Армія довбойоба помирає відповідно.

Нашими з вами дронами вправно нищить русню 8 полк.

А що можемо зробити ми? А ми можемо передати їм ще більше дронів! Для цього прошу прямо зараз донатити на «Рій помсти»:

👉Моно
👉Інші рахунки

Дякую!

8 полк нашими з вами FPV-дронами нищить транспорт русні. русня в цьому транспорті або помирає, або потім ходить сумна пішки.

В обох випадках боєздатність знижується.

Ваш донат на дрони допоможе знищити ще багато цікавих цілей!

👉Моно
👉Інші рахунки

Дякую!

Куди подівся Антон Тимошенко? А може і не подівся;))

📹Заходьте сьогодні о 19.00 і дізнаєтеся!

Спочатку було слово. Саме з обговорення починаються всі зміни та поступ. Зараз гостро стоїть питання розвитку безпілотних систем, тож саме про це ми і говорили на ІТ Arena у Львові.

Мали за честь обʼєднати на одній трибуні спеців по безпілотниках: керівника відповідного відділу нашого фонду Кирила Люкова, офіцера відділу вивчення та впровадження досвіду застосування БПЛА з Сил безпілотних систем Романа Красовського та заступника командира легендарного батальйону ударних БпАК «Ахіллес» — Аякса.

На порядку денному питання покращення дронів, вчасної та легкої логістики, підготовка операторів тощо. Важлива думка з обговорення: дрони це не снаряди. Вони не можуть лежати на складах місяцями, адже технології не стоять на місці. Тож планування державних закупівель — це велика частина нашого успіху на фронті.

Дякую учасникам за плідну дискусію та ІТ Арені за надану можливість зібрати експертів по важливій темі.

Задонатити на закупівлі дронів нашим фондом завжди можна і треба тут.

Дякую!

Сьогодні День Захисників та Захисниць України. Я щиро вітаю усіх, хто щодня виконує надскладну та надважливу місію - збереження української державності та захисту наших людей від російської навали.

Щиро дякую тим, хто впродовж останніх 10 років мужньо боронить наші міста та села, боронить життя наших дітей!

Низький уклін та світла памʼять усім, хто віддав свої життя за наше майбутнє та мир на українській землі!

На меморіалізації памʼяті про полеглих захисників та захисниць, а також цивільних громадян я хотів би зупинитись трошки детальніше.

Сьогодні о 9 ранку Україна завмерла у хвилині мовчання. Це відбувалось по всій країні, і це було дуже щиро та правильно.
Але є певна проблема.

16 березня 2022 року президентом було підписано Указ про ЩОДЕННЕ проведення загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками загиблими внаслідок збройної агресії рф.

Але десь матриця дала збій і цей Указ виконується далеко не всіма і далеко не всюди.

Я зараз маю на увазі не медіа, які чітко виконують цю норму, а саме про людей та громади.
Є міста, де вшанування памʼяті загиблих хвилиною мовчання здійснюється на належному рівні, і той, хто не дотримується цього ритуалу виглядає «білою вороною» на тлі згуртованої громади.

А десь це питання лежить у площині індивідуального вибору протоколу поведінки о 9.00.
І це клопіт, панове.

Під час війни, незалежно від того, чим і хто в цей момент заклопотаний, ми маємо зупинитись і віддати шану.
Загиблим військовим, загиблим цивільним, подумати кожен про когось, хто вже більше не посміхнеться при зустрічі з вами (а принаймні у моєму колі спілкування немає жодної людини, яка б за останніх 10 років не втратила когось із рідних, друзів чи колег), подумати про тих, хто зараз воює, подумати над тим, чим можна їм допомогти.

У добі 1440 хвилин і виділити ОДНУ для того, щоб злитись у вшануванні з мільйонами інших громадян, - це вкрай потрібно!
Це ще один спільний знаменник єднання суспільства, яке щодня намагаються розʼєднати, посварити, зневірити.

Дуже часто ми чекаємо якийсь пас від Держави, щоб мати дорожну карту поведінки. І там, де влада на різних рівнях зволікає, зʼявляється хаотична меморіалізація. Це не погано, це наше бажання створити у просторі, що нас оточує, острівки памʼяті про найвідданіших синів та доньок нашої країни.

Але така меморіалізація не містить спільного знаменника у своїх візуальних проявах.
А тут пас вже давно було зроблено. Справа тільки за нами.

Тому ось ця щоденна хвилина мовчання - це те, що буде єднати нас незалежно від гендеру, соціального статусу чи місця проживання.

Це не про 60 секунд постояти. Це про те, щоб шанувати полеглих і єднатись у вшануванні із живими.
Триматись купи.
Бути українцями.
Памʼятати і бути вдячними!

Давайте цінувати цю хвилину!

Дніпро, Харків, Херсон, Кривий Ріг, Запоріжжя, Нікополь, Сумщина, Чернігівщина. Кожна новина про обстріл наших міст — це нова рана на серці. 

Безмежно шкода людей, шкода наші прекрасні міста. 

І на жаль, ми всі розуміємо, що цих прильотів ще буде і буде

Тому не ігноруйте повітряні тривоги, турбуйтесь про тих, хто потребує допомоги, і підтримуйте волонтерські збори – хай ваша ненависть до ворогів буде конструктивною і корисною для Сил Оборони!