Сьогодні 24 грудня — Святвечір!
А це саме час готувати різдвяний кекс!

Ділимося рецептом різдвяного кексу від наших друзів Leilia Bakery ✨

Різдво — це не просто свято, а справжня мозаїка традицій, віри та історії, що переплітаються в один магічний момент. Це час, коли ми знову і знову відкриваємо для себе давні обряди, які змішались із християнськими традиціями, та згадуємо про радянський наліт на цьому святі.

Цього тижня пропонуємо YouTube-підбірку відео, що допоможе поринути у святкову атмосферу й дізнатися більше про історію Різдва, його традиції та святкування в Україні та світі!
Більше на сайті медіа «Сенсор».

Сьогодні як ніколи важливо знати своє.

Ми вже активно перевідкриваємо для себе тих письменників, художників та драматургів, які були замовчувані в попередні епохи.

А також потроху боремося зі стереотипами про нашу культуру, наприклад про те, що українська традиційна культура занадто проста чи примітивна, а отже і нецікава у сучасному світі. Розповідаємо про традиційну музику та онлайн-архіви, які зберігають автентичні записи на сайті медіа «Сенсор».

Мандруючи, більшість воліє відразу з точки А, в якій перебуває, опинитися в точці Б — у чітко визначеному місці, просторі спокою чи, навпаки, локації, що приємно здивує. І тому під час таких мандрівок багато хто забуває про саме дорогу — від одного простору до іншого, від однієї думки до наступної. Дорога — одна з ключових категорій подорожі та есею, а вміння помічати її дозволяє мандрувати і з текстом будь-якого автора-мандрівника, і мандрувати в тексті.

Під час лекції поета, перекладача й літературознавця Остапа Сливинського «Homo peregrinus. Есей як подорож і подорож як есей» спікер поміркував про те, від чого варто відштовхуватися, щоб здійснити подорожування в есеї, та які досвіди мандрування текстом уже є.

Більше про жанр есею-мандрівки читайте в конспекті події на сайті медіа «Сенсор».

Слідкуйте за нами в інших соцмережах: інста | фейсбук | х | тік ток

Як зберегти свою ідентичність і культурну пам’ять, аби цілісно передати їх нащадкам?

Останнім часом читачі різних країн усе більше уваги звертають на питання пам’яти та родинної історії. А жанр літературних текстів, який у деталях описує ці проблеми, — сімейна сага.

Це великі за обсягом (часто кількатомні!) тексти, де описано історію родини. Вони можуть охоплювати життя кількох поколінь і на прикладі сімейної історії показувати політичне й культурне життя країни загалом.

Читання таких книжок — прекрасна можливість детальніше поміркувати про наші спогади і самосприйняття. Детальніше про цей жанр і чому ми його любимо — на сайті медіа «Сенсор».

17 грудня відзначаємо 116-річчя з дня народження науковця, мовознавця й літературознавця Юрія Шевельова. 🥳🎂

Його ім’я живе досі — літературознавчі й мовознавчі праці продовжують перевидавати, постать активно досліджують, щоб відкрити нові грані науковця. А вже щорічно премією Шевельова нагороджують тексти, що стали вагомим внеском у розвиток есеїстики.

Про те, як Шевельову вдалося привернути увагу світової спільноти до України та завоювати світову прихильність, а також про те, які його праці вплинули на формування української мови та літератури, розповідає Вікторія Мерлич.

Більше матеріалів про науковця читайте на сайті медіа «Сенсор».

Слідкуйте за нами в інших соцмережах: інста | фейсбук | х | тік ток

Восени книжковий фестиваль «Фундамент» став майданчиком для розмов про книжки та про культуру загалом. Тож у межах подій відбулася публічна розмова «Як ми перейменовуємо вулиці наших міст?»: про те, як проходить дерусифікація вулиць, як ухвалюються рішення щодо перейменувань, яким чином висвітлювати деколонізацію України Заходу та як пояснювати самим українцям, чому Пушкін — це Путін.

Спікерами розмови стали письменник Мирослав Лаюк і києвознавець Тиміш Мартиненко-Кушлянський, а модерувала журналістка Дарка Гірна.

Повну версію конспекту читайте на сайті медіа «Сенсор».

Слідкуйте за нами в інших соцмережах: інста | фейсбук | х | тік ток

Дебютний роман Юлії Нагорнюк «Діва, матір і третя» — це затишне фентезі про жіночі досвіди, в якому магічне переплітається із буденним, а особисті труднощі із викликами відьомського суспільства. Так, трьом подругам-чаклункам доведеться і у собі розібратися, і у своїх стосунках з близькими, і, скажімо, порятувати історичну памʼятку Київщини.

А більше про роман Юлії Нагорнюк «Діва, матір і третя» читайте в рецензії на сайті медіа «Сенсор».

Слідкуйте також за нами в інших соцмережах: інстаграм | фейсбук | х | тік ток

До 2 лютого 2025 року в Мистецькому арсеналі триває виставка сучасної художниці Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов».
Це про всеохопне почуття, своєрідну мову, яка виникає у просторі поміж тривогами та болем теперішнього. Її потрібно вловити і висловити нею свої переживання.

Кураторки проєкту — Ольга Жук та Оксана Баршинова. У межах проєкту заплановані також кураторські екскурсії та публічні розмови на дотичні теми: творчість українських мисткинь, трактування терміну «агапе» у контексті мистецьких практик.

Щоб розповісти про виставку, ми зібрали три думки про три зали виставки: про залу «Молох» міркує Єлизавета Шалига, про залу «Сни» — Анастасія Шевчук, про залу «Памʼять» — Катерина Куслива.

А більше читайте на сайті медіа «Сенсор».

Слідкуйте за нами в інших соцмережах: інста | фейсбук | х | тік ток

Медіа про культуру "Сенсор" 1 рік! 🥳

За цей рік у нас вийшло 583 статті про літературу, театр, кіно, візуальні мистецтва, їжу та культуру.

Для нас писали 148 фрілансерів.

Тексти редагували 9 редакторів.

Через нас пройшло 12 практиканток.

Вийшов сезон подкасту про ментальне здоровʼя "Не ґуґли".

Вийшло 18 епізодів подкасту "Висока полиця", який став найкращим подакастом про літературу та читання за версією премії "Слушно" у 2024 році!

Привітати медіа з днем народження можна гривнею — у посиланні!
Слідкуйте за нами в інших соцмережах: інста | фейсбук | х | тік ток