ЖИТТЯ — ЦЕ НИНІ

Те, що нині, — це і є життя,
Цей момент і щастя, і нещастя.
Падає пісок, і крутиться земля,
І рух серця на папері ще хвилястий…

Те, що нині, — це і є мій скарб.
Хоча памʼять тягне у минуле,
Мрії ж ллють в майбутнє безліч фарб,
Хай душа моя ЦЮ мить цінує!

Зупинюсь, вдихну — і посміхнусь,
Благодаті наберу в легені,
Я в Тобі, Ісусе, розчинюсь:
Хай сплітаються земні й небесні гени.

Саме нині Ти мені близький,
Не дивлюсь назад й не стрибаю у завтра.
Ти є втіленням моїх найбільших мрій!
Я злітаю вище астронавта.

З тої висоти, що є життя?
Крапочка і щастя, і нещастя!
З тої висоти, що є земля?
Передпокій до дверей у Царство…

Катерина Ліхачова

ВИНОГРАДАРЮ

«Мій Отець — Виноградар. Усяку галузку в Мені, яка не приносить плоду, Він відтинає, а всяку, яка родить плід, очищає, щоб рясніше родила. (Ів. 15:1-2)

Лезо Твоє гостре, Виноградарю,
Серце ж Твоє — ніжне, мов руно.
Бачу, як гілля додолу падає,
Я не знала, що сухе воно.

Я не знала, як багато мертвості
У моїм освяченім житті,
Навіть крізь кришталь моєї чесності
Ти знайдеш нечисте щось в мені.

Я лягаю у долоні лозами —
Неминучим виявиться біль.
Не лякаєш Ти мене погрозами,
Лиш нагадуєш, що є у Тебе ціль.

У Христа врости, в єдине злитися,
Щоб Він був в мені, і в Ньому я.
Щоб не всохнути, а соками живитися,
Пити, як дощі, Його слова.

Результат вартує операції,
Щедрий плід — цінніший втрат гірких.
Очищай мене від декорації,
Хоч і боляче, я у руках святих.

Катерина Ліхачова

МОЛИТВА ЙОСИФА

«Йосиф опинився у в’язниці. Однак ГОСПОДЬ був з Йосифом і виявив йому милість...» (CUV'23, 1 М. 39:20-21)

Ти тут — у моїй вʼязниці,
Хоча так нещадно мовчиш!
В ній почерк Твоєї правиці,
Не кинеш, не занапастиш.

Чому не відкриєш ці ґрати,
Якщо всі тримаєш ключі?!
Я вчуся молитись й чекати,
Але дні — мов палачі…

Проходять повз мене весни,
Мій сад, як забутий, стоїть.
Чи є шанс, що він воскресне?
Чи є шанс, що зміниш все вмить?

Десь зверху — шовкові палаци,
І ллється із чаші життя.
Мій потяг застряг між станцій,
Затерпли всі відчуття.

А як же ті сни, памʼятаєш?!
Твої обіцянки святі?
Мовчиш. Посміхнешся, бо знаєш,
Що завтра все царство — мені.

Катерина Ліхачова

ЗАКУТАЙ В НАДІЮ

Закутай мене в надію,
Щоб розпач душі не торкнувсь.
Я віру свою так грію,
Щоб не зупинявсь її пульс.

Колючі морозні факти!
Безжально холодна стіна!
Долонями б’ю неба такти —
Це значить, що я ще жива.

Хай вітер шипить між шибками,
Твої голосніші слова.
Не стане ніщо між нами,
Ти сильний творити дива.

Цей січень не буде вічним,
Цей лютий розтопить весна,
Надія здолає відчай,
Надія Тобою жива.

Катерина Ліхачова

НАПИС НА БІБЛІЇ

На цих сторінках ти знайдеш серцю ліки,
І воду живу, і для духа нектар.
Усе, щоб розквітнути з Богом навіки
І тут — на землі — підійматись до хмар.

На цих сторінках — Боже слово до тебе.
То світло для стежки, ліхтар для шляху,
Щоб впевнено йшов ти до вічності неба,
Зростаючи в Бозі, казав “ні” гріху.

Катерина Ліхачова

ЯК ЛЕГКО ВПАСТИ

Як легко впасти, Боже мій, як легко!..
Обходжу прірву, а вона зове.
Яскраві краєвиди криють пекло,
Але так манять, манять так мене.

Як легко оступитися в свавіллі,
Забутись на хвилину лиш — і все...
Роздерти криком мовчання могильне,
Коли життя вже час не поверне.

Як легко з безтурботністю погратись,
Сміючись пити солоденький яд...
Душа моя, втікай! Учися ухилятись,
Не визирай зі святості своєї барикад.

Катерина Ліхачова

ДІТЯМ ВІРУЮЧИХ БАТЬКІВ

У кожного своє гріховне рабство,
У кожного Єгипет власний свій,
А в ньому — сльози, відчай і лукавство
Оманливих, загублених десь мрій.

Не обмине тебе той Ангол смерті,
Якщо не змастиш кров’ю косяки
Дверей обвітрених, бо ти не має честі,
Ти, — як і всі — перед лицем Судді.

І не спасе тебе батьківська віра,
Ні їхні покаяння молитви.
Ти сам-на-сам із Богом, твоя віра
Повинна власне море перейти.

Катерина Ліхачова

ЗМІСТ

1. ПАРОСТОК ЕДЕМУ
2. НЕ БУТИ СИЛЬНОЮ
3. ЯКЩО ПІДУ Я ПРОТИ БОГА
4. ПРИХОВАНА КРАСА
5. НЕ ВІШАЙ НОСА
6. Є ЛИШЕ СЬОГОДНІ
7. ПОБАЧИЛА НЕБАЧЕНЕ
8. НОВЕ ЖИТТЯ
9. ІНОДІ НІЧОГО НЕ ЛИШАЄТЬСЯ

10. ПОБАЧЕННЯ

11. ІЗ ПРИСМАКОМ МЕДУ

12. ПРИРЕЧЕНА НА ЩАСТЯ
13. ВІДКУПЛЕНІ
14. ПРИБОРКАНА
15. НЕ НАЛЕЖУ СОБІ
16. ТИ – ІНАКШИЙ
17. ДВА КРИЛА
18. НЕ БАРИСЬ
19. ЗІВ'ЯВ ЦЕЙ РІК

20. ЗУПИНКА

21. ВІРИТИ

22. БЛАГИЙ
23. СТОЇМО
24. КЕРМО
25. ЗАКОЛИХАЙ
26. КРОВ ЯГНЯ
27. НОВИЙ ШАНС
28. ЗУСТРІНЕМОСЬ ПОГЛЯДОМ
29. ДІТЯМ ВІРУЮЧИХ БАТЬКІВ

30. ЯК ЛЕГКО ВПАСТИ

31. НАПИС НА БІБЛІЇ

32. ЗАКУТАЙ В НАДІЮ

НОВИЙ ШАНС

«Того часу сказав був до мене Господь: Витеши собі дві камінні таблиці, як перші... А Я напишу на тих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти побив...» Втор.10:1-2

Скрижалі стали грудою каміння —
Розбитий з Богом неба заповіт.
Нема і не було в серцях тремтіння,
І чути під горою танців жвавий піт.

Не склеїти шматки людським зусиллям,
Не відродити праведність повік,
Якщо не простягнеш благовоління, —
Для нас скінчиться прірвою цей вік.

І Ти схиляєшся до п’яних танцюристів,
Що божеволіють у пустоті душі,
І грають в віру жалюгідну, мов артисти,
Не розуміючи фатальної межі...

І замість того, щоби відшмагати
Твоя правиця знов різьбить слова
На камені, щоб шанс новий нам дати —
Так може лиш любов Твоя!

Так можеш тільки Ти крізь час і простір
Подати руку ніжно зо хреста,
І визволити стерті ноги босі
Із хороводу вічного гріха.
Катерина Ліхачова