Привіт. З вами Ольга Мучник, Innovation Lead y [isdgroup]. Пропоную нову підбірку статей зовсім не про штучний інтелект, а про винаходи з фізичного виміру. Хоча наш світ несеться в технологічне майбутнє, все одно залишається простір для інновацій різного рівня – великих проривних та маленьких інкрементальних. Створення цінності можливе без складних технологій.

❇️ Yahoo News – Schools have spent millions on Yondr phone pouches

Один з переможців рейтингу інновацій Time – чохли для смартфонів Yondr.
Це приклад не технологічної, а стратегічної інновації. Їх використовують у школах, на концертах, фестивалях, щоб власник телефону не користувався ним деякий час. На вході на локацію телефон кладеться у чохол, який закривається на док-станції. Весь час телефон знаходиться у власника, просто ним неможливо користуватись. На виході чохол відкривається. Це нагадує кліпси, які знімають в магазинах одягу на касі. Технологічно не складно, але створена зручна екосистема, і це заробляє компанії мільйони.
https://shorturl.at/NMAXg

❇️ Time – The Best Inventions of 2024

Ось вищезгаданий рейтинг винаходів журналу Time, 200 переможців та ще 50 відзнак. Дуже широке коло категорій від лабораторних медичних інновацій до буденних корисних речей. На мій погляд саме другі цікавіше. Вони стимулюють підприємницьке мислення.
https://shorturl.at/xKY0S

❇️ Tech Radar – I tried LG’s amazing transparent OLED TV and it’s wild

Ще один переможець рейтингу Time. Після багатьох прототипів прозорих телевізорів цей LG вже у серійному виробництві. Незабаром зможемо купити цей інтерʼєрно-технологічний продукт.
https://shorturl.at/5OQSd

❇️ NV – Time Best Inventions 2024 та несерйозні інновації. Хто може стати винахідником?

Моя стаття з аналізом рейтингу винаходів Time. Рейтинг щороку включає інновації з великої та маленької літери. Виникає питання чи можна українському бізнесу та підприємцям системно повторювати підхід винахідників. Як створювати нові продукти з обмеженими ресурсами.
https://shorturl.at/rY0gE

❇️ Steve Blank’s Blog – Hacking for Defense Stanford 2024

Стів Бланк, автор Lean Startup концепції, щорічно курує хакатони для Пентагону. Зараз до нього залучені 60 університетів, а почалося все в 2011 році у Стенфорді. Проєкт поєднує навички підприємництва, lean startup принципи, problem solving техніки. В результаті створюються концепти абсолютно різних категорій. Від софту для прийняття рішень до фіксаторів після переламів кінцівок.
https://shorturl.at/p5XlY

❇️ Smithsonian Magazine – High Schooler Invented a Low-Cost, Mind-Controlled Prosthetic Arm

Старшокласник зробив протез руки, який не потребує інвазивного втручання, коштує в рази дешевше аналогів та оперує автономно. Він створив прототип на дешевому 3D принтері з використанням рибальської ліски. Електричні сигнали мозку інтерпретують датчики по принципу енцефалограми без нейрохірургічних операцій. Щоб уникнути лагів у роботі протезу хлопець розмістив зменшену мовну модель на чипі прямо всередині руки.
https://shorturl.at/PK3ct

Буду рада познайомитися з однодумцями https://www.facebook.com/olga.muchnyk/

Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка найцікавіших публікацій Вокса за жовтень.

Цього разу маємо три статті, які просимо вас поширювати, особливо серед своїх знайомих за кордоном.

⚔️ У першій ідеться про три головні інструменти зовнішньої політики Росії - дезінформація та втручання у вибори, тероризм та війна. Таким чином Росія намагається послабити інші країни, сіючи там хаос та руйнуючи інституції.

🛳 Чому Росія досі веде війну? Тому що може. Адже вона отримує дуже багато грошей від експорту вуглеводнів - перш за все нафти. Оскільки запроваджена у 2022 році “цінова стеля” не працює, потрібно запровадити для Росії програму “нафта в обмін на продовольство”. Вона дозволить різко скоротити потік нафтодоларів (а також нафтоюаней та нафторупій) до РФ та краще контролювати імпорт нею технологічних товарів.

📃 Щоб уникнути навіть спроб “нормалізації” відносин із Росією, її потрібно виключити з міжнародних організацій. Будь ласка, підписуйте та поширюйте відкритий лист про виключення Росії з МВФ

📈 А тепер до внутрішньоукраїнських справ. “Вокс Україна” продовжує досліджувати діяльність Верховної Ради. У новому дослідженні наша аналітикиня Дарія Колодяжна розглянула, хто з депутатів найсумлінніше ставиться до своїх обов'язків, а хто злісно прогулює, у яких фракціях найкраще з дисципліною, а також скільки законів “монобільшість” ухвалила без допомоги інших фракцій

🏢 Крім того, Дарія розглянула, хто з депутатів подавав найбільше запитів до інших органів влади (найбільш продуктивний депутат подав за 5 років майже 500 запитів)

🌎 Аналітик “Вокс Україна” Олег Іванов розглянув пропозиції президента про подвійне громадянство. У світі росте кількість країн, які дозволяють подвійне громадянство. Де-факто Україна його визнає (або, скоріше, заплющує на нього очі), але потрібно врегулювати це питання на законодавчому рівні. Чи відповідають законопроєкти президента на головні питання у цій сфері?

🇪🇺 11 листопада “Вокс Україна” проведе конференцію “Територія змін”, на якій ми зберемо разом тих, хто має ідеї, і представників влади, науки та громадського сектору, щоб перетворити ідеї у чіткі плани дій. Приходьте та пропонуйте свої ідеї про те, як змінити країну.

Бережіть себе та на забувайте підтримувати Сили оборони. Слава Україні!

Вітаю! Це Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими літніми матеріалами про організації, процеси й технології в медіасвіті, які можуть бути цікавими й за його межами 👇🏻

1️⃣ Якщо ви думали, що в медіа хороші зарплати, то перегляньте дані дослідження від Media Development Foundation. Навіть у Києві зарплати журналістів коливаються між 15 000 і 30 000 грн і дуже рідко сягають позначки у 50 000 грн. У редакторів, SMM-ників та інших фахівців ситуація не краща — дивіться цифри та причини такого становища в нашому огляді дослідження зарплат у медіагалузі.

2️⃣ Матеріали та пости про результати соціологічних досліджень пишуть не лише журналісти, а й комунікаційники, SMM-ники та експерти різних галузей. Як не викривлювати дані інтерпретаціями, а з іншого боку — розпізнати маніпуляції в тому, що ви читаєте? Як зрозуміти, яким дослідженням можна довіряти? Ми докладно це розібрали разом із соціологинею Інною Волосевич і дослідницею Оксаною Буць — деталі тут.

3️⃣ Звісно, жоден огляд трендів нині не може обійтися без впливу ШІ. Цього разу у фокусі нашої уваги опинився вплив штучного інтелекту на пошукові системи та все частіші випадки фінансових домовленостей між виробниками ШІ та медіакомпаніями, які продають першим доступ до свого контенту не лише за гроші, а й за доступ до технологій. Почитайте, аби знати, до чого починати адаптувати контент-стратегії та плани на їхню монетизацію вже зараз.

4️⃣ Життя працівника в організації не обмежується безпосередньо часом його роботи. Не менш важливими етапами є як наймання та підготовка до нього, так і регулярні рев’ю роботи, а наприкінці — прощання. Як пройти із вашими колегами шлях від наймання до звільнення максимально екологічно для обох сторін — ми розібрали з коучем і операційною директоркою Scalr Оксаною Смілкою. 

5️⃣ Журналісти vs піарники та комунікаційники — протистояння чи вигідне партнерство? Ділимося думками наших колег із технологічних та бізнес-медіа про те, де в журналістів і комунікаційників є точки дотику, про що нам цікаво чути (а отже й розповідати нашим читачам) від бізнесів і якої підтримки від спільноти потребують обидві сторони.

6️⃣ Насамкінець — трохи корисного, а саме інструментів, які допоможуть вдосконалити ваші тексти — як українською, так і англійською: перевірити граматику, розширити лексичний запас, проаналізувати структуру тексту тощо. Професійного редактора вони не замінять, але як помічник для швидких виправлень — цілком можливі. 

Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально 🙏🏻**

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Із тривалістю війни все більше ветеранів повертаються до цивільного життя: адаптуються до роботи поза військовою справою, будують плани на майбутнє та декларують нові потреби. Розуміння запитів і своєчасна підтримка колишніх військовослужбовців може полегшити процес їхньої реінтеграції до суспільства. Ділюсь шістьма інсайтами щодо повернення ветеранів до цивільного життя, спираючись на результати дослідження, проведеного Gradus Research для проєкту «Серце Азовсталі».

? Фінансова і медична допомога — в топі потреб опитаних ветеранів. 30% респондентів висловлюють необхідність у наявності соціальних пільг, 29% — в оплачуваному відпочинку, а 27% — у фінансовій підтримці з боку держави. Потребу в медичній допомозі і комплексній реабілітації, у свою чергу, декларує чверть опитаних представників ветеранської спільноти (26%).

? Потребу у психологічній підтримці відчувають 16% респондентів. Серед них є і демобілізовані військові, які потребують комплексної реабілітації, і люди, які зіткнулися з проявами неприйняття і відсутності розуміння з боку суспільства.

? 75% опитаних ветеранів частково або повністю адаптувалися до цивільного життя. У переліку факторів, які найбільше допомогли в реінтеграції, — сім’я та її підтримка, певний період часу, робота, реабілітація та самоосвіта.

? Більшість респондентів (68%) відчувають повагу до себе з боку оточення. Тим не менш, 39% опитаних ветеранів зазначили, що після повернення до цивільного життя зіткнулися із запитаннями образливого характеру, недоречними фразами та висловлюваннями на адресу колишніх військовослужбовців. 29% респондентів відчували себе ізольованими від оточення через відсутність розуміння, а 25% спостерігали страх і спроби уникнення комунікативного, зорового контакту з боку оточення.

? 84% опитаних ветеранів пристосувалися до цивільного робочого місця, і 69% наразі працюють повний або частковий робочий день. Найбільше цьому сприяла допомога з навчанням та поясненням нових чи забутих процесів. Не менш дієвими виявились і наявність професійного наставництва і зростання. Це підкреслює вагомість якісної комунікації між працедавцями і ветеранами: саме прояви корпоративної підтримки, розуміння й прийняття тривалості процесу адаптації з боку компаній/організацій допомагають колишнім військовослужбовцям успішно проходити цей етап і входити у потік цивільного життя і роботи.

? Ветерани бажають працювати на краще майбутнє. 80% респондентів готові будувати довгострокові плани і хочуть реалізувати те, що не було здійснено ними до війни. 58% опитаних ветеранів вже планують проходити спеціалізовані курси і тренінги, зокрема для особистісного розвитку (42%) та опанування hard-skills у творчій і технічній сферах (40%). А 16% мають запит на державну підтримку у створенні та розвитку власного бізнесу.

Отже, поруч з матеріальною та психологічною допомогою колишні військовослужбовці потребують професійного навчання, наставництва, підтримки у створенні власної справи. І перш за все така допомога має бути ініціативою суспільства та компаній — залученість з боку бізнесу і громад полегшить шлях повернення ветеранів до цивільного життя.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch

Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими матеріалами, які виходили протягом весни.
1️⃣ Хочете більше статистики про те, як в Україні та світі користуються соцмережами та іншими сервісами (банкінг, мобільний зв’язок, платформи для купівель і навіть блокувальники реклами)? Автори звіту Digital 2024 Global Overview Report, який публікується раз на рік, на понад 500 сторінках пропонують глобальне дослідження особливостей і способів використання технологій у світі. Ми зробили вижимку найцікавішого про медіа, контент і соцмережі.

2️⃣ Утім, і без звіту ми розуміємо, що українці проводять чи не найбільше часу в соцмережах: читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Розповідаємо в деталях, на які налаштування ви можете вплинути у ваших акаунтах Facebook, Instagram, Х, TikTok та YouTube.

3️⃣ Про месенджери ми теж маємо текст — разом з експертами з кібербезпеки розібрали поширені міфи про популярні платформи для спілкування. Головна теза, яку варто пам’ятати під час обговорення всіх популярних в Україні месенджерів: жоден застосунок не є безпечним із «коробки». Налаштовувати необхідно будь-який месенджер, навіть Viber, якщо станом на зараз у вас немає привілею відмовитися від нього.

4️⃣ Якщо ж вирішили відкласти налаштування на «колись потім» і зайнятися роботою, то маємо для вас добірку застосунків для планування й менеджменту завдань команди — щоб управляти проєктами, синхронізувати команду, вимірювати витрачений час і продуктивність, вести списки справ. Орієнтувалися насамперед на те, що підійде редакціям із їхнім потоком контенту й різноманітних проєктів, але ці програми переважно мають дуже різні сценарії використання.

5️⃣ Для чого великі технологічні компанії використовують наші дані? Тепер до цього дооовгого списку додалося й навчання штучного інтелекту. У цьому тексті докладно розібрали, чи законно розшифрувати і «згодувати» ШІ весь YouTube, як і чому медіа опираються такому використанню їхніх даних, чи платитимуть корпорації за інформацію та що робитимуть, коли якісні дані закінчаться.

6️⃣ І насамкінець: коли даєте журналістам коментар чи інтерв’ю, пам’ятайте — за оновленим законодавством про медіа та авторське право журналісти можуть не погоджувати інтерв’ю перед публікацією. Що мали на увазі законодавці та як це працює на практиці — читайте в розповідях медійників і юриста.

Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально ??**

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Попри безпекові ризики станом на 22 лютого 2024 року понад 4,5 млн українців уже повернулися додому. Що можемо говорити про міграційні настрої українців, що наразі перебувають в Україні, на третьому році повномасштабної війни? Ділюся шістьма найважливішими інсайтами з нещодавнього дослідження Gradus Research, презентованого у Женеві спільно з дослідженням “Voices In Europe”, проведеного European Union Agency for Asylum (EUAA) у співпраці з Organisation for Economic Cooperation and Development (ОЕСD).

? Міграційна динаміка стабілізується. На кінець лютого 2024 року 69% респондентів живуть там, де й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 23% опитаних переїхали, але вже повернулися на постійне місце проживання. 8%, натомість, покинули свої домівки та не повернулися.

? Рівень працевлаштованості та стабільність доходу українців зростають. Більшість опитаних українців (65%) мають роботу і працюють повний або частковий робочий день. Окрім цього, 45% оцінюють фінансовий статус своєї сім’ї як вище середнього у порівнянні з 24% у травні 2022 року.

*? Двома важливими фактори, що спонукають людей залишатися в Україні, серед іншого, є відсутність досвіду перебування або життя в інших країнах та низький рівень знання англійської чи іншої іноземної мови.* Близько третини (32%) українців ніколи не були за кордоном, відповідно, мають страх, що не зможуть там адаптуватись. А близько чверті опитаних (24%) знають англійську на середньому рівні, що може бути достатнім для комунікації, але не для виходу на ринок праці країн тимчасового перебування.

? Українці схильні мігрувати ближче до місць свого постійного проживання. Більшість респондентів, які були змушені релокуватися, здійснили це в межах своєї області перебування (60%), що свідчить про сильне відчуття регіональної приналежності українців.

? Власна безпека і безпека близьких — основна причина міграції українців. Це декларують 61% респондентів. Серед інших ключових драйверів — загроза можливої атаки на їхній регіон перебування (47%), прямі військові атаки (37%) та побоювання щодо фізичного, психічного або психологічного здоров’я (25%).

? Більшість українців не розглядають можливості переїзду до іншої країни назавжди. Частка таких респондентів склала 62%. Проте 18% респондентів розглядають можливість виїзду за кордон в разі погіршення безпекової ситуації в Україні.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі t.me/GradusResearch

1. Як стати чудовим банком партнером по моделі banking as a service (BAAS) для Amazon або іншого маркетплейсу чи рітейлора? Ron Shevlin, Cornerstone Advisors аргументовано доводить, що ключі до успіху полягають у технологічних можливостях банка - легкість інтеграції, простота налаштування тощо. Масштабування, комплаенс та кібербезпека також мають значення: https://bit.ly/3uYNIk9