Вітаю. З вами Ольга Мучник, Innovation Lead y агенції [isdgroup], сьогодні хочу розповісти про напрямки використання ШІ у корпоративному секторі. Вважається, що великі компанії більш обережно та повільно адаптують нові інструменти, але бачимо, що в них вже є кейси, які стають best practice.

❇️ Business Insider – AI can power better product development

PepsiCo, Kraft, Toyota та інші корпорації вже використовують ШІ для розробки нових продуктів, послуг, функцій. Сила ШІ в тому, що він може поєднати інформацію з цілої купи джерел. Наприклад, використати відгуки по конкретній категорії на Amazon, пости з різних соцмереж, класичні дослідження, технічні характеристики матеріалів. І вже на перетині цих сигналів шукати нові ідеї. У Kraft Heinz є навіть чарівний інструмент TasteGPT, отже чекаємо на сир Philadelphia зі смаком нейромереж.
https://shorturl.at/OBH3t

❇️ Business Insider – How one agency uses AI to manage campaign assets

Глобальна рекламна агенція Saatchi & Saatchi має багато робочих матеріалів, які можна повторно використовувати - презентації, брифи, зображення, відео, навіть прості опитувальники. Але зміна відповідальних, різні локації по світу, недосконалість зберігання заважають знаходити потрібне, тому агенція розробила кастомну модель. Хоча це схоже на якусь оновлену форму каталогу, їх ШІ більш функціональний. Він інтегрується з Microsoft Teams, щоб одразу використовуватись у спілкуванні.
https://shorturl.at/nRkXX

❇️ Google Blog – 101 real-world gen AI use cases from world’s leading organizations

Це портфоліо проєктів та компаній, що використовують ШІ рішення від Google, здебільшого моделі Gemini та Vertex AI. Зрозуміло, що воно підібрано так, щоб здивувати різноманіттям індустрій та напрямків використання, але масштаб дійсно вражає.
https://shorturl.at/2WorL

❇️ Financial Times – AI is coming for our anger

Про ШІ для кол-центрів хто тільки не згадував, мовляв він замінить операторів. Але SoftBank розробив ШІ для протилежного, не замінити, а захистити працівників кол-центрів від агресивного тону клієнтів. Він прибирає негативні емоції з голосу клієнта під час дзвінка, щоб зменшити стрес оператора. В статті можна навіть демо послухати.
https://shorturl.at/7SkPI

❇️ Reuters – JPMorgan launches inhouse chatbot as AI-based research analyst

Банк запровадив велику кастомну модель LLM Suite на основі ChatGPT вже для 50 тисяч своїх працівників. Вона здатна виконувати функції аналітика-дослідника. Конкуренти з Morgan Stanley запровадили аналогічний інструмент ще минулого вересня.
https://shorturl.at/QHOj6

❇️ The Next Web – Philosophy is crucial in the age of AI

Не можу оминути свіжу статтю, хоча вона не про корпоративний сектор. Найближчим часом ШІ з технічними, соціальними та етичними проблемами може звернутись за допомогою до філософії. Автори розповідають як, наприклад, роботи Бертрана Рассела чи Людвіга Вітгенштейна повʼязані з ШІ, як Лейбніц передбачив створення машини Calculus ratiocinator для роботи з логікою.
https://shorturl.at/5jgPc

Буду рада познайомитися з однодумцями та ентузіастами у сфері ШІ https://www.facebook.com/olga.muchnyk/

Business Insider

AI can power better product development based on consumer needs, says Yale marketing professor

Companies are adopting generative AI to assist in product development, using the tech to comb through data and target consumer needs.

Доброго здоров'я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка найцікавіших публікацій Вокса за липень.

? Після початку повномасштабного вторгнення НБУ запровадив фіксований валютний курс та обмеження на рух капіталу (зокрема й на купівлю валюти). З того часу Нацбанк трохи відпустив курс та почав лібералізувати валютні обмеження. Втім, чи варто продовжувати таку політику? Хто виграє від неї, а хто програє? Розмірковує Віктор Козюк, член Раду НБУ у 2016-2023 роках.

?‍?‍?‍? Як допомогти жінкам збалансувати роботу й догляд за дітьми? На цю тему написано чимало досліджень і надано багато рекомендацій з економічної політики. Огляд цих досліджень та рекомендацій зробила Марина Лебідь - тож запрошую вас його почитати.

Принагідно запрошую вас на панельну дискусію «Діти vs кар’єра: як досягти балансу?», яка відбудеться 6 серпня між 11.00 і 12.00.

❤️ Що змушує біженців залишатися у країні перебування чи повернутися? Нове дослідження Наталії Заїки, Володимира Вахітова та Сергія Кандула показує, що “нематеріальні” фактори грають не останню роль у рішенні українських біженців повернутися.

? Ще одне дослідження показало, що як імовірність, так і суми неформальних платежів у медичній сфері значно знизилися у 2023 році порівняно з 2020. При цьому в містах і регіонах, які більше постраждали від російської агресії, суми неформальних платежів знизилися менше, ніж на решті території - вочевидь, тому, що пропозиція медичних послуг у цих місцях знизилася менше, ніж платоспроможність людей. Які ще фактори вплинули на цей результат - у дослідження Кіріла Терентія.

? Війна спричинила неймовірні збитки довкіллю України. Як оцінити ці збитки таким чином, щоб цю оцінку визнали у міжнародному трибуналі (який, сподіваємося, буде над Росією)? Андрій Демиденко розповідає, яким чином потрібно змінити підходи до оцінки впливу на довкілля.

? Нещодавно уряд ухвалив бюджетну декларацію - вдруге відколи ця норма з'явилася у бюджетному кодексі. Що можна дізнатися з декларації про очікування уряду щодо фіскального простору України та фіскальних ризиків, розповідають аналітики Центру публічних фінансів KSE.

Не забувайте заходити на сайт “Вокс Україна” - там завжди цікаво, і є над чим подумати. Підписуйтеся на наші соцмережі, зокрема телеграм: https://t.me/vox_ukraine

Побачимося у вересні. Слава Україні!

VoxUkraine

Сировинно-олігархічна тінь над валютною лібералізацією

Запроваджені на початку широкомасштабного вторгнення валютні обмеження  залишаються дієвим інструментом підтримання макроекономічної стабільності. Проте після кількох раундів послаблень на операції...

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Із тривалістю війни все більше ветеранів повертаються до цивільного життя: адаптуються до роботи поза військовою справою, будують плани на майбутнє та декларують нові потреби. Розуміння запитів і своєчасна підтримка колишніх військовослужбовців може полегшити процес їхньої реінтеграції до суспільства. Ділюсь шістьма інсайтами щодо повернення ветеранів до цивільного життя, спираючись на результати дослідження, проведеного Gradus Research для проєкту «Серце Азовсталі».

? Фінансова і медична допомога — в топі потреб опитаних ветеранів. 30% респондентів висловлюють необхідність у наявності соціальних пільг, 29% — в оплачуваному відпочинку, а 27% — у фінансовій підтримці з боку держави. Потребу в медичній допомозі і комплексній реабілітації, у свою чергу, декларує чверть опитаних представників ветеранської спільноти (26%).

? Потребу у психологічній підтримці відчувають 16% респондентів. Серед них є і демобілізовані військові, які потребують комплексної реабілітації, і люди, які зіткнулися з проявами неприйняття і відсутності розуміння з боку суспільства.

? 75% опитаних ветеранів частково або повністю адаптувалися до цивільного життя. У переліку факторів, які найбільше допомогли в реінтеграції, — сім’я та її підтримка, певний період часу, робота, реабілітація та самоосвіта.

? Більшість респондентів (68%) відчувають повагу до себе з боку оточення. Тим не менш, 39% опитаних ветеранів зазначили, що після повернення до цивільного життя зіткнулися із запитаннями образливого характеру, недоречними фразами та висловлюваннями на адресу колишніх військовослужбовців. 29% респондентів відчували себе ізольованими від оточення через відсутність розуміння, а 25% спостерігали страх і спроби уникнення комунікативного, зорового контакту з боку оточення.

? 84% опитаних ветеранів пристосувалися до цивільного робочого місця, і 69% наразі працюють повний або частковий робочий день. Найбільше цьому сприяла допомога з навчанням та поясненням нових чи забутих процесів. Не менш дієвими виявились і наявність професійного наставництва і зростання. Це підкреслює вагомість якісної комунікації між працедавцями і ветеранами: саме прояви корпоративної підтримки, розуміння й прийняття тривалості процесу адаптації з боку компаній/організацій допомагають колишнім військовослужбовцям успішно проходити цей етап і входити у потік цивільного життя і роботи.

? Ветерани бажають працювати на краще майбутнє. 80% респондентів готові будувати довгострокові плани і хочуть реалізувати те, що не було здійснено ними до війни. 58% опитаних ветеранів вже планують проходити спеціалізовані курси і тренінги, зокрема для особистісного розвитку (42%) та опанування hard-skills у творчій і технічній сферах (40%). А 16% мають запит на державну підтримку у створенні та розвитку власного бізнесу.

Отже, поруч з матеріальною та психологічною допомогою колишні військовослужбовці потребують професійного навчання, наставництва, підтримки у створенні власної справи. І перш за все така допомога має бути ініціативою суспільства та компаній — залученість з боку бізнесу і громад полегшить шлях повернення ветеранів до цивільного життя.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за травень.

? Які реформи запланувала Україна на наступні 4 роки? Розглядаємо декілька стратегічних документів, зокрема ті, що обіцяють “гроші в обмін на реформи”, такі як програма з МВФ та Ukraine Facility Plan. Перша стаття - про інституційні реформи (зокрема реформа правосуддя, управління державними фінансами та ін.), друга - про секторальні реформи (освіта, енергетика, транспорт тощо, а також зміни податкової системи).

? Як зробити кредити доступнішими? Важлива частина відсоткової ставки за кредитами - це ризик. Зниженню ризиків сприяє захист прав власності та розбудова інших державних інститутів. Віктор Козюк пояснює, що заплющувати очі на ризик (тобто знижувати якість нагляду за банками) замість його зниження - це погана ідея.

? За останній рік структура українського експорту змінилася - знизилася частка металу через втрату виробничих потужностей і відповідно виросла частка зернових та іншої агропродукції. Як змінився експорт та імпорт України з початку повномасштабного вторгнення - у нашому дослідженні

? Час від часу уряд проводить великі (чи не дуже великі) реорганізації, об’єднуючи та розділяючи міністерства та інші органи влади. Ми подивилися на ці процеси за останні понад 20 років. Вони виглядають доволі хаотично, а деякі державні органи взагалі можна назвати “мандрівними”, оскільки вони змінили своє підпорядкування кілька разів протягом цього періоду. Як це відбувалося - читайте у нашому дослідженні

? “Забутий” український соціолог, який вплинув на сучасну економічну теорію, але якого практично не знають у нас. Розповідь про Сергія Подолинського та його внесок у світову науку - у статті Володимира Шелухіна.

Дякую за увагу й до зустрічі у липні.
Слава Україні!

VoxUkraine

Заплановані інституційні реформи в Україні

Підтримка України з боку міжнародних організацій зазвичай структурується як «гроші в обмін на реформи». Ці реформи мають на меті зробити...

Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими матеріалами, які виходили протягом весни.
1️⃣ Хочете більше статистики про те, як в Україні та світі користуються соцмережами та іншими сервісами (банкінг, мобільний зв’язок, платформи для купівель і навіть блокувальники реклами)? Автори звіту Digital 2024 Global Overview Report, який публікується раз на рік, на понад 500 сторінках пропонують глобальне дослідження особливостей і способів використання технологій у світі. Ми зробили вижимку найцікавішого про медіа, контент і соцмережі.

2️⃣ Утім, і без звіту ми розуміємо, що українці проводять чи не найбільше часу в соцмережах: читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Розповідаємо в деталях, на які налаштування ви можете вплинути у ваших акаунтах Facebook, Instagram, Х, TikTok та YouTube.

3️⃣ Про месенджери ми теж маємо текст — разом з експертами з кібербезпеки розібрали поширені міфи про популярні платформи для спілкування. Головна теза, яку варто пам’ятати під час обговорення всіх популярних в Україні месенджерів: жоден застосунок не є безпечним із «коробки». Налаштовувати необхідно будь-який месенджер, навіть Viber, якщо станом на зараз у вас немає привілею відмовитися від нього.

4️⃣ Якщо ж вирішили відкласти налаштування на «колись потім» і зайнятися роботою, то маємо для вас добірку застосунків для планування й менеджменту завдань команди — щоб управляти проєктами, синхронізувати команду, вимірювати витрачений час і продуктивність, вести списки справ. Орієнтувалися насамперед на те, що підійде редакціям із їхнім потоком контенту й різноманітних проєктів, але ці програми переважно мають дуже різні сценарії використання.

5️⃣ Для чого великі технологічні компанії використовують наші дані? Тепер до цього дооовгого списку додалося й навчання штучного інтелекту. У цьому тексті докладно розібрали, чи законно розшифрувати і «згодувати» ШІ весь YouTube, як і чому медіа опираються такому використанню їхніх даних, чи платитимуть корпорації за інформацію та що робитимуть, коли якісні дані закінчаться.

6️⃣ І насамкінець: коли даєте журналістам коментар чи інтерв’ю, пам’ятайте — за оновленим законодавством про медіа та авторське право журналісти можуть не погоджувати інтерв’ю перед публікацією. Що мали на увазі законодавці та як це працює на практиці — читайте в розповідях медійників і юриста.

Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально ??**

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Попри безпекові ризики станом на 22 лютого 2024 року понад 4,5 млн українців уже повернулися додому. Що можемо говорити про міграційні настрої українців, що наразі перебувають в Україні, на третьому році повномасштабної війни? Ділюся шістьма найважливішими інсайтами з нещодавнього дослідження Gradus Research, презентованого у Женеві спільно з дослідженням “Voices In Europe”, проведеного European Union Agency for Asylum (EUAA) у співпраці з Organisation for Economic Cooperation and Development (ОЕСD).

? Міграційна динаміка стабілізується. На кінець лютого 2024 року 69% респондентів живуть там, де й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 23% опитаних переїхали, але вже повернулися на постійне місце проживання. 8%, натомість, покинули свої домівки та не повернулися.

? Рівень працевлаштованості та стабільність доходу українців зростають. Більшість опитаних українців (65%) мають роботу і працюють повний або частковий робочий день. Окрім цього, 45% оцінюють фінансовий статус своєї сім’ї як вище середнього у порівнянні з 24% у травні 2022 року.

*? Двома важливими фактори, що спонукають людей залишатися в Україні, серед іншого, є відсутність досвіду перебування або життя в інших країнах та низький рівень знання англійської чи іншої іноземної мови.* Близько третини (32%) українців ніколи не були за кордоном, відповідно, мають страх, що не зможуть там адаптуватись. А близько чверті опитаних (24%) знають англійську на середньому рівні, що може бути достатнім для комунікації, але не для виходу на ринок праці країн тимчасового перебування.

? Українці схильні мігрувати ближче до місць свого постійного проживання. Більшість респондентів, які були змушені релокуватися, здійснили це в межах своєї області перебування (60%), що свідчить про сильне відчуття регіональної приналежності українців.

? Власна безпека і безпека близьких — основна причина міграції українців. Це декларують 61% респондентів. Серед інших ключових драйверів — загроза можливої атаки на їхній регіон перебування (47%), прямі військові атаки (37%) та побоювання щодо фізичного, психічного або психологічного здоров’я (25%).

? Більшість українців не розглядають можливості переїзду до іншої країни назавжди. Частка таких респондентів склала 62%. Проте 18% респондентів розглядають можливість виїзду за кордон в разі погіршення безпекової ситуації в Україні.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch

1. Як стати чудовим банком партнером по моделі banking as a service (BAAS) для Amazon або іншого маркетплейсу чи рітейлора? Ron Shevlin, Cornerstone Advisors аргументовано доводить, що ключі до успіху полягають у технологічних можливостях банка - легкість інтеграції, простота налаштування тощо. Масштабування, комплаенс та кібербезпека також мають значення: https://bit.ly/3uYNIk9

З вами Оленка Мартинюк, fashion-експерт та лектор теми моди у Кембриджі. Зараз активно досліджую тему штучного інтелекту у моді. Цікавий факт: одна з fashion-дизайнерів Норма Камалі тренує штучний інтелект, щоб він відтворював її дизайн як би це робила вона, щоб коли вона відійде від справ, це можна було б продовжувати. Минулого тижня я побувала на конференції по штучному інтелекту у штаб-квартирі LinkedIn у Лондоні. Більше про мене тут: https://olenkamartynyuk.com (https://olenkamartynyuk.com/)

Почнемо з того як штучний інтелект змінить процес підбору кадрів у сфері моди. AI може передбачати як буде працювати той чи інший кандидат. Також він може зменшувати упередження у сфері моди, які можуть бути властиві рекрутерам. Звісно, штучний інтелект може писати описи вакансій замість рекрутерів. Більше тут:
How AI Is Changing Fashion’s Recruiting Process | BoF

Корисною для розуміння AI в моді буде стаття McKinsey, де автори чітко розписують пункти, в яких штучний інтелект стане в пригоді в fashion: наприклад, на етапі ідеї він зможе переводити ескіз в повноцінний малюнок з детальними параметрами. Тренінги роботи з штучним інтелектом вже проводять для працівників Levis’s у США. Більше тут: https://www.mckinsey.com/industries/retail/our-insights/generative-ai-unlocking-the-future-of-fashion

Один з ключових моментів використання штучного інтелекту в сфері моди - це прогнозування трендів. Адже машина може вмить проаналізувати мільйони фото і зробити потрібні висновки та узагальнення. Такі передбачення можуть бути зроблені за рік наперед. Гарно про це тут: https://www.theguardian.com/technology/2023/oct/01/ai-artificial-intelligence-fashion-trend-forecasting-style

Про виклики штучного інтелекту в моді пише Forbes. Тут згадують про можливу гомогенізацію моди як наслідок зменшення креативності. Цікаве питання до дискусії:
https://www.forbes.com/sites/theyec/2023/02/21/artificial-intelligence-in-fashion/?sh=48fc3427adb7

Ще один важливий аспект моди та штучного інтелекту - це можливість вдосконалення віртуального визначення розміру, яке вже активно використовують в Nike.
https://www.forbes.com/sites/forbestechcouncil/2023/11/06/why-the-fashion-industry-cant-ignore-ai-five-key-trends-to-watch/?sh=406dcd176475 (https://www.forbes.com/sites/forbestechcouncil/2023/11/06/why-the-fashion-industry-cant-ignore-ai-five-key-trends-to-watch/?sh=406dcd176475)       

Звісно, вже є і AI Fashion Week.  Вже другий сезон:
https://fashionweek.ai

Olenkamartynyuk

Olenka Martynyuk

Olenka Martynyuk - fashion journalist, book author