І поки я дописую текст про сучасну сидерію в Герефорді, кілька слів про яблука в Україні. Із сумом фіксую факт, як ми мало (практично нічого) знаємо про історію сільського господарства в Україні. Тому ловіть цікавий факт

☝️ Ви чули про сорт яблук Симиренко, зелені яблука які ідеально пасують для квашення, тушкування з качкою чи гускою та й загалом чудовий зимой сорт.

Левко Симиренко вивів у1880 р, і якщо про цей факт більш менш відомо, то чи знали ви про те, що у ХІХ столітті Симиренко не лише займався тим, що заклав величезний сад та плодовий розплідник, але й активно продавав нові сорти рослин через друковані каталоги. А працювало це так:

✔️ поширювався паперовий каталог з розплідника
✔️ ви робили замовлення й сплачували
✔️ саджанці відправлялись до найближчого поштового залізничного відділення

Тут зіграла роль вміння бути підприємливим, знання й залізниця. Це суттєво вплинуло на гастрономічну культуру та поширення нових плодових сортів та квітів

❗️У цьому каталозі 900 сортів яблук, на секундочку

Музей Сидру в Херфордсі

От за що люблю невеликі музеї в яких логічно вибудованою композицією, так це за те, що навіть за 1 годину є змога зрозуміти, структурувати інформацію і скласти уявлення про:

1. історію виробництва сидру
Перші згадки про сидр фіксують у 14 ст.

Вже у 17-18 ст., фруктові сади фактично сформували містечка й села в регіоні Херфорду, а сидр саме з цієї місцевості цінувався по всій Британії. У 19 ст., модернізація торкається виробництва сидру і з'являються перші механізовані процеси. До того часу сік із яблук чавили великими кам'яними жорнами які рухали конячки.

19 століття місцеві виробники активно працюють з різними типами дріжджів, їздять у Францію подивитись як роблять шампанське й впроваджують частину технології у виробництво окремої лінійки сидру

2. значення виробництва для регіону й економікиСидр повсякденний та святковий напій для різних верств суспільства. Буває різних гатунків, смаків, кольорів та різний у ціні.

У 1763 році уряд запровадив податок на сидр і дозволив акцизникам входити в домівки для перевірки почалися сидрові бунти. У Ледбері проходили імітаційні похоронні процесії з бочкою сидру.

3. якісь круті цікаві факти

На Великдень кілька келихів сидру виливали у грунт, щоб сприяти гарному врожаю

Для сидру використовують яблука різних сортів, більшість із них страшно кислючі, що ви навряд чи захочете їх їсти, але саме вони дозволяють робити найякісніший сидр з різним рівнем смаку. Уявіть у музеї є кімната із різними сортами яблук і ці яблука не муляжі, справжні. Це був просто вау ефект для мене. Фото буде в коментарі

4. відчуття того, як це працювати на сидерії
Дуже класний експозиційний прийом. В одній залі стоїть телефон і ви можете набрати номер за яким працівник сідерії розповідає, як це працювати вантажником чи технологом виробництва. Різні голоси й досвіди, які зводяться до того, щоб краще розуміти працю людей різних професій

і ясно, що я як у приказці, "кінь ногу кує, жаба й собі суне" весь час думала про те, що в Україні це міг би бути шикарнейший музей цукроваріння. Історія виробництва цукру в Україні бере початом здається з 1832 +/- й вплинула на політику, економіку, гастрономічну культуру, історію меценатства, містобудування.

Ну а тим часом, я куштувала різні сидри й мусила собі зізнатись, що до цього часу не куштувала смачнішого сидру. Всілякі фото кину у коментарі, а ще більше буде у сторіз на сторінці в Інстаграмі

Цей канал створювався спершу як рубрика новин проєкту їжакультура, але вже давно веду його як власний щоденник.
Найцінніше те, що канал перетворився й на майданчик спілкування з коментарями, суперечками й т.д. Я дуже вдячна за те, що ви активні

Тому за законами блогів (якщо такі є) хочу запитати наступне.

Найближчі кілька днів я в Англії, буду трохи розповідати тут про укр.кухню, а також піду в музей сидру, поїду на виробництво сидерії й всяке таке

Кажіть писати сюди про це? Вам цікаво? Пройдемось також традиційними стравами британських пабів

Як я таке люблю, вже кілька днів не пишу на каналі, а кількість читачів збільшується, це знак, що мовчання золото чи шоб це значило 😂🫣

Що дарувати іноземцям?

Здається вже всі ляльки-мотанки, гердани та вишиванки розлетілись світом. Але питання лишається так само актуальним. Тому я подумала, що прикольно було б написати про те, що я дарую іноземцям, так щоб це було цікаво та пізнавально про Україну.

1. Ясно, що нашу книжку "Україна. Їжа та історія" англійською мовою "Ukraine. Food and History" - 80 рецептів, 1,8 кілограм, обкладинка з тканини. Що готувати по ній можна, що читати про смаки й кулінарні традицій в Україні чи просто поставити красиво на поличку

2. Вино, найчастіше з виноробні "Бейкуш" - біле вино з автохтонного сорту винограду Тельті-Курук. Виноробня знаходиться у Миколаївській області, вино хороше + це гарна нагода розповісти, що виноробство в Україні має давнє коріння й у нас є місцеві сорти винограду.

3. Бесарабські спеції - красиве пакування, гарна якість і можливість розповісти про регіон та його смаки. Паприка і мірудія - просто мої фаворити.

4. Цукерки, але на подарунок я зупиняюсь на крафтових виробниках, які пропонують, щось дуже естетичне, смачне й якісне. Класний варіант - шоколадна бандероль від Sisters A CHOCOLATE.

5. Посуд від українських майстрів, кримськотатарські тарелі від Рустема Скибіна, розписані вручну тарілки від Олекси та Олесі Майстренків

6. Бринзу у банці від Селиської сироварні. Возила в Амстердам, Гельсінки, Лондон та Париж.

7. Чай - Велике небо України, чаї та спеції з Потутор, що на Тернопільщині. Дуже якісний підхід у вирощуванні та сушінні трав, спецій.

8. Дрогобицька сіль, як чудовий привід розповісти про чумаків, соляний промисел та виробництво солі шляхом випарювання ропи на підприємстві, що працює з 14 століття.

9. Раніше брала сало з труфелем від Димне м'ясо від Тараса, але вони більше не працюють, а дуже шкода, бо це поєднання прям звучало.

10. Для тусовки фудіс та шефів іноземних беру у засновниці Brave Bee Дарії Крікунової мариновані каперси бузини - дуже ефектно.

Хотілось вкластись у десятку, писала все ті продукти які найперше спали на думку. Звісно список більше, буде цікаво продовжу. А ви не соромтесь, пишіть, що везете чи передаєте на подарунки ви й чи були кумедні історії та реакції на ваші подарунки?

Ну й кличте мене в гості, точно привезу щось цікаве)))))

Гастрономічно-благодійне. Вчора в Охматдиті було так приємно впізнати бокси із їжею від Глека й ЛаФамілія (були й інші, це тільки ті що я бачила), які привезли годувати тих, хто розбирав завали. Сьогодні є змога підтримати лікарю у таких спосіб:

✅️ з'їсти чізбургер у Макдональдсі, увесь прибуток від продажу йде до лікарні. Мета компанії зібрати 1000000

✅️ купити електронну книжку "100 рецептів на кожен день" від Вови Ярославського та Олі Мартиновської за будь який донат на Охматдит

І підтримуйте збори на дрони, це єдина мова яку розуміє ворог, тому ось посилання щоб фпшка з іменем СІЧКАРКА почала свою роботу

Посилання тут, там зовсім крапельку треба:

Що ви готуєте у таку спеку? Бо моє меню цими днями складається із айрану, печенних овочів, гарного хліба, масла та помідорів

І я зовсім пропустила сезон черешень(((

Щонеділі на РАНОК.МАРАФОН я розповідаю про різні досвіди людей через їжу, тим самим фіксуючи зміни у гастрономічній культурі сьогоднішнього дня.

Але також, приношу цікаву загадку для бадьорості мозку:

Перевіримо ваші знання й інтуїцію

? Стародавні греки використовували цей продукт для виробництва парфумів. Греки, які перемагали в атлетичних змаганнях, отримували в якості нагороди вінок із цієї рослини. А середньовіччі люди вішали цю траву в дверях, щоб відьми були на безпечній відстані від своїх домівок.

? Нині ця рослина росте на кожному городі в Україні, її додають до салатів, консервації та різних юшок. В Україні дуже полюбляють смак цієї рослини, натомість у Європі вона менш популярна

? Серед канадійців українського походження дуже популярні пиріжки із начинкою, яку готують із цього секретного інгредієнту

Відгадуйте ☺️