📌 Можливо, одного ранку...

Можливо, одного ранку ти прокинешся, і відчуєш. Відчуєш не набір звукозаписів, які починає спросоння розкручувати твій мозок. Відчуєш не те, як звук будильника подорожує вушною раковиною і викликає бажання то всьо припинити... Відчуєш не знервованість, не плутанину в думках або просто втому.... Ти відчуєш себе. Того, яким ти є. Те, чим ти обдарований і чого ще не маєш. Ти зрозумієш, що істинний ти хоче не те, що транслюється з білбордів; не те, що він повинен хотіти ... Істинний ти хоче зовсім іншого.

Відчувати себе... Відокремити від нав'язаних запрограмованих установок і відчути, який є саме ти... Про що думаєш... що бажаєш... до чого прагнеш... Без ідеалізації, сорому або заборон. Просто відчути це. Зрозуміти себе. Це так важливо - йти туди, куди хочеш, а не туди, куди потрібно, щоб отримати хорошу оцінку соціуму.

Саме тоді ти почнеш рухатися своїм шляхом... Тим, яким обрав саме ти.

Можливо, одного ранку...

#психологія

Чуже небо ніколи своїм не стане... Чужа жінка залишиться чужою... І знайте, якщо вас чуже вабить, одного разу ваше хтось забере із собою.

#цитати

📌 60 хвилин на день, які змінять тебе
👉 30 хвилин читання книги
👉 15 хвилин тренування
👉 5 хвилин медитація / афірмації
👉 3 хвилини практика подяки
👉 3 хвилини на складання плану на день
👉 2 хвилини написати свої думки в щоденник
👉 2 хвилини на масаж обличчя

✍️ Ну що? Спробуєте? 🔥

#психологія

❤️ Недостатньо просто любити людину. Її потрібно вміти пробачати

Якщо ви впускаєте в своє життя людину, ви маєте розуміти, що вона буде помилятися. Ви маєте усвідомити, що весело, легко і радісно буде не завжди і мірило «вдвох має бути краще, аніж одному» у відносинах не завжди спрацьовує. Прийміть це і зарання пробачте її.

Якщо ви впускаєте в своє життя людину, ви повинні розуміти, що у неї є минуле. І в цьому минулому є події, місця і люди, які часом недоречно будуть про себе нагадувати. Прийміть це і зарання пробачте її.

Якщо ви впускаєте в своє життя людину, ви маєте розуміти, що у неї є майбутнє. І в цьому майбутньому вам може не знайтися місця. Ви маєте розуміти, що до вас у людини були плани, мрії і потреби, і вона має право їх реалізовувати. З вами або без вас. Прийміть це і зарання пробачте її.

Якщо ви впускаєте в своє життя людину, то маєте розуміти, що у вас є право на помилку, право на минуле і майбутнє. З ним або без нього. Прийміть це і пробачте себе.

У відносинах важливо відчувати крок один одного, розуміти, коли потрібно пригальмувати, а коли пришвидшитись. Щоби йти нога в ногу. Синхронність близькості. Якщо її немає, якщо немає розуміння потреб один одного і люди знаходяться на різних рівнях розвитку, будеш або весь час бігти, засапавшись, за партнером, або помирати від нудьги в очікуванні, коли він тебе нарешті наздожене.

Недостатньо просто любити людину. Її потрібно відчувати. І вміти прощати. Інакше нічого не вийде.

#психологія

На тому березі по суті плювати чого ви досягли в житті чи не досягли, лисий ви чи з шевелюрою, сумка у вас від Луї Вітона чи з місцевого ринку.

Важливе лише одне - чи любить він життя, коли ви поруч.

#лірика

Жінка, яка дорожить таємницями свого тіла, не стане розмінюватися і в почуттях

🖋️ А. Моруа "Листи до незнайомки"

#цитати

Одного разу ми стомимся від штучної реальності і вийдемо у справжній світ
Одного разу настане цей час... Ми вимкнемо телефони, візьмемося за руки і вийдемо в реальний світ. Там буде весна. Синява теплого вечора і таємничий серпанок огорне нас і більше не відпустить.

Одного разу ми вже не зможемо дружити онлайн і поїдемо до моря. Де все справжнє: і прохолодний морський бриз, і сріблясті маленькі рибки і танцюючі зірки Всесвіту. А опівночі зійде місяць, наполовину потонувши в морських глибинах. І небо накриє нас своєю безмежною тяжкістю, рухне на наші тіла, зариті в теплий пляжний пісок. І на честь нього ми будемо пити бурбон. Або відкоркуємо вино.

Одного разу ми втомимося від цієї штучної реальності, за якою ховаємо свої справжні бажання. Ми вийдемо на вулицю і зі здивуванням виявимо як же солодко пахнуть персики і голосно воркують голуби, підлітаючи так близько, що здається, ще трохи, і вони почнуть їсти прямо з наших рук. Ми голосно розсміємося і підемо пити чай в найближчий ресторанчик. Не страшно, що нічого з цього ми поки що робити не вміємо. Одного разу прийде час. І ми навчимося цьому дивному парному Танцю.

Одного разу ми витягнемо з вух навушники і навчимося чути серце один одного. Одного разу ми подивимося один одному в очі. І раптом зрозуміємо - музика, вона всюди. Нам залишиться тільки взятися за руки і слідувати цим неспішним і красивим ритмам Всесвіту, що віддають шелестом осіннього листя і скрипом старовинних будинків. Ми більше не будемо фальшивити. Навчимося танцювати. І відчувати ритм один одного.

Одного разу...

Хай не в цьому житті і не на цій планеті. Хай не тут і не зараз... Одного разу все буде саме так. І ми з тобою ще станцюємо наш дивний парний Танець.

Я тобі це обіцяю...

#психологія #лірика

Припиніть переживати – завжди є ймовірність, що нічого поганого не станеться. Якби кожен із нас переживав про теоретично можливі неприємності, ми взагалі ніколи б не виходили зі своїх будинків.

Щоб допомогти собі впоратися з переживаннями та занепокоєнням, можна скласти докладний список причин, що викликають такий стан. Потім спокійно вивчити всі пункти та проаналізувати їх. Як правило, ці побоювання абсолютно безпідставні і на практиці не мають підтвердження.

#психологія

Друзі, пам'ятайте, що час дорожчий за гроші. Гроші ми отримуємо, витрачаючи свій час. А час ми ніяк не отримуємо. Його не купиш ні за які багатства світу.

Тому, думайте, на що ви його витрачаєте.

Якщо вам пропонують попрацювати більше, отримавши гроші, без яких ви можете обійтися, або провести час з близькими людьми, завжди обирайте друге!

#поради

Я можу розповісти як влаштований Всесвіт. Зовні і всередині нас. Як переплітаються, мов кольорові нитки, зовнішні події та наша внутрішня перебудова, як вони взаємодіють, впливають один на одного, часом завдаючи непоправної шкоди, а часом в останню хвилину підхоплюють та рятують від падіння. Хоча в космосі ні разу не була і патологоанатомом не працювала.

Ну, і заодно розкаятися в Гордині, бо вважаю що знаю більше за інших, думаю що маю право говорити про те як правильно діяти та чинити. Але у кожного своє мірило "правильності", і кожен для себе окреслює цю межу самостійно. То ж єдине, що лишається насправді - це спостерігати за дегенерацією або розвитком окремої людської душі.

Справжній розвиток приходить тоді, коли ти усвідомлюєш, що нікого і нічому не можеш навчити, якщо людина сама цього не прагнутиме. Скільки не кидай насіння у суху землю, воно не проросте.

Так і з людьми.

Якщо всередині готовий ґрунт, доволі вологи та світла, навіть найпримхливіше насіння проросте у щось достойне та красиве. Бо воно впало на благодатну землю, готову вбирати у себе та віддавати.

#лірика