Буває в житті, що руйнуються плани,
Руйнується те, що складала роками,
Руйнується те, що було дуже рідне, –
Чомусь... залишаються тільки руїни...

Із сумом дивлюся на різні уламки –
І котяться сльози моїми щоками...
В журливому серці питань є багато:
Хіба будувати мені було варто?

Не все розумію і мало що знаю,
Небесному Батькові все довіряю...
І вірю, мені необхідний цей досвід!
Мені необхідна ця біль і ці сльози.

Я вчуся постійно лиш Твій голос чути,
Я вчуся так жити, щоб бачити чудо.
Цілком довіряю Творцю свою долю,
Я впевнена, в Нього усе під контролем!

©️ Наталя Загородня

Згадайте на хвильку День свого хрещення ?
Емоції, почуття, думки, бажання ?

Я згадую той берег річки
І третій вересневий день,
Усмішки щастя на обличчі
Та звук Євангельских пісень.

Блаженний найдорожчий спокій,
Нові, прекрасні почуття,
Мої рішучі перші кроки
І радісне серцебиття.

"Я вірую" і "обіцяю" -
Укладений святий завіт.
Новий маршрут до Небокраю
Бере початок з юних літ.

©️ Наталя Загородня

Я скорблю от того, что так много великих свершений,
И так мало простой и понятной Христовой любви ??