Відкрив збір на 30800 грн на виробництво FPV-дронів. Як частина збору нашої невеличкої компанії. Реквізити нижче. Адміни каналів тут, маленьких і не дуже, прошу, наваліть репостів пліз 🙏

Така історія, що потроху допомогаю та навчаюсь робити FPV-дрони для різних бригад на різних напрямках. На цей раз 20 дронів в 67 ОМБр. В кінці один з останніх звітів від військових. Буду дуже радий, якщо хтось захоче відкрити мені допоміжну банку. Це перший мій збір тут.

So it goes 🗡

🏦 Monobank: https://send.monobank.ua/jar/9zMscnmtCo
4441111120467844

💸 PayPal: [email protected]

💎 Revolu: 4165983454071762

Цей канал давно був в стані напівсну, підкріпляючись лінивими постами він падав в забуття, якого в кінці кінців досяг. Однак тут все ще є підписники, навіть нові. Багато чого за останні три 3-4 роки відбулось в моєму житті. Як і не відбулось. Переїзд в Німеччину в 2021, навчання, робота, відсутність і цього, і того, початок повномасштабки, адаптація, купа людей, вражень, переживань, переміщень, зміщення світогляду та цінностей. Прийшов час відновити канал, про що я думав вже не раз. Тематика його завжди була дещо обмежена, часто це був репостовий щітпост. Наразі хочеться зробити це більш щирим і особистим та дати собі волю постити сюди вільно, висловлювати думки та змінити свої складні відносини з соцмережами. Бути більш відвертим.
Також певно буду створювати окремий канал чисто про фотографію і фото, яких мене в архіві тисячі, особливо для тих, які не виставиш в інсті і якими просто зручніше спамити тут (ню і інші "чутливі речі" з точки зору метапомийки).
Ті, хто залишились: чекаю ваших відписок чи активності надалі тут, все це не важливо. Мої близькі, друзі та цікаві персоналії, які тут є — любо радий вас тут бачити.
А почну я з наступного поста зранку, який став першопричиною і останньою краплею до цього тексту.

Моя смерть
Степан Руданський

Прийшла смерть моя,
Легке точиться…
Ти мори, маро,
Коли хочеться.

Я віддам землі
Всі кісткі мої,
А на світ пушу
Лиш щілки мої!

Не умруть вони:
Кожна щілочка
Полетить жива,
Як та пчілочка;

Полетить жива
І покотиться,
В сотні, тисячі
Переплодиться.

І я знов живий
Світ оглядую,
Смерті першої
Не пригадую.

Прийде друга смерть —
Світ зчорніється,
Земля вся в снігу
Забіліється.

І весь світ мара
Зморить голодом
І щілки мої
Зціпить холодом.

Але холод той
Не уб'є життя.
Перейдуть віки,
Ожиє дитя.

Перейдуть віки,
Світ завалиться,
Вогнем-стовогнем
Весь розпалиться.

І сніги тоді
Паром кинуться,
І щілки мої
Знов прокинуться.

І щілки мої
Знов прокинуться,
Найдуть землю знов,
Знову кинуться.

Найдуть землю знов,
Знову кинуться,
В сотні душ живих
Перекинуться.

І піде життя
Знов драбиною,
І я вигляну
Знов дитиною.

А ти ждеш, маро!
Легке точиться,
Ти не жди — мори,
Коли хочеться.

Місяць, рік піждеш —
Що уводити?
Трудно думи всі
Разом сплодити.

Трудно думи всі
Разом сплодити;
Чого ж ждеш, маро?
Що уводити?

song.link | via

Коли я жартую про те що хтось грінвошд сойбой - ця стіна тексту те що я під цим маю на увазі. Сойбой це мій універсальний термін для жертв дискурсу зеленого капіталізму, він стьобний і ємкий. Речі які вони кажуть в цьому чудовому відосі мені як philosophically literate вченому досить очевидні, я стикалася з ними давно і довго, ще з перших прочитаних в школі підручників по екології. Але я знаю що більшості людей "не в темі" може бути зовсім неочевидна купа таких речей.
Чому електрокари не панацея? Чому веганське "м'ясо" і "молоко" не вирішує проблему екологічного тиску агрокомплексу? Чому ми не можемо жити лише з сонячних батарей в кожній хаті?
Це ті типи питань на які варто розуміти відповіді, і завжди скептично ставити подібні питання до будь-якої реклами "зеленості", бо як і в будь-якої реклами її кінцева ціль не покращувати чиїсь життя, а stonks💹.
Власне, персонально я стикнулася із сойбоїнгом зблизька саме в Німеччині бо тут процент людей які агресивно активно вірять в політику зеленого капіталізму значно вищий ніж у нас.
В першу чергу культурний шок це звісно відраза до ядерної енергетики, і за словами німців постарше причина полягає в тому що так вийшло що у 80-х до влади прийшла дуже зелена партія з хорошими інтенціями, але нюанс тодішньої зеленої аженди полягав у страху та відмові від атомки взагалі. Якраз же тоді бахнув Чорнобиль, і дизайни реакторів були примітивніші і технології збагачення випрацюваного палива були не так розвинені.
Але в чому саме полягає ця соціальна різниця? Про це мені довго думалось, але я досі не можу вказати точно, бо часто на локальному рівні люди менш відмінні ніж на системному. Можливо у нас всі настільки думери що їм не до цієї хуйні, і наш анкап навіть не намагається мімікрувати під зелень. Зеленість у нас в більшості своїй чисто декоративна в кофебарах і ніяк не впливає на регуляції екологічно найбрудніших та найвпливовіших компаній, які зазвичай державні, тому не дивно що мало хто справді в захваті від махання зеленими знаменами. Тим не менш я знаю і мала справу із справжніми ентузіастами із Міністерства екології, вони справді можуть показати перспективу top to down, і down to top, і навіть на щось вплинути (натужно, але рано чи пізно). Іронічно, публічності у них менше ніж у популістів які використовують зеленість як брязкальця до своїх виборчих піджаків.
Думаю те що відрізняє нашу і німецьку демографію в питаннях зеленості це те що у нас народ в середньому скептичніший до всього навколо. Стільки криз, складних умов і можливостей бути найобаним як останній гой змушують старші покоління вчитися на своїх власних ммм-них опіках, і своїх нащадків вчити не довіряти гарним картинкам і одам прекрасних обіцянок. Мені здається у нас важче зустріти радикалізований грінвошінг бо навіть людина низів робочого класу завжди задає собі питання "а який у цієї аженди і людини яка мені її штовхає можуть бути тіньові мотиви?" (робочий клас особливо бо у них кожен ресурс на рахунку). Для нас зазвичай "зелені" опції дорожчі, більшість не може собі їх дозволити on daily basis, і при цьому, якщо покопатися в циклах виробництва "зеленого" продукту зазвичай ніфіга не чистіші. Тому не дивно що колективне безсвідоме поводиться інакше за одних і тих же ввідних даних.
"Зеленій давай дядя, прям тут і по знижці". - І там де в Німеччині в середньому це буде "Дайте два бо я хороша (і багата) людина" у нас це прозвучить як "А скільки мені це буде коштувати?" тому рекламщики не всмоктуються в цю тему як міноги.