Вау, нас тут вже 2500 підписників 🥳 Круто! Дякую за довіру! Це надихає, а отже поділюсь крутою новиною:

Нашій улюбленій Конференції #smplday2024 - Бути 🙂*
Новий формат, багато крутих спікерів, традиційна атмосфера та крутий нетворкінг - звичайно в комплекті 😉***

Поки не можу розповісти всі деталі та дата ще не затверджена, але це точно буде в першій половині грудня 2024 року 🎅

Хочеш одним із перших дізнатись деталі та отримати доступ до "ранніх пташок"? Ви чудово знаєте де треба поставити "+".

P.S.: Буду вдячний також за відгуки з попередніх Simplicity Days під постом і за ваші побажання стосовно спікерів і тем які хочеться почути 🤝**

(частина 3 - фінальна 🤪)
НЕПРИЙНЯТТЯ РОЗПЛАТ. Лідерство має свою ціну — самотність, відповідальність, зіткнення з абсурдом і хаосом світу (який лідер повинен впорядкувати для племені), вага прийнятих рішень. Нерозуміння, що це частина пакету, призводить до зайвої меланхолії або й депресії. Часто це ще співпадає з кризою середнього віку (бінго!).

МЕХАНІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ. Управління має свою історію, і тінь цієї історії досі із нами. Люди як додатки до конвеєру (бізнес-процесу, value creation і тд). В які гарні слова (talent management, привіт) це не загортай, при відсутності розуміння буде постійна плинність кадрів і зарплатна конкуренція. Альтернатива — робота з культурою і антропологічний менеджмент з людським обличчям, усвідомлене зріле лідерство. Не скасовує хард-скілів, звісно.

БАНАЛЬНА НЕГОТОВНІСТЬ. Відсутність скілів та досвіду 2–3 рівнів культури. Поганий проджект та тайм менеджмент. Незнання інструментів. Відсутність сильної ідентичності спеціаліста (так, потім парадоксально з нею доведеться прощатись, але це необхідний етап еволюції). Базові навички повинні бути на рівні автоматизму — на рівні менеджменту та лідерства команд вже не буде часу вчитися керувати своїм календарем та швидко писати слайди. Це дуже банально, але часто це теж кейс. Людина хоче бути “директором” будь-чого, або директором. І стає посереднім директором нічого. Ще одним поганим менеджером. Не поспішайте! Насолоджуйтесь свободою, меншою кількістю відповідальності і юністю ). Набивайте руку.

НЕ ВСІМ ПОТРІБНО БУТИ МЕНЕДЖЕРАМИ. Так само як і не всім підходить офіс чи корп контекст чи консалтинг чи .. ну ви зрозуміли. Унікальні спеціалісти з крутими хард скілами, здатністю менторити молодь, глибоким доменним знанням можуть дуже непогано заробляти і відчувати реалізацію (і навіть сапортити свого лідера в якихось аспектах). Не всі і не на кожному етапі життя здатні бути менеджерами (і бути при цьому щасливими).

Але якщо сильно вже припікає і інакше не можете — тоді звісно іншого шляху немає. Лідер — це той, кому більше за всіх потрібно. Ви і так проявляєте ініціативу. Вас бісить неякісна робота. Ви відчуваєте емпатію до команди і хочете зробити її життя кращим і більш продуктивним. Ви не терпите нерозвʼязані пазли і складні проблеми — це те, що вас заводить. Ви спокійно переносите, якщо не всі лаври дістаються вам персонально. Вам подобається відчувати силу слова (комунікації). Автономність вас не лякає, а вітер свободи збуджує. Вам подобається будувати складні системи і насолоджуватися спогляданням їх функціонування. Велкам в лідерські ролі. Тут складно, але дуже цікаво.

Кому потрібен мученик посеред зомбі-команди? Також “жертва” буває непогано підмаскованим нарцисом, який так затягує на себе увагу. Дивіться на мене, я найкраще страждаю і жертвую своїм життям, як ніхто.

ВІДСУТНІСТЬ СФОРМУЛЬОВАНИХ ПЕРСОНАЛЬНИХ СЕНСІВ. Нерозуміння свого шляху. З одного боку повʼязано з вигорянням — люди палають не через велику кількість роботи, а через відсутність сенсу. Перевірено і доведено. З іншого боку — часто два протилежних ефекти з однією причиною. Перший — вростання в організацію і нездатність дисоціюватись, відповідно психодинаміка замість екзистенційної подорожі. Другий — зміна декорацій і перетягування всіх тих же проблем на нове місце роботи (від себе не втечеш).

НЕЗДАТНІСТЬ ПОЄДНАТИ СЕНСИ ТА НАРАТИВИ: персональні, командні та організаційні. Менеджер, команда, та організація ніби в різних світах. Щоденна діяльність відірвана від цінностей лідера (і не дає йому енергії = апатія фрустрація вигорання). Команда “ходить на роботу” і сприймає меседжі рівня компанії як сигнали з космосу повні абсурду і загадок. Компанія не розуміє як достукатися до людей і втрачає контакт, все більше сповзаючи в позицію ставлення як до людських “ресурсів”, нарівні з офісною технікою. Ауч.

СТРАХ КОМАНДИ А раптом якщо я запитаю їх “як вам взагалі?”, вони ж почнуть відповідати? А що я буду робити з тим, що вони мені скажуть? Сюди ж — відсутність 1–1 або 1–1, перетворені на звітність чи роздачу завдань (багато говоримо щоб раптом не опинитися в тиші навпроти іншої живої людини).

НЕРОЗУМІННЯ РОЛІ ІСТОРІЙ ТА МІФОТВОРЧОСТІ. Сюди ж ритуали. Лідер не дає ясності, не дає історії, не працює з структуруванням досвіду племені. Відповідно — слабка ідентичність, відсутність ясності, відсутність звʼязності команди.

ЛЮДИ vs. КОМАНДА. Нерозуміння, як працювати з командою як з цілісним племенем. Нас не вчили працювати з третьою сутністю, якщо ви не проходили спеціальне дороговалютне навчання. Призводить до дозування інформації, спроб вирулювати на маніпулятивних комунікаціях з кожним окремо, така ілюзія контролю. Ще, не дай боже, “розділяй та володарюй” режим, налаштування членів своєї ж команди одне проти одного та штучна конкуренція. Ох, гуд лак.

НЕЗДАТНІСТЬ ВІД'ЄДНАТИ ЖИТТЯ ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ. Якщо вся ваша его-конструкція і сенси лежать в професійній площині, недивно що стільки страху та фіксацій. Тут робота над собою, терапія та коучинг. Але також і хоббі, серйозне захоплення спортом. Пет-проекти. Ті речі, які будуть зміцнювати самоідентичність і розширювати набір опор. Також повертаємося до пункту про власні сенси та історію — я тут в цьому світі для чого? Куди я? Що я крім підпису в робочому імейлі? Страшно, але рано чи пізно доведеться займатися. Краще рано.

ЗАЧАРОВАНІСТЬ ВЛАДОЮ. “Вбити дракона і стати драконом”. Це один з більш тонких аспектів. Часто хороші лідери виходять вперед, щоб зробити світ краще. В процесі отримують необхідну для цього владу та вплив. І залипають в цьому. На шляху героя цей етап називається “відмова від повернення”. Герой пережив битву із драконом, але не зміг інтегрувати нові знання та навички в свою основну ідентичність, гармонізувати владу із місією, вплив із вихованням наступних лідерів.

НЕЗДАТНІСТЬ ПРИЙМАТИ ФІНАЛЬНІ РІШЕННЯ. Безкінечні зустрічі та імпотентні робочі групи. Спроби розмити відповідальність. Інколи навіть маскується під «коучинговий» стиль менеджменту. Прийняття рішень — ключовий обовʼязок менеджера і екзекʼютіва. Розуміння, де дати простір команді, а де команда потребує лідерства і щоб її повели — ключове.

ВІРА В МАГІЧНІ СИЛИ. Фреймворки, абревіатури, тренінги. Запозичити практики з книжки. Покликати іменитого бізнес-тренера чи консалтингову компанію. Магічне мислення і пошук артефакту, який вирішить всі проблеми сам по собі і з нього народиться щаслива команда, повна сенсів та перевиконаних КРІ. Швидше за все народиться максимум “о в нас шаровий вихідний” та купа дуже дорогий слайдів. Магія це круто, але вона не замінить якості та активності лідера (сорі).

Трошки про РО (Власник Продукту):

?Просто РО - вирішує "що робити".

?Хороший РО - пояснює команді "що треба досягнути".

?Крутий РО - вирішує і пояснює всім зацікавленим особам (Стейкхолдерам) "що ми ~~поки~~ робити не будемо"

Адже ключова місія РО - це максимізація цінності (Value Maximiser) ?

Щойно закрили зустріч в Zoom і йду залити ще 20 літрів пального в генератор… з цими відключеннями світла, дійсно відчувається скільки коштує кожен робочий мітинг ?

В чатику учасників та спікерів після Soft Skills #FWDays був ряд цікавих обговорень довкола: як Техліду доносити негативно-корегуючий зворотній зв'язок своїм підлеглим (чи членам команди), який надихнув мене на декілька постів ?

Ми доволі часто обговорюємо з учасниками групи Leadership Skills Toolbox подібні кейси та моделі, сьогодні трохи поділюсь тут із вами.

Як одночасно "не образити і зберегти дружні стосунки" та "отримати бажаний результат та продуктивність" від підлеглого? Як отримати найкращу якість та швидкість виконання складних задач і при цьому розвивати людей та відповідальність? Це все складні (комплексні) питання, без однозначно правильної відповіді.... Постійні активності чи відпочинок? Кар'єра чи стосунки? Аудіокниги по роботі чи улюблена музика? Хард скіли чи командний гравець?

Наш життєвий шлях та досвід провокують в таких питаннях прагнути до вибору та "вирішенню проблеми"? Ми аналізуємо варіанти, їх наслідки, пріоритезуємо якісь критерії та маємо обрати "те чи те", але щось одне...

В моделі "Управління Полярностями" (Polarity Thinking) (я вчився у Нати Треніної) пропонується розглядати такі полярності, як взаємозалежні та важливі пари:
"людина та спільнота, відносини та результати, підтримка та вимогливість, активність та відпочинок."

Задача Лідерів сьогодення, це вміти визначати ці полярності та балансувати свою поведінку та дії в залежності від стратегії та коротко-середньострокових цілей? (адже обираючи бінарно щось "одне" з пари, ми отримуємо бонусом всі недоліки і лишаємось без переваг того "другого"?). А хто казав, що буде легко?

p.s.: діліться у коментарях своїми парами полярностей з робочого та побутового ?