір на честь днів народження. Всі гроші у наш фонд - а далі на ЗСУ, Привітання приймаємо тут: https://send.monobank.ua/jar/9HS8wanWAH
Дякую!

А почнемо ми з чого? Правильно, з цікавих фактів про педофілів. Ахуєнно ж, правда?

1. Педофіл - це не обовʼязково людина, яка гвалтує дітей. Педофіл це людина, яку приваблюють діти в сексуальному плані. Тобто, психічний розлад, а не конкретна дія.
2. Людина, яка згвалтувала дитину - не обовʼязково педофіл. Вибір жертви може бути продиктований якими завгодно причинами. Короче, за діагнозом “педофілія” йдуть до психіатра, а не до бабок у підʼїзда та журналістів.
3. Від 50 до 60% сексуальних злочинів проти дітей були скоєні не педофілами.
4. По різним оцінкам поширеність педофілії серед чоловіків може бути від 1 до 4%. Це дохуя. Наприклад, рудих у світі 1-2%.
5. Деякі дослідження кажуть про те, що педофілія може бути вродженою, а ідея про те, що педофілами стають ті, хто сам був згвалтований у дитинстві має все меньше підтримки серед науковців.
6. За даними різних досліджень від 60 до 85% людей, які дивились дитяче порно також чіплялись до дітей або гвалтували їх.
7. Не дивлячись на те, що при слові “педофіл” у вашій голові виникає образ мерзенного чувака з вусиками, жінки-педофіли також існують. І їх не так мало. Просто на них рідше заявляють, та не так часто засуджують.
8. Жертвами педофілів можуть бути навіть новонароджені. Це називається непіофілія.
9. Педофілам краще не вживати. Дослідження показують, що приблизно 40% з них вживали наркотики або алкоголь перед тим, як вчинити злочин.
10. Педофілія може стримуватися терапією та ліками, але частіше за все - не виліковується та залишається на все життя.

А я нагадую, на честь дня народження мого та каналу ми збираємо в наш невеличкий фонд на ЗСУ.

Банка тут, а моя любов до вас така велика, що ніде не поміститься.

Сьогодні мій день народження. Мені 31. 8 лютого день народження у канала. Йому 6. Я в ахуї.
І кажу я вам про це лише з однією метою. Звичайно ми збираємо на ЗСУ) Коли як не в ці 9 святкових днів.

Якщо вам подобається те, що я роблю (знаю, не так часто), може вам подобаюсь я, або вам подобається донатити, зробіть це, будь ласка, для мене. На честь наших днів народження.
Буду, як завжди, вдячна більше, ніж зможу вам про це сказати.

Люблю вас піздец. Дякую, що ви зі мною. Це дуже важливо.

Банка для донатів

Ну і канешна ми будемо це святкувати. Серією постів про педофілів. Бо в своїх голосувалках я завжди голосувала за це. А в останній голосували і ви. Перший пост - скоро. Кожен день не обіцяю, але серія буде.

Вбивство мамами своїх дітей трапляється не так часто. Але частіш, ніж нам би всім хотілось. Причин багато: післяродова депресія (більше 10% жінок, що дохера), післяродовий психоз (1-2 на 1000, що теж немало), банальне небажання мати цю дитину, новий йобарь та багато іншого.

Або хер знає шо взагалі. Наприклад, як в нашій сьогоднішній історії.

Її звали Амелія та життя її не задалось з народження. Бо її мама, народивши, поклала доцю в пакет та залишила на порозі лікарні. Трохи побувши в декількох прийомних сімʼях, Амелія повернулась в дитячий будинок, де і виросла. Дитиною вона була проблемною: погано себе поводила, прогулювала школу та підсіла на героїн.

До моменту історії Амелія встигла тричі побути вагітною. Перша дитина померла за декілька тижнів після народження від пневмонії, другу забрали соціальні служби, а третю вирішили залишити Амелії. Ну а чо, норм мама.

Вагітність та в цілому виховання дитини мало проходити під жорстким контролем соціальних служб. І все було наче норм. От тільки не було.

Заради дитини Амелія погодилась кинути героїн. Правда на деякий час. Потім вона продовжила вживати, тікі нікому не сказала. Якщо нікому не казати, то воно і не рахується.

Хто не в курсі, вживання героїну під час вагітності автоматично підсаджує на героїн і дитину. Ну це з усіма наркотиками та алкоголем працює. Коли дитина народжується, вона перестає отримувати героїн. Та починається ломка. Справжня, як і у всіх наркоманів. Все болить, лихорадить та інші прекрасні моменти короткого, але яскравого життя героїнового наркомана.

Так от, дитина з народження була неспокійною та багато плакала від страшенного болю. Амелія розуміла, що відбувається з її сином. Та щоб закінчити його страждання, вона вирішила дати йому те, що, за її думкою, було йому необхідно.

Ні, на жаль, це не лікування та нормальні батьки. Вона почала додавати в дитячу суміш метадон. Дитині стало легше, бо все перестало боліти і цей ахуїтельний план дуже сподобався Амелії та її чоловіку. Вона продовжувала годувати дитину метадоном, а себе - героїном.

Поки одного дня не знайшла сина мертвим. Дуже неочікувано (ні). Вона була засуджена за ненавмисне вбивство та сіла на пʼять років. Всього, ага.

P.S. А наш збір триває, так. Старлінк ми вже замовили, взявши гроші з іншого збору. Але туди їх треба повернути. Без вас ніяк. Банка тут. Дякую. Люблю піздец.

Зібрали з вами, а також моїми друзями та знайомими вже 40% від суми. Що вабщета ахуєнна (ну бо ви вогонь, якщо знов забули). Поки ми збирали, наш підрозділ вже отримав бойове розпорядження та поїхав робити з поганої русні хорошу. Давайте добʼєм для них збір настільки швидко, наскільки зможемо. Банка осьо.

А ще я давно не запрошувала вас в чат. Заходьте, шось поговоримо трошки. Чат лежить тут.

Сьогодні маємо історію неймовірно швидкого розслідування та вбивці, який знов думав, що він найрозумніший.

її звали Шеннон. Вона мала чоловіка, двох дітей та була вагітна третім. Одного разу Шенон, разом з подругою та колегою, поїхала в робочу поїздку на вихідні. Додому Шеннон повернулась близько двох годин ночі. Наступного ранку вона пропала разом з двома доньками.

Тривогу підняла подруга Шеннон, яка почала переживати, бо Шеннон не відповідала на її повідомлення. Вона ж викликала копів. Приїхавший троха пізніше чоловік Шеннон, Кріс, не зміг сказати де його дружина. Він писав та дзвонив їй, благав повідомити хоча б щось, але виявилось, що Шеннон лишила телефон вдома.

Само собою, ніхто зі знайомів нічого не знав. Але якщо це не перша ваша історія вбивства, ви знаєте кого посадили за стіл, щоб допитати першого.

Канешна він казав, що не чіпав дружину та дітей. Клявся, що переживає та дуже чекає їх додому. Але його зламав поліграф. Дані поліграфу самі по собі не є доказом злочину та не можуть бути використані в суді. А от зізнання - може.

Спочатку Кріс заперечував. Потім попросив покликати його батька. В сльозах та соплях він розказав йому, що Шеннон вбила двох дітей, а він, розізлившись, вбив її. Пізніше, вже на суді він розказав правду.

У Кріса була коханка. Якій він канешна же розповів, що знаходиться в процесі розлучення. Шеннон щось підозрювала, але доказів не мала. Кріс розказував, що все ок норм.

Поки у день вбивства вона не прижала його до стінки. І він вирішив її задушити. Мертву дружину він завернув у простирадло та закинув у машину. Дітей посадив на задне сидіння, так що мертва мама лежала у них під ногами. На питання дівчат “Що з мамою?”, він відповідав, що все буде добре.

Дружину він закопав в якихось єбенях. Дівчат задушив, їхні тіла скинув у якийсь нефтяний резервуар, чи типу того.

На суді мама Кріса сказала, що все це канешно жахливо і всьо таке, але вона його любить та вибачає. Сидіти він буде, очевидно, до кінця життя.

На Нетфліксі є абсолютна крута документалка про цю історію. Там є кадри допиту, запис з камери копа, який приїхав на виклик першим та купа переписок Шенон з подругою та чоловіком. Ну і в цілому багато матеріалу, який допомагає відчути та зрозуміти історію. Називається фільм “American Murder: The Family Next Door”. Дуже рекомендую.

Ви не повірите, я й сама повірити не можу, але у нас новий збір. Треба купить старлінк для підрозділу снайперів. Ціна питання - всього 15 тисяч (бо купляємо в Іспанії). Я в вас вірю. Банка осьо тут. Превентивно обійняла ❤️

Сьогодні маємо історію прекрасного сімейства з трьох людей: Едвіни (79 років), Фреда (81 рік) та їх сина Чарльза, який незважаючи на свій поважний вік (43) все ще жив з батьками.

Жили вони, судячи з усього, не дуже добре. За словами родичів син майже не спілкувався з батьками. Виходив з дому ще до сходу сонця, повертався коли було вже темно. Готував собі окремо у власній кімнаті. Чи працював він і чим конкретно займався ніхто не знав. Чувак, який жив у сусідньому від сімейства будинку навіть не знав про те, що у них є син.

І могла б ця дивна історія тривати ще, напевно довго, але ні, не могла. Одного разу племінник Едвіни подзвонив в поліцію та повідомив, що вже декілька днів тітка не відповідає на його дзвінки.

Поліція поїхала перевірити, зайшла в будинок і нікого з сімейки там не знайшла. Зато знайшла повний холодильник мʼяса, а в тому відділі де звичайні люди зберігають овочі - дві голови у паперових пакетах. Належали вони Фреду та Едвіні (мʼясо також було їхне). Чарльз, син подружжя, пропав.

Трохи пізніше, в каналізації знайшли їхні внутрішні органи, що говорило про те, що їх змили в унітаз. Решту частину тіл не знайшли.

Пізніше експертиза встановила, що вони померли від декількох ударів по голові. У Фреда були виколоті очі, Едвіна була сильно побита. В домі знайшли зовсім трохи крові, що говорило про те, що після вбивств його добре прибрали.

Синочка пари оголосили головним підозрюваним та почали шукать, але так ніколи і не знайшли. Через 10 років його визнали мертвим, а ця справа досі відкрита.

P.S. Наш маленький фонд потребує грошей постійно на різні поточні потреби. Наприклад, пару днів тому тре було куплять шини. Тож залишаю банку, куди можно допомагати. Ну там типу класний пост - 10 грн на ЗСУ. Схему ви памʼятаєте)

В коментах лишу фотку машини, на яку ми з вами разом збирали. Також нагадую, що ви - вогонь ❤️

Насправді, не так багато у світі вбивств, які здійснюються людьми з психічними захворюваннями. Всього лише близько 10%. Зовсім інша картина у масових вбивствах - тут ця цифра вже складає 33%. Але це вже зовсім інша історія.

Сьогодні історія про невчасно діагностовану шизофренію та її наслідки.

Жив собі на світі хлопець на імʼя Джонатан. Він тільки закінчив університет, повернувся в будинок своєї матері та намагався знайти роботу.

Після однієї з співбесід він повертався додому та вирішив випити чаю. Він не бачив процес його приготування, але вирішив, що в чай йому щось підсипали. Він почав відчувати нудоту кожного ранку та вирішив, що його отруїли. Спочатку хотів йти до поліції, але мати порадила цього не робити.

Поступово усі люди почали здаватись йому підозрілими. Джонатан був впевнений, що всі його розмови підслуховують. Він почав боятися людей та машин. А спати переїхав до батьківської спальні, бо знаходитися в домі самому йому було страшно. Також він почав чути голоси. Хтось коментував всі його дії. ВІн подумав, що це підслуховуючі пристрої.

Одного дня його знайшли в сміттєвому контейнері, наляканого, всього у крові та з порізаними руками. Пізніше він розповів що сталося. Вранці він поснідав та знов відчув нудоту. Не дивлячись на те, що з моменту інциденту з чаєм пройшло вже три тижні, Джонатан подумав, що то наслідки його “отруєння”.

На той момент він був вже впевнений, що його життя в небезпеці. Дуже сильно Джонатана турбувала його мати. Він думав, що вона причетна до того, що за ним слідкують. Що логічно, бо в домі жили тільки вони вдвох. Джонатан вирішив, що його справжню маму викрали, хтось скопіював її зовнішність та намагається його вбити.

Тому взявши черевик, він увірвався на кухню, та вдарив їм свою маму. А потім схопивши ножа, наніс їй декілька ударів в потилицю. Зрозумівши, що за ним продовжують слідкувати, вибіг з дому та побіг до магазину, де його і знайшли.

Його визнали винним у вбивстві та направили на лікування до психіатричної лікарні. По його ж словам, ніяких думок щодо того, щоб вбити матір раніше у нього не було. Про скоєне він дуже шкодував, та засмутився через те, що йому не дозволили прийти на похорон.